А з “Ференцварошем” кияни перетиналися ще раніше - у тріумфальному фіналі Кубка володарів кубків сезону 1974/75. Усі три зустрічі з угорцями завершилися на користь динамівців, більше того - у них наша команда пропустила лише один гол, відправивши у ворота суперників дев’ять м’ячів.
Напередодні виїзного поєдинку з “Ференцварошем” у Лізі чемпіонів пропонуємо зазирнути до історії та дізнатися більше про протистояння київського “Динамо” та представників Угорщини.
Кубок кубків-1974/75. Фінал
14.05.1975. Базель, стадіон “Санкт-Якоб”. 10 897 глядачів
“Динамо” - “Ференцварош” - 3:0 (2:0)
Голи: Онищенко (17, 39), Блохин (66).
“Динамо”: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Колотов (к), Буряк, Блохін.
“Ференцварош”: Геці (к), Мартош, Патакі, Медьєші, Юхас, Роб, Сабо, Нілаші (Онхаус, 59), Мате, Муха, Мадьяр.Єдина на сьогоднішній день зустріч “Динамо” та “Ференцвароша” відбулася 45 років тому. Тоді команди зійшлися на найвищому рівні - у фіналі європейського кубку, після восьми місяців напруженої турнірної дистанції. Підопічні Валерія Лобановського й Олега Базилевича просто зім’яли своїх суперників, незважаючи на те, що до Базеля троє основних гравців “Динамо” відправилися з травмами (а ще один - Веремєєв - заробив дискваліфікацію). Однак Мунтян, Онищенко та Блохін не лише відіграли повний поєдинок, а й організували всі три м’ячі у ворота капітана “Ференцвароша” Геці.
На 17-й хвилині Блохін вивів Онищенка на ударну позицію на підступах до штрафного - і Володимир блискуче використав гольову ситуацію. А наприкінці першого тайму оформив дубль, наважившись на самостійний удар метрів із 25-ти, який прийшовся точно у “дев’ятку”. На екваторі другого тайму Блохін встановив підсумковий рахунок у поєдинку, який, втім, міг бути ще більшим - кияни використали далеко не всі свої гольові шанси. Прийнявши передачу з центрального кола від Мунтяна, форвард на звичному лівому фланзі обіграв кількох захисників і вразив ближній кут воріт.
Таким чином, із минулою зустріччю з “Ференцварошем” у киян асоціюється перший серйозний успіх на міжнародній арені. А гра “Динамо” залишила в захопленні як вболівальників і журналістів, так і офіційних осіб. Тодішній президент УЄФА Артеміо Франкі зазначив, що давно не бачив фіналів, в яких одна з команд настільки переконливо доводила б свою перевагу над суперником.
Кубок УЄФА-1989/90. 1/32 фіналу (перший матч)
13.09.1989. Київ, Республіканський стадіон. 35 000 глядачів
“Динамо” - МТК-ВМ - 4:0 (3:0)
Голи: Протасов (12), Рац (23, 33), Яковенко (55).
“Динамо”: Чанов, Лужний, Заєць, Кузнецов, Шматоваленко, Рац (Саленко, 79), Михайличенко (к), Литовченко, Яремчук, Протасов, Яковенко (Горілий, 64).
МТК-ВМ: Жибораш, Хан, Хіреш (к), Лерінц, Вадас, Хорват, Лакатош (Кекеші, 63), Ханніх (Хусак, 86), Балог, Каценбах, Йован. Із МТК-ВМ кияни зустрічалися у стартовому раунді Кубку УЄФА. Команда з Будапешта досі залишається одним із найтитулованіших клубів своєї країни, поступаючись лише “Ференцварошу”, однак більшість титулів МТК (“Мадьяр Тесдьякорлок Кере” - угорський гурток атлетів; після об'єднання в 1975 році з “Вереш Метеором” отримав приставку ВМ) припали на період до 50-х років.
Для “Динамо” перша зустріч на домашньому полі склалася напрочуд легко. Вже до перерви кияни, які грали без травмованих Дем’яненка та Безсонова, досягли переваги в три м’ячі, причому цікаво, що два з них записав до свого активу етнічний угорець Василь (Ласло) Рац. А початок розгрому поклав Протасов, який на 12-й хвилині завдав потужного та несподіваного для голкіпера Жибораша удару під поперечину метрів із 22-х.
Суперники змогли протиставити підопічним Лобановського лише щільну боротьбу та дрібні фоли, проте це не вберегло їх від ще одного пропущеного м’яча. На 55-й хвилині Яковенко, який майже не грав протягом двох років через проблеми зі здоров’ям, здійснив довгий рейд, зіграв у “стінку” з Михайличенком і відправив м’яч під стійку.
Кубок УЄФА-1989/90. 1/32 фіналу (другий матч)
27.09.1989. Будапешт, стадіон “Хунгарія Керуті”. 4 000 глядачів
МТК-ВМ - “Динамо” - 1:2 (0:1)
Голи: Йован (89) - Заєць (10), Саленко (90).
МТК-ВМ: Жибораш, Хан, Хіреш (к), Лерінц, Хорват, Вадас, Кекеші (Червенкаі, 67), Габор Балог, Тібор Балог, Йован, Лакатош (Хусак, 60).
“Динамо”: Чанов, Лужний, Баль, Кузнецов, Шматоваленко, Рац, Михайличенко (к) (Канчельскіс, 76), Литовченко (Саленко, 82), Яремчук, Протасов, Заєць.
Зрозуміло, що матч-відповідь, який відбувся через два тижні в столиці Угорщини, перетворився на формальність. Динамівці виходили на поле суперників не лише маючи солідну перевагу, а й відчуваючи підтримку рідних шанувальників - до Будапешта був організований виїзд вболівальників “Динамо”, окрім того, на матч самостійно добиралися любителі футболу з сусіднього Закарпаття. Почуваючись як удома, вже на 10-й хвилині “біло-сині” знову вели в рахунку - 20-річний дебютант киян Заєць, якого на побачення з голкіпером МТК вивів Михайличенко, переграв досвідченого Жибораша.
Суперники намагалися дійти до воріт Чанова, зробивши ставку на навіси на габаритного Габора Балога, проте динамівські оборонці розгадали цей задум. Єдиним моментом, який зіпсував настрій киян того вечора, стало вилучення Протасова, котрий на 20-й хвилині другого тайму відмахнувся від свого візаві Хіреша (за словами Олега, капітан МТК провокував його).
Навіть у меншості “Динамо” контролювало хід і темп гри, дозволивши суперникам створити лише один небезпечний момент - на фінальних хвилинах Йован відгукнувся на передачу Хорвата з правого флангу та результативно пробив головою. Втім, Саленко, який нещодавно вийшов на заміну, скористався помилкою захисника та миттєво відновив перевагу киян - 2:1
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
