Три думки після матчу «Вольфсбург» - «Десна»

Футбол України 25 Вересня, 12:24 1624
Три думки після матчу «Вольфсбург» - «Десна»
«Десна» поступилася німецькому Вольфсбургу в матчі 3-го раунду кваліфікації Ліги Європи.

Перший млинець – не гливкий

Олександр Рябоконь працює у Чернігові ось уже 8 років. Це його третій та найбільш успішний прихід у клуб, з яким він подолав шлях із Другої ліги до історичного дебюту в єврокубках. Зараз лишається лише побиватися, що в останньому матчі минулого сезону не вдалося дотиснути Зорю і вирвати місце відразу в групі ЛЄ. Без єврокубкового рейтингу розраховувати на прихильність жеребу – зась. У Десні це розуміли і хотіли отримати топ-суперника. Багато говорили про бажання зіграти Міланом, який у нас досі асоціюється з грандом.

Зрозуміти такі настрої доволі легко. З усією повагою, але для багатьох гравців Десни це був би чи не останній шанс (а для когось навіть єдиний) зіграти проти подібної команди. Вийшло щось середнє. Нинішній Вольфсбург далеко не топ. Фактично це середняк Бундесліги, який при сприятливих обставинах потрапляє у єврокубки. Біда в тому, що навіть такий суперник не під силу українським командам, якщо не рахувати Динамо і Шахтар. Різниця у класі, досвіді та банально у фінансах – колосальна.

У звітному матчі Десні вдалося щонайменше не зганьбитися. Моментами українці виглядали зовсім не гірше за суперника. Массіміліано Аллегрі любить наголошувати, що у футболі важливі пікові відрізки матчу. Як команда використовує свій найкращий період і як протистоїть супернику у найгірші. Саме це і визначає клас.

Якщо поглянути на графік активності, то Десна непогано провела середину поєдинку з Вльфсбургом. В кінці першого тайму чернігівці справді грали першим номером, а на початку другого тайму виник найнебезпечніший момент біля воріт Кастелса, коли героєм ста Гілявогі. Виходить, Десна у свій найкращий період відзначитися не змогла, а от у гірші відрізки пропустила двічі. Звісно, вилучення Тамма поставило гостей у скрутне становище, але естонець не винен, що в атаці команда своє не забила.

Підсумковий результат закономірний. Наразі Десна може розраховувати на перемогу навіть над таким Вольфсбургом, лише за максимально сприятливих обставин. Такими не назвеш 30 хвилин гри у меншості та відхід лідера за кілька днів до самого матчу. Однак останній факт вартий окремого пункту.

Одна втрата Десни переважила усі пробоїни суперника

Десна розуміла, що доведеться протистояти Вольфсбургу без багаторічного лідера і найкращого гравця/бомбардира команди. Наставник намагався оперативно навчити свій колектив грати без Олександра Філіппова, але на це потрібен час. Так, Сент-Трюйден оголосив про трансфер лише кілька днів тому, але хавбек покинув чернігівський клуб раніше і заздалегідь вирушив до Бельгії. Проти Інгульця була лише репетиція, якої замало для єврокубкової сцени.

Своєю чергою втрати Олівера Гласнера були значно суттєвішими. Особливо це стосувалося захисту, де були відсутніми основний центрбек Марін Понграчіч і відразу два правих оборонці – Мбабу та Вільям. Брукс не зміг провести увесь матч і вийшов лише на заміну. Не варто забувати і про Йосіпа Брекало. Словом, проблем у господарів вистачало, але, як ми вже згадували вище, німецька преса ще до гри писала, що це не стане виправданням у разі фіаско. Тамтешні журналісти були настільки впевнені у перевазі своєї команди, що не вважали Десну рівним суперником навіть для резервного складу.

Зрештою, саме півзахисник Ренато Штеффен, який вимушено закривав правий фланг захисту, став співавтором першого гола. А от в українців такого гравця не знайшлося – ось вам і глибина складу. Очевидно, що в нинішній ситуації багато сподівань на Будківського. Пилип мав сьогодні свої шанси, але використати їх холоднокровно забракло майстерності чи впевненості, або того й іншого. Десні не вистачило такого гравця, як Філіппов. З умінням знайти зону, відкритися у вільний простір, взяти гру на себе і зробити це нестандартно. Зараз у команді такого вожака просто немає.

Німці не поплатилися за ганебну «гостинність»

Пам'ятаєте інцидент з персоналом збірної України, який затримали на іспанській митниці перед матчем Ліги націй. Тоді Руслан Маліновський гнівно заявив, що це демонструє ставлення до нашої держави. На жаль, за якихось три тижні подібне знову повторилося. Щоправда, цього разу постраждала Десна.

Спочатку «вовки» змінили місце проведення матчу. Замість престижної Фольсфаген-арени гру перенесли на АОК – стадіон резервної команди. Мотивацією стали фінанси. Глядачів на трибуни все рівно не допустили, тому німці не бачили сенсу даремно витрачатися. Погоджуємось, це цілком нормально, але подальші дії господарів – просто ганьба. Спочатку Вольфсбург відмовився надати Десні автобус для того, щоб забрати команду з аеропорту. Мовляв, протистояння складається з одного матчу, тому господарі повинні самі займатися супутніми питаннями, оскільки позбавлені такого клопоту в разі матчу-відповіді. Чернігівці таки знайшли транспорт і навіть взяли власного перекладача.

Сюрпризи продовжилися вже на стадіоні АОК. Коли Десна прибула туди для тренування, всі роздягальні були замкнені. Тобто команду пустили на арену, але місце, щоб банально переодягнутися, не надали. Ба більше, продукти, які гості мали отримати згідно з райдером, просто звалили на купу в коридорі перед входом до роздягальні. Олександр Рябоконь дипломатично заявив, що не бачить у цьому великої проблеми. Зрештою, дісталося і самому наставнику. Передматчеву прес-конференцію керманича Десни скасували, бо німецьких журналістів банально не цікавили коментарі українського фахівця. Рябоконь поспілкувався лише з українськими ТК «Футбол 1, 2, 3», які відправили в Німеччину свого кореспондента.

Цілком очевидно, що за такий «теплий» прийом українським футболістам хотілося віддячити супернику як слід. У відсутності бажання їм точно не можна дорікнути. Словом, Десна показала, на що вона здатна в теперішньому своєму стані. Інша справа, що цього рівня виявилося не достатньо для Вольфсбурга та Ліги Європи.