Ігор Костюк: «Задатки грати у першій команді є у всіх футболістів «Динамо» U19»

Динамо Київ 16 Травня, 21:21 2557
Ігор Костюк: «Задатки грати у першій команді є у всіх футболістів «Динамо» U19» | 19-27
Друга частина прес-конференції, яку наставник юнацької команди «Динамо» дав у режимі онлайн через сервіс Zoom.

Першу частину прес-конференції читайте тут

- Ми всі розуміємо, що команди U21 для частини клубів Прем'єр-ліги - це тягар. Є клуби, які займаються розвитком своєї молоді, але для багатьох наявність молодіжної команди - це всього лише необхідність виконання регламентних норм, інакше не допустять у Прем'єр-лігу. У зв'язку з цим, напевно, мало б сенс повернути «Динамо-2», «Шахтар-2» і так далі з подальшим запуском їх у першу лігу, тому що у турнірі U21 багато команд грають незрозуміло як - стоять біля своїх воріт, виключно відбиваючись. Це ж не футбол. У чемпіонаті U19 є мета - стати чемпіоном і потрапити в Юнацьку Лігу УЄФА. А у турнірі U21 ніякої спортивної мотивації немає, окрім бажання футболістів пробитися у першу команду.

- По суті, ми розуміємо, що команда U21 потрібна для того, щоб гравці, які за віком не потрапляють у команду U19, могли там брати участь, плюс гравці, які не потрапляють до першої команди, могли отримувати ігрову практику. Я з вами повністю згоден, щоб була спільна заявка і футболісти могли грати в першій лізі, змагаючись із дорослими суперниками. Це для гравців буде набагато корисніше.

- У нас зараз така ситуація в чемпіонаті U19, вже три-чотири останні сезони, що існують дві ліги. Одна - це юнацькі команди клубів Прем'єр-ліги плюс «Волинь» і «Металург» Запоріжжя. Інша - це перша ліга, де беруть участь команди з регіонів. Але між ними немає обміну. Наприклад, у Прем'єр-лізі U19 грає чернігівська «Десна», що пропускає 100 м'ячів за сезон, але вона нікуди не вилітає. Може, у тренерів є ідея, щоб організувати обмін між лігами, поєднати ці турніри? Це ж буде справедливіше, ніж грати з «Десною» і забивати їм по 10-12 м'ячів за гру.

- Ми бачимо, що заявилися «Металург», «Волинь», і вони створюють конкуренцію. Я вважаю, тут також повинен бути присутнім спортивний принцип. УПЛ зобов'язала кожен клуб, щоб була команда U19 для розвитку гравців. «Десні» ж ця команда, виходить, не потрібна. Ви правильно говорите, що вона нікому не становить конкуренції, не набравши жодного очка. Щоб команди вилітали - це треба звертатися в УПЛ, там є регламент. Команди, які можуть собі дозволити заявитися у чемпіонат Прем'єр-ліги U19, такі як «Волинь» і «Металург», роблять це. Знаю, що «Чорноморець», у якого хороша дитяча школа, також планував, але у них щось не вийшло. Чим більше буде команд, які зможуть створювати конкуренцію, дійсно грати, а не відбувати номер, тим краще буде для нас. Навіть якщо тренери виступлять з подібною ініціативою, не знаю, чи буде хтось нас слухати і у зв'язку з цим міняти регламент.

- А кого, як не вас, тренерів, слухати? Адже ви найбільш професійні у даній сфері...

- Ви знаєте, як календар складається, інші організаційні моменти. Зараз, наприклад, календар зіграв злий жарт з «Шахтарем». Вони підлаштовували собі ігри так, щоби після матчів Юнацької Ліги УЄФА грати у чемпіонаті з командами слабкішими - тієї ж «Десною», «Дніпром-1», «Колосом». Через це вийшло, що на момент зупинки чемпіонату у них виявилося на одну гру менше, і вони посіли друге місце.

- Прем'єр-ліга хоч одного разу збирала тренерську раду U19?

- Ні. З тренерами команд U19 Прем'єр-ліга ніколи не спілкувалася і не спілкується. Ніяким чином.

- А що б ви запропонували, якби вас запитали про поліпшення турніру у цілому?

- Важко сказати. Наприклад, коли ми брали участь в єврокубках, мені хотілося, щоб календар (дати матчів) враховував обставини виступів нашої команди, яка представлятиме країну на міжнародній арені. Далеко не завжди суперники йшли нам назустріч. Усі хочуть обіграти «Динамо», і коли ми хотіли «зрушити» гру на один день, то отримували відмову. Але футболісти повинні мати більшу паузу після матчів єврокубків. Ось цей момент можна було б поліпшити.

Щодо змагального моменту, в принципі, особливих претензій немає. Єдиний момент, напевно, - це поля. Наприклад, останній матч ми грали з «Колосом», який свої домашні матчі проводить у Білій Церкві на «коробці», що не відповідає стандартам футбольного поля. Ми пропонували їм зіграти на нашій базі, на натуральному полі. Але вони не погодилися, розуміючи, що тільки там у них буде шанс зачепитися і, можливо, навіть виграти. У нас футболісти мали їхати у збірні трьох вікових груп - одні на чемпіонат Європи, інші виступати у кваліфікації.

Ми про це сказали, що грати на штучному полі буде додатковим навантаженням на хлопців, але і ці аргументи не виявилися переконливими. «Ми хочемо перемогти вас, це наш єдиний шанс» - і все. На що я відповів, що шансу виграти у них немає (матч завершився перемогою «Динамо» з рахунком 3:0 - прим.), Просто вони зашкодять нам. Такі моменти повинні регулюватися за допомогою УПЛ і йти назустріч командам, які виступають на міжнародній арені і делегують гравців до збірних.

- Як ви ставитеся до досить раннього вивезення українських футболістів за кордон? Ми ж розуміємо, що це далеко не межа - колись покоління Андрія Вороніна взагалі у шкільному віці вивозили... Зараз ФІФА регламентує це питання правилом до 18 років, але все одно є загроза, що хлопці їдуть і губляться. Якби чемпіонат у нас був сильнішим, то цього, напевно, не було б...

- Це світова практика. Наведу приклад нашого клубу. Президент вкладає гроші у виховання молодих гравців, і ми повинні їх навчити тренуватися і грати так, щоб вони приносили користь першій команді «Динамо». І хлопці повинні сповна віддати свої сили - як, наприклад, Андрій Шевченко, який займався зі мною в одній групі: він приніс користь «Динамо», після чого поїхав у «Мілан» і став володарем «Золотого м'яча». З іншого боку, якщо гравець не відповідає рівню «Динамо» Київ, ніхто не забороняє йому, і я нормально ставлюся до цього, поїхати в європейський чемпіонат.

Інше питання, правильно ви сказали, як він там буде себе проявляти. Ті хлопці, які приходять з Академії у молодіжні команди «Динамо», вважають себе гравцями топ-рівня. І думають, що якщо поїдуть до Європи, то будуть там феєрити, і бути на перших ролях, не розуміючи, що їх там чекає. Правда, є хороший приклад того ж Зінченка. Усе індивідуально. Якщо немає можливості грати у своєму клубі і допомагати йому, не проблема, можна пробувати свої сили в європейських чемпіонатах.

- Це все правильно, але зараз в Угорщину, наприклад, почали вивозити хлопців молодших 2000 року народження. І, ймовірно, з прицілом на натуралізацію...

- Це серйозна проблема. Але треба дивитися, хто з них заграв, став зіркою, який міг би приносити користь нашій країні. Таких немає ж, правильно?

- Можна назвати Алдоніна, Семака. Але більше було втрачених талантів, ніж розкритих...

- Тенденція така, що більше гравців, які не досягають рівня першої команди «Динамо» і збірної України.

- З приводу посилення для першої команди. Хто з ваших підопічних останніх сезонів здатний грати на високому рівні за основний склад «Динамо»?

- Скажімо так, відповідаючи на це запитання, ми можемо дати рекомендації, а як вони себе проявлять... Задатки, в принципі, є у всіх гравців, які знаходяться у нашому розпорядженні. Але коли хлопці потрапляють у дорослий футбол, вони кожен по-своєму адаптуються. На сьогоднішній момент я б назвав Іллю Забарного, який може вже стукати у першу команду і приносити їй користь. У минулому сезоні за нас в Юнацькій Лізі УЄФА грав Денис Попов, і зараз він вже виступає за основний склад - вважаю, він може вирости в гравця топ-рівня.

У принципі, по перспективам футболістів не можна говорити однозначно. Я вже треную цю команду три роки, до цього два роки був помічником, і добре видно, що начебто у хлопців є задатки і потенціал, щоб грати на високому рівні, але психологічний момент подолати не виходить.

Можна навести приклад Вови Шепелєва, у якого є набір усіх якостей, щоб бути лідером. Потрапив у першу команду, почав грати, потім спад, потім знову набрав... Через цей спірний момент і складно когось виділити і однозначно сказати, що він буде грати у першій команді. Або той же Цитаїшвілі, теж володіє всіма якостями... Вони приїхали з чемпіонату світу, і у них є претензії - мовляв, ми чемпіони світу, ми хочемо грати, чому нам не дають ігрового часу. Ми розмовляємо з ними - прояви себе, доведи, що ти готовий грати. Вони кажуть, мовляв, Миколенко потрапив, тому що «зламався» Піваріч. Але він же дочекався свого шансу, скористався ним. Чекай і ти свого, виходь і доводь.

Якщо дають мало часу грати, то доводь на кожному тренуванні, що ти готовий грати у першій команді. Тільки спортивний принцип дозволить тобі грати у матчах за основний склад. Тільки по тому, що у когось є певні регалії, футболістів на поле не випускають. Це завжди так було. Вони кажуть, що футболісти, яких вони обігравали на чемпіонаті світу, в своїх клубах є зірками, а їх ніхто не розглядає.

Той же Булеца отримав «Срібний м'яч» за підсумками чемпіонату світу. Не отримавши шанс в «Динамо», пішов в оренду до «Дніпра-1». Начебто команда молода, молодий тренер Діма Михайленко, добре працює з молоддю, але Булеца не став відразу гравцем основного складу - відразу забив, потім почав виходити на заміну. Хто заважає тобі - дають шанс, проявляй себе. А у хлопців образа, що вони недооцінені. Себе треба показувати на тренуваннях і футбольному полі, а не у розмовах. Це моє переконання.

- Ви і ваші підопічні говорили, що грати на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського - це додаткова мотивація, навіть якщо на матчі присутні 100-200 глядачів. Чи можливо деякі матчі проводити на стадіоні «Динамо» для уболівальників?

- Знову ж таки, ми знаємо, що на стадіоні «Динамо» грають команди УПЛ. А це навантаження на поле. Якщо дійсно інтерес глядачів є, то потрібно тоді переносити матчі на вечірній час, щоб приходило більше людей, а за регламентом ввечері потрібно включати світло. А це додаткові витрати, мені так здається. Для гравців це додаткова мотивація, так як ми грали матчі Юнацької ліги УЄФА, коли збирається багато уболівальників. Мені здається, що у чемпіонаті України все одно не буде такої кількості глядачів. Люди, які люблять команду «Динамо» U19 і вболівають за неї, приїжджають на базу.

- Чи можна грати на стадіоні «Динамо» проти того ж «Шахтаря»?

- Вважаю, що так. Раніше дубль був тією командою, де грають футболісти першої команди через свою невідповідність або не оптимальну спортивну форму, плюс молоді гравці, які на підході. І уболівальникам, безумовно, цікаво, як вони виглядають і чому вони не грають. А що стосується юнацької команди, то ігри проти «Шахтаря», «Карпат» можна було б проводити на стадіоні «Динамо» і це викликало б ажіотаж. Але, знову ж таки, повинна бути реклама таких матчів. Якщо просто грати, уболівальники не будуть ходити.

- Як ви ставитеся до Еліт-ліги в ДЮФЛ, де будуть найсильніші команди України?

- Дуже добре ставлюся, тому що багато прохідних матчів, і багато невідповідних команд, які не приносять користі і зростання футболістам. Хотілося б більше матчів, де є інтрига, напруга. Для нас це буде корисно.

- Ви говорили про селекцію, про те, що хлопці будуть приєднуватися 2003 року народження - як це буде відбуватися? Можливо, будуть приходити хлопці з інших команд?

- В умовах карантину чекаємо, коли скасують карантин, коли можна буде збиратися якимись групами на базі і тренуватися. Тому що ми ще не визначилися з гравцями, які знаходяться в Академії випускного року. Хто залишиться з нами, а хто буде шукати новий клуб. Плюс, будемо залучати гравців з інших команд, які знаходяться у нас на олівці, будемо запрошувати їх. Якщо буде відкрита база, будемо їх на збори запрошувати, на перегляди, щоб з нами працювали. Все залежить від ситуації з вірусом, які будуть рекомендації МОЗ і УАФ.

У нас основний постачальник кадрів - наша Академія, плюс, по Україні є гравці, за якими ми стежимо. Чекаємо рішення, коли вийдемо з карантину, а поки сидимо в окопі (посміхається).

- У нас є Джозеф Окоро. Він уже з'являється не тільки в опорній зоні, а й ближче до штрафного майданчика. З огляду на те, що на легіонерів для першої команди може не вистачати коштів, наскільки ефективна політика клубу помічати таких гравців, як Окоро і чи буде вона далі проводитися?

- Ситуація така - іноземці до 18 років не мають права брати участь в матчах за регламентом. Якщо була б можливість, іноземці вже приїжджали б в академію. Джозеф якийсь час теж не міг грати за нас до 18 років. Друге питання - ціна. Потрібно платити за легіонерів, і вони повинні відповідати рівню і повинна бути в них перспектива. Мені, наприклад, подобається працювати з іноземцями. У них трохи інший менталітет, мислення. Той же Окоро по-іншому мислить. Гравець не знає мови, але як він сприймав інформацію, стрався, це підкупило. Приїжджають і інші іноземці, які не задовольняють і не представляють інтересу для команди «Динамо» Київ.

- Згадався Ісраїлов, який через заборону грати за «Динамо», коли йому ще не було 18 років, отримував практику в чемпіонаті київської області. Чи є плани в клубній піраміді мати такий колектив?

- Таких планів немає, і я думаю, Ісраїлов був винятком із правил. Не вважаю, що це необхідно. Коли гравці приїжджають в нашу команду, вже видно, чи становлять вони інтерес для майбутнього клубу чи ні. Інший момент по ДЮФЛ. Якби іноземці вже в академії грали б, було б добре для клубу. Вони б відразу вчили мову і розуміли б менталітет і вимоги, які пред'являються в клубі.

- Ми побачили перемогу над «Ювентусом», на чемпіонаті світу. Чи хто-небудь з цих тріумфаторів мав пропозиції з європейських клубів?

- Є пропозиції, але усі переговори ведуться з президентом. Запрошення до тренерів «Динамо» U19 не приходять і з нами це питання ніхто не обговорює.