«Чому я пі**рас?»– як Шевченко їхав у таксі після гри збірної України і слухав скарги водія на свій незабитий пенальті

Збірна України 12 Червня, 16:49 20448
«Чому я пі**рас?»– як Шевченко їхав у таксі після гри збірної України і слухав скарги водія на свій незабитий пенальті  | 19-27
Відомий автогонщик Олексій Мочанов розповів кумедні історії за участю Андрія Шевченка. Одна з них трапилася одразу після знаменитого матчу Україна – Англія, який відбувся у 2009 році на Дніпро Арені.

«Була дуже крута історія, коли Україна виграла у Англії в Дніпрі. Шева не забив пенальті, а Назар (Сергій Назаренко – прим.) здалеку добре ляпнув. З літака вже дзвонить мені Шевченко і каже, що вилітаємо, відразу валимо в Арену. Каже: «Давай приїжджай».

Я швиденько зібрався. Поки я приїхав у Арену, в відерце для льоду вже залили шампанське Кристал і 21-річний Чівас. І ця штучка ходить по колу. Я сьорбнув ковток. А вже всім навколо весело. І Мілі, і Вороні. Шева каже: «Поїхали тихесенько в Маріо, перекусимо, тому що тут вже реально кіпіш». А він в сорочечці, в жилетці і кепці. Ми вийшли. Перейшли дорогу, махнув рукою, зупинилася Dacia Logan блакитна. А там проїхати до світлофора на Льва Толстого, а потім 3 світлофори до Університету. Кажу: «В Маріо». Мені назвали ціну 50 грн. На ті часи дорого, реально.

Шева сідає ззаду, а я спереду. Не встиг зачинити двері, а таксист запитує: «Футбол дивився?». Відповідаю, що так. Гаразд би, що завгодно, але він каже: «Шева інвалід, пеналь не забив, якби не Назар – хана. Як так можна?». Потім про Пазік починає говорити. Я повертаюся, а Андрюха кепку вниз опустив. І це було смішно. А вставити текст в слова цього таксиста дурного не виходить. А він все ліпить. Я йому вже показую, що стій. А він продовжує. І кілька разів дуже нехорошими словами назвав. Ну, емоції, уболівальник, і переживав ще. Уся розмова була не про гру, не про перспективи, а про незабитий пенальті. Під'їжджаємо. Андрюха виходить з машини, стукає у вікно. Таксист, напевне, міг припустити все, що завгодно. Він недавно дивився телик, там Шевченко не забив пенальті. Я заплатив за проїзд і спеціально обійшов спереду, щоб він не поїхав, щоб подивитися. Опускає він вікно, а очі у нього більші, ніж голова.

Шева каже: «Ну, нехай, я косий, нехай, я кульгавий, нехай, я кривий, нехай, я інвалід, але чого це я пі**рас?». Таксист перетворився в рибу-сонце, яку через дупу надули велосипедним насосом.

Він і слова не сказав. Миколайович все-таки цар. Я беру цей телефон на магніті зверху (шашечку) і даю йому у вікно. І кажу: «Братан, ти, напевно, краще їдь додому. Тому що там зараз Міля і Ворона трохи відзначили. Якщо ти ще почнеш про них щось розповідати. Я реально не хочу, щоб ти сів за вбивство».

Шевченко – досить-таки закрита людина, але душевний, для своїх він відкривається. У нього є старий друг Геша, ще з часів, коли він жив на Оболоні. У Геші – день народження. Бери Льоху, гітару і привітаємо Гешу з днем народження на Оболоні. Там така кафешка. Геша там зібрав друзів. Шеві, може, і сказав, але Шева ж цар, не сказав, що точно буде. Взяли 2 гітари. Приїжджаємо туди, якісь люди грали живу музику. Геша радий, весь стіл радий. Сів за стіл, перекусили, сказали тости якісь.

У Шеви завжди з собою вино було. Він запитав, чи можна йому зі своїм. Йому сказали, що, звичайно, можна. І в цей же час грали Барселона і Реал. Був великий екран. Льоха Морозов серед музикантів вважається знавцем футболу.

Андрій своєю появою прикрасив цю історію. Сидить Льоха, тут Шева, і тут я. Не пам'ятаю, хто кому програвав 1:3. Та це й неважливо. Льоха Морозов каже: «Ну все, кранти!». Шева спокійно дивиться футбол і каже: «У футболі всяке буває!». Не дивлячись на Шеву, Льоха Морозов каже: «Старий, повір моєму досвіду!». Каже Льоха володарю «Золотого м'яча» 2004 року. Шева міг відповісти по-різному, мовляв, який досвід? Але цар не принижувався. Андрій спокійно каже: «Пам'ятаю, якось з Ліверпулем грали, 3:1 вигравали, 3:3 зіграли, я пеналь не забив, і вони кубок забрали». І до всіх доходить, що хтось ось тут на Оболоні має нахабство сказати, як грав у фіналі Ліги чемпіонів, як програв, як не забив. Льоха повертається, Шева сміється. Він у мене запитує: «Є таблетка, щоб перетворитися на пил?».

Чи ми з ним друзі? Ну як друзі? Де Шева, і де я? Ми знайомі, приятелюємо, їздили разом, коли він повернувся після Челсі в Київ. У нього була Панамера, під 900 сил, потужна, класна машина. Але він виважений водій. Автомобіль просто багато дозволяє», – розповів Мочанов Sport Arena.