«Найкраща команда Європи». Огляд преси після перемоги в Суперкубку-1975

Футбол України 6 Жовтня, 13:11 1732
«Найкраща команда Європи». Огляд преси після перемоги в Суперкубку-1975
Рівно 45 років тому, 6 жовтня 1975 року, київське «Динамо» завоювало Суперкубок Європи, двічі обігравши «Баварію» - з рахунком 1:0 на «Олімпіаштадіоні» в Мюнхені та 2:0 на переповненому київському Центральному стадіоні.

Безпосередніми свідками історичного тріумфу стали понад 100 тисяч уболівальників на трибунах, які довго не відпускали своїх улюбленців із поля, а імена учасників тієї команди золотими літерами було вписано до літопису не тільки «Динамо», але й усього радянського та українського футболу.

Що ж писала радянська й іноземна преса про європейський успіх киян і як реагували футболісти та тренери безпосередньо після матчу?

«ПЕРЕМОГА В МЮНХЕНІ - ЯК ГРІМ У ЯСНИЙ ДЕНЬ»

Перемога в першій зустрічі 9 вересня, яку динамівці привезли з Мюнхена, стала сенсацією для футбольної Європи. Зірковий склад «Баварії», яка другий сезон поспіль виграла Кубок європейських чемпіонів, включав у себе п'ятьох діючих чемпіонів світу - Беккенбауера, Мюллера, Майєра, Шварценбека та Капельмана, але був переможений завдяки єдиному фантастичного голу майбутнього володаря «Золотого м'яча» Олега Блохіна.

«Можна було очікувати і більшої кількості ідей від команди вищого європейського класу, яку навіть настільки яскрава гра воротаря-гіганта Рудакова не повинна засліплювати та шокувати, - відзначала після мюнхенської зустрічі Allgemeine Zeitung. - Тактика гостей була очевидна: ставка на сильну оборону та винахідливість в атаці майстра дриблінгу Блохіна, здатного перехитрити баварців навіть без підтримки партнерів. Цей розрахунок спрацював, але, з іншого боку, «Баварія» зробила занадто мало, щоб його спростувати. Можливо, Франц Беккенбауер в оптимальній фізичній формі зміг би все змінити. Але капітан був явно скутий через пошкоджений ахілл».

«Цей Блохін - найшвидший нападник, проти якого я коли-небудь грав, - цитувала газета Sport Kurier Георга Шварценбека. - Та ще й хитрий, як лис! Хто б міг подумати, що він кинеться на ворота, маючи перед собою чотирьох суперників...».

«Ми вивчали «Динамо», серйозно готувалися до матчу з ним, але не очікували зіткнутися з такою тактично гнучкою грою противника, - визнав наставник баварців Деттмар Крамер. - Мені здається, і Цобель, і Вайсс просто не вірили, що киянин може бути настільки відчайдушним! В цілому ж я задоволений нашим захистом. Шварценбек непогано справлявся зі своєю роботою. Він зіграє проти Блохіна і в Києві. Не сумніваюся, що на своєму полі кияни відчуватимуть себе ще сильніше та впевненіше».

Валерій Лобановський так пояснив успіх у першому матчі: «Ми прагнули головним чином забезпечити безпеку флангів, де форварди суперника вміють і люблять розкривати чужу оборону. Я відзначив це по матчу «Баварії» з «Шальке». Нам довелося грати без вісьмох основних виконавців, але команда повністю виконала те, що ми від неї вимагали: ми стримали наступ господарів поля та за найменшої можливості небезпечно контратакували».

«Сегодня «Баварія» дуже покладалася на своїх зірок, це неприпустимо в сучасному футболі. Перемогу здобула більш згуртована команда», - додав Олег Базилевич.

Напередодні другого матчу за Суперкубок УЄФА редактор тижневика Kicker Карл-Хайнц Хайманн казав наступне: «Для нас перемога «Динамо» в Мюнхені була як грім у ясний день. Ну хто міг подумати, що радянський клуб так вистрілить? Адже ваш футбол в останні роки прямо зачах, і раптом - таке «Динамо»!

У вересні я відпочивав і не бачив першого матчу за Суперкубок. Але складач моєї друкарні казав, що «Динамо» - це найкраща радянська команда з тих, що коли-небудь побували в ФРН, а гол, забитий Блохіним, найкрасивіший із усіх, які він бачив за свій сорокарічний стаж футбольного вболівальника».

А легендарний Франц Беккенбауер після прильоту до Києва відповів на запитання журналістів, які зустрічали «Баварію» в аеропорту: «Та що там говорити! Думаю, наше завдання - не програти тут, у Києві, з великим рахунком, «Динамо» - хороша команда».

Деттмар Крамер напередодні поєдинку був стриманий і лаконічний: «Так, завдання у нас важке. Але без надії не варто сідати в літак. Шкодую тільки, що з нами немає Мюллера, Хенесса й Андерсена. Вони поправляються після операцій. Склад на гру? Ніколи не роблю з цього секрету: Майєр, Хорсман, Дюрнбергер, Шварценбек, Беккенбауер, Рот, Вундер, Шустер, Вайсс, Румменігге, Капельман».

«Нас в основному турбує проблема складу - анонсував зустріч, у свою чергу, Валерій Лобановський. - Турбує стан Колотова, який отримав травму в матчі з ЦСКА. У грі на Кубок чемпіонів із грецьким «Олімпіакосом» були травмовані Матвієнко й Онищенко... Але нічого, в Мюнхені положення було ще гірше. Одним словом, десять польових гравців наберемо...».

«ПІСЛЯ ПЕРШОГО ГОЛА ЗРОЗУМІВ, ЩО МИ ВИГРАЄМО»

Заява Валерія Васильовича виявилася навіть занадто обережною: перевага «Динамо» на домашньому полі була явною: «Перевага киян у першому таймі була дуже відчутною, - передавали кореспонденти «Советского спорта». - Правда, перший удар по воротах зробили гості (Рот здалеку пробив на першій же хвилині - м'яч пройшов набагато осторонь від воріт), а взагалі-то Рудаков вперше прийняв м'яч після удару суперників лише на 35-й хвилині. А до того і після того кияни планомірно наступали, чергуючи за своєю звичкою повільний розіграш м'яча на своїй половині з кинджальними швидкісними атаками в два-три ходи. Особливо активним був Блохін, який встигав, здавалося, всюди, хоча гості стерегли його особливо пильно, передаючи один одному «по естафеті». Саме Блохін на 7-й, 16-й, 27-й і 28-й хвилинах був головним заводієм близьких до успіху атак «Динамо».

А потім настала 40-а хвилина: отримавши від когось із партнерів м'яч із глибини, Блохін на спринтерській швидкості пішов від переслідувача Шварценбека (не щастить чемпіону світу в поєдинках із нашим форвардом) і з ходу пробив у дальній від воротаря Майєра, що кинувся йому назустріч, кут. Перший тайм - 1:0.

Після перерви кияни продовжують атакувати. Хороший удар по воротах «Баварії» завдає Онищенко - Майєр лише в другому кидку опановує м'яча. Темп гри дещо знижується, гості довго володіють м'ячем, а господарі вишукують зручний момент для атаки.

І ось вибух. Блохін підхоплює м'яч, мчить до воріт. Його оточують четверо мюнхенців і збивають із ніг. Штрафний удар метрів із 25-ти. Біля м'яча спочатку Веремєєв, потім Мунтян, а удар несподівано завдає Блохін. М'яч за низькою траєкторією минає стінку та влітає повз оторопілого Майєра в сітку воріт. 2:0. Цей матч став воістину матчем Олега Блохіна! До нього був прикріплений персональний сторож Шварценбек, якому допомагав Беккенбауер, проте обидва ці знамениті гравці не змогли нейтралізувати нашого найкращого бомбардира.

Футболісти ФРН намагаються внести перелом у хід гри, вони подовгу розігрують м'яч, але нічого гострого біля воріт динамівців створити не можуть. Пильні захисники киян і воротар Рудаков.

Кияни намацують слабинку в обороні «Баварії» - лівий фланг захисту. І в прориви по правому краю раз у раз спрямовуються Трошкін, Мунтян, Веремєєв. Їх проходи небезпечні, вони кілька разів поспіль роблять гострі передачі в штрафну гостей, після яких Блохін і Буряк ледь не збільшують рахунок.

«Баварія» робить дві заміни. Вводяться в бій Хансен і Торстенссон, участь яких у матчі була під питанням. Але ніщо вже не може врятувати володаря Кубка європейських чемпіонів. Кияни повністю володіють ініціативою та за весь матч не пропонують «Баварії» жодного реального шансу на успіх. Цікаво, що цього року знаменитий клуб програв всього три офіційних міжнародних матчі і всі - радянським командам: київському «Динамо» (двічі) і «Арарату».

«Нарешті футболісти в роздягальні. Вони плюхаються в низькі крісла, стягують футболки та витирають ними піт із чола. Їм важко говорити: збито дихання. Обмінюються між собою короткими репліками, сенс яких зводиться до одного: «Порядок», - описує післяматчеву обстановку в роздягальні «Динамо» Деві Аркадьєв, приводячи перші слова динамівців після тріумфальної зустрічі:

- Який епізод із 90 хвилин гри згадується вам відразу, без роздумів?

Євген Рудаков: «Коли несли Кубок. А що було до того, просто не пам'ятаю».

Анатолій Коньков: «Перший гол. Радість хлопців».

Стефан Решко: «Коли забили другий гол. Стало легко».

Володимир Трошкін: «У першому таймі чисто проходив праворуч, а мене рукою зупинили. Прикро».

Володимир Мунтян: «Коректність матчу. Із такою командою приємно грати».

Володимир Онищенко: «Прикро, що гол не забив на самому початку. Олег відмінно прострілив, а я не зумів замкнути передачу».

Леонід Буряк: «Після першого гола я зрозумів, що ми виграємо. Приємно, що наші хлопці обіграють таких асів, як Беккенбауер, Шварценбек».

Володимир Веремєєв: «Обличчя хлопців після матчу».

Віктор Колотов (через травму він був серед глядачів): «Для мене це найважчий матч. Які епізоди запам'яталися? Уся гра запам'яталася тим, що в кожному епізоді наші хлопці були сильнішими за футболістів «Баварії».

Олег Блохін: «Хлопці розуміли, що мова йде про престиж всього радянського футболу, і вклали в ці матчі всю душу. Мені надовго запам'ятаються ці ігри, та самовідданість, самовіддача, з якою грала наша команда. Який гол особливо дорогий? Усі три. Хоча я міг би виділити перший, у Мюнхені. Мало хто вірив, що ми там зможемо перемогти. Але ми все ж перемогли».

«БАВАРІЯ» МАЛА НУЛЬ ШАНСІВ ПРОТИ ТАКОГО КИЄВА»

«Зараз київське «Динамо» в зеніті слави. Головний матч року виграний, 15-кілограмовий Суперкубок зі срібла та золота влаштувався в Києві, а ладна, злагоджена та витончена гра «Динамо» викликала фурор і стала надбанням всієї Європи.

Глядачі гідно оцінили характерний штрих у діях «Баварії»: програючи боротьбу з «Динамо», результат якої боляче бив по самолюбству дворазового володаря Кубка чемпіонів, гості користувалися будь-якими засобами, крім одного - брудної гри. І таким чином, разом із киянами, дали всім, хто цього потребує, наочний урок коректної гри», - описувала події матчу газета «Правда України».

«Пригадаємо зовсім недалекий рік - 1972-й. Тоді наша збірна двічі з великих рахунком програла збірній ФРН, і склалося відчуття, що ми безнадійно відстали від лідера європейського футболу. Потім послідували поразки наших клубів у континентальних турнірах від «Штутгарта», «Кайзерслаутерна», «Баварії». (Я навмисно виділяю з багатьох міжнародних контактів зустрічі з командами ФРН, бо футболісти цієї країни - чемпіони світу, Європи, володіють Кубком європейських чемпіонів - «Баварія» і Кубком УЄФА «Боруссія»). І ось минулої осені київське «Динамо» в 1/8 фіналу розіграшу Кубка кубків двічі обіграло «Айнтрахт» із Франкфурта. Цей факт особливого резонансу не отримав, ніхто його не поспішав коментувати. Потім, навесні, динамівцями було здобуто сам Кубок кубків. І, нарешті, тепер зіграні показові матчі з «Баварією», клубом, який багато років є окрасою та гордістю західнонімецького футболу», - написав редактор тижневика «Футбол-Хокей» Лев Філатов.

«Три роки тому, під час олімпійського футбольного турніру в Мюнхені, редактор західнонімецького «Кіккера» Хайманн без кінця дошкуляв мене патетичним питанням: «Слухайте, що з вашим футболом?». Тут, у Києві, ще до матчу, він вигукував: «Хто міг чекати, що «Динамо» так вистрілить! Вражаюче! Ви беретеся це пояснити?». Я відповідав питанням: «Ви що, не знаєте, що наші вміють грати в футбол?». «О, звичайно, я прихильник Яшина, Сальнікова, Симоняна, Татушина! Так, так, я пам'ятаю всіх Башашкіна, Ісаєва, Ільїна... Але все-таки ви так швидко повернулися! У Брюсселі (він мав на увазі фінал чемпіонату Европи 1972 року) вам не вистачало наших Мюллера, Беккенбауеpa, Оверата, Нетцера, а сьогодні нам добре б мати Блохіна, Колотова, Онищенка...». Після матчу я зустрів усміхненого Хайманна. «Що ви веселий?». «А навіщо засмучуватися, якщо все вийшло так, як і повинно бути? «Баварія» мала нуль шансів проти такого Києва».

«Фахівці вказували на вимотаність провідних виконавців. Майєр, Беккенбауер, Шварценбек, Брайтнер, Хенесс, Мюллер - кожен із них в 1974 році провів понад 60 офіційних матчів, в тому числі і найвищої напруги - на континентальній арені та в рамках чемпіонату світу, - писав Карл-Хайнц Хайманн вже у своєму огляді для Kicker. - Без цих гравців «Баварія» являє собою команду посередню. Більше того, «Баварія» ніколи не демонструвала захоплюючого футболу. Її гра була завжди раціональна та без прикрас. Коли це було потрібно, вона могла демонструвати темповий футбол. Але в більшості випадків її гра була холодною, вона спокійно вишукувала слабкі місця противника та жалила його. Тепер же ця зброя не спрацьовує».

«Київська команда «Динамо» - найкраща клубна команда Європи, а її нападник Олег Блохін навряд чи зараз може бути перевершений кимось із футболістів світу», - до такого висновку прийшов коментатор боннської газети General-Anzeiger. - Ігрова перевага радянської команди в обох матчах було незаперечною».

Westfalische Rundschau зазначив, що в Києві не відбулося дива - верх взяла команда, яка в обох зустрічах була кращою: «За дуже малим винятком на футбольному полі Центрального стадіону в Києві господарювала радянська команда, тиск якої постійно зростав. Перед обличчям півзахисту радянської команди і таких нападників, як Блохін і Онищенко, футболісти найсильнішого клубу ФРН часом мали безпомічний вигляд».

Тренер національної футбольної команди ФРН Гельмут Шен, який дивився матч по телебаченню, сказав кореспонденту агентства DPA: «Гра в Києві, звичайно, не була видатною. Через хворобу у «Баварії» не виступали кілька провідних гравців. Практично, Крамер був змушений вивести на поле свої останні резерви. Тому мюнхенцям було важко протистояти такій видатній команді, якою зараз є київське «Динамо».

ПІСЛЯМОВА

Нагороджував переможців президент УЄФА Артеміо Франкі, багаж якого разом зі спеціальними дипломами та медалями затримався по дорозі з Риму до Києва, тому динамівцям того вечора вручили лише кубок: «Я щасливий від імені 36 національних футбольних федерацій, що входять до складу УЄФА, вітати переможців матчу на Суперкубок. Сьогоднішній матч - найкраща реклама футболу. Перемога дісталася дійсно сильній команді, і Кубок вручений їй по праву. Що стосується офіційного визнання турніру... Воно приходить після того, як турнір завоює популярність. А сьогоднішній матч говорить: розіграш Суперкубка викликав величезний інтерес у глядачів».

На післяматчевій прес-конференції наставник «Баварії» Деттмар Крамер віддав належне суперникам і визнав, що перемога дісталася найсильнішому: «Сьогодні гра була гострішою, ніж у Мюнхені, і більш видовищною. Ми зіграли сильніше, ніж у першому матчі, але і «Динамо» виглядало значно сильніше, ніж у Мюнхені. Господарі показали гру екстра-класу. Звичайно, головною дійовою особою був Блохін, я в захваті від цього гравця, і мій захват анітрохи не зменшився би, не забий він два м'ячі в ворота моєї команди. Якщо казати про гру «Динамо» в цілому, то команда, і це необхідно підкреслити, зіграла чудово не тільки в атаці, а й в обороні, продемонструвавши найсуворішу ігрову дисципліну. Звичайно, можна вважати головною та найбільш грізною зброєю «Динамо» колективізм у поєднанні з ретельним підбором яскравих футбольних індивідуальностей».

«Матч був гармонійний за організацією гри, - взяв слово Олег Базилевич. - Мені важко оцінювати дії наших гравців, а ось баварці протягом двох таймів демонстрували високу мобільність, взаєморозуміння. Нам дуже приємно, що тренер «Баварії» дуже високо оцінив гру Блохіна, але яким би не був талановитим футболіст, він все ж мало чого доб'ється, якщо не буде добре грати вся команда».

І, нарешті, післяматчевий коментар Валерія Лобановського: «В особі «Баварії» ми зустрілися з однією з найсильніших команд Європи. Незважаючи на поразку, «Баварія» такою і залишається. Гості показали гру високого класу. Ми згодні з паном Крамером, що сьогодні наша команда дійсно зіграла краще, ніж у першому матчі в Мюнхені. Гра склалася цікаво, а це - заслуга обох команд. Користуючись присутністю тут президента УЄФА пана Франкі, ми вносимо пропозицію узаконити надалі матчі за Суперкубок. Такі ігри прикрасять європейський футбол».