Інше «Динамо»: Чому Луческу однаково близький як до провалу, так і до тріумфу

Динамо Київ 27 Серпня, 11:51 3406
Інше «Динамо»: Чому Луческу однаково близький як до провалу, так і до тріумфу Фото: Dynamo.kiev.ua
Перемога у Суперкубку України над «Шахтарем» не відповіла на всі запитання щодо перспектив Мірчі Луческу в київському «Динамо».

Емоції та пристрасті навколо, без сумніву, знакової і тактично грамотної перемоги «Динамо» над «Шахтарем» (3:1) у Суперкубку України дещо вляглися. Можна спокійніше проаналізувати те, що відбулося вівторкового вечора на НСК «Олімпійський». І тут, незважаючи на важливі психологічні фактори (насамперед для головного тренера киян), ситуація виглядає далеко не однозначною.

«Динамо» завдало всього 3 удари у ворота, всі в рамку, і всі виявилися результативними. На рахунку «Шахтаря» 9 ударів, з них теж 3 у рамку. Рахунок за кутовими 8:3 на користь «гірників». З одного боку, кияни показали приголомшливу ефективність гри. З іншого – гірший показник, ніж 3 удари за гру, за останні три роки вони мали тільки в серпні 2017-го року у виїзній зустрічі зі швейцарським «Янґ Бойзом». Але за останні півтора року – це явно найгірший показник.

У матчі з «Динамо» футболісти «Шахтаря» володіли м'ячем 76 (!) відсотків часу проти 24-ох відсотків у «Динамо». Це максимальний показник в очних протистояннях команд за останні 5 років. Попередній рекорд зафіксовано 21-го липня 2018-го року, коли «гірники» мали 67 відсотків володіння. Тоді, до речі, теж перемогло «Динамо» – 1:0. Вищий показник контролю м'яча «Шахтар» за останні 5 років мав тільки в 5-ти випадках. Абсолютне досягнення датоване 18-им серпня 2019-го року – 79 відсотків у матчі зі «Львовом» (2:0).

Для «Динамо» такий статистичний факт – однозначно негатив. І з такою грою в подальшому нічого не «зловиш». Інша справа – є сподівання, що Мірча Луческу мудрий тактик і стратег, і з кожним окремо взятим суперником його команда гратиме по-іншому. Проте і матч 1-го туру проти «Олімпіка» (4:1), будьмо відвертими, на всі 100 відсотків не переконав, що це «Динамо» може грати впродовж усього матчу з позиції сили.

Суперкубкова перемога перша для киян над «гірниками» з різницею більше 1-го м'яча з 2011-го року. Тоді «Динамо» під керівництвом Юрія Сьоміна також перемогло з рахунком 3:1 завдяки голам Гусєва, Діакате та Мілевського. Між двома такими перемогами (3:1) минуло 40 матчів. Але навіть порівняно з минулорічним суперкубковим трофеєм у протистоянні з «Шахтарем» (2:1), до якого тоді привів головний тренер Олександр Хацкевич, гра київської команди навряд чи влаштувала футбольних гурманів.

Це 9-ий виграний суперкубок для киян, вони обійшли за цим показником донеччан ( у тих залишилося 8). Таким чином «Динамо» стало рекордсменом України за кількістю виграних суперкубків. Також київська команда обійшла «Шахтар» за загальною кількістю трофеїв за час незалежності України. Цей трофей став 36-им для клубу. У «Динамо» 15 чемпіонств, 12 Кубків України і 9 суперкубків. На рахунку донецької команди 13 чемпіонських, 13 Кубків, 8 суперкубків і 1 Кубок УЄФА.

Ті, хто перебуває близько до Мірчі Луческу, стверджують, що він міцний чоловік і удари тримати вміє. Проте цього разу румуну доведеться працювати під постійним тиском від ультрас «Динамо». Цього разу фанати зустріли команду перед Суперкубком України під час приїзду на «Олімпійський», підготувааши банер проти головного тренера Мірчі Луческу: «Луческу go away». Також показали традиційний банер проти Ігоря та Григорія Суркісів: «Суркіси – ганьба «Динамо». Аналогічні заяви фанати озвучували на акції під час матчу 1-го туру української прем’єр-ліги проти «Олімпіка» (4:1).

Однак можна не любити Мірчу Луческу, але варто визнати, він за дуже короткий термін зробив трохи інше «Динамо». В нього раптом заграли Жерсон Родріґес, Микола Шапаренко, ОлександрТимчик, яких попередники румуна не бачили у стартовому складі від слова взагалі. В нього раптом «біло-сині», крім інших тактичних новинок, навчилися терпіти, і саме це терпіння стало ключовим фактором суперкубкової перемоги над «Шахтарем», який, судячи з гри, так само дуже хотів виграти. В нього раптом у футболістів київської команди з’явився якийсь небачений досі ентузіазм та непереборне бажання перемагати будь-якого суперника. Чи надовго цього всього вистачить? Побачимо… Але однозначно: таке «Динамо» інше та цікавіше…

Віталий Павлишин