Три думки після матчу «Дніро-1» - «Динамо»

Динамо Київ 1 Листопада, 12:25 2230
Три думки після матчу «Дніро-1» - «Динамо»
​Спроба реваншу за поразку киян 1:3 на виїзді в минулому сезоні. Тільки цього разу автор тодішнього хет-трику Супряга поміняв команди. 

Навіть з Ювентусом так слабо не було

Неймовірно, але факт. Команда Луческу завдала жалюгідні 6 ударів за весь матч. Причому в площину воріт залетіло лише 2. За обома показниками антирекорд сезону УПЛ. В тих же стартових матчах групового турніру Ліги чемпіонів проти Юве і Ференцвароша незмінно 7 пострілів загалом, 3 у рамку. Лише з Шахтарем у Суперкубку ще гірше, але там 3 голи з 4 ударів. У суботу ж такий собі третій, він же переломний, на совісті Адамюка, якого Циганков і Попов змусили помилитися і оформити автогол. Динамо продовжує тенденцію неймовірної реалізації.

У цьому, мабуть, одна з головних відмінностей, якщо порівнювати з футболом Михайличенка та пізнього Хацкевича. Там лупили частіше, з будь-яких позицій, а сітка здригалася рідше. Зараз готують удари значно довше і краще, хоча якраз про звітний матч і не скажеш – при будь-якій нагоді в першому таймі намагалися похизуватися своїми гарматами. З іншого боку саме один з таких пострілів на удачу від Шепелєва призвів до підбирання та асисту Буяльського. Той же Супряга, може, й наражається на такий хейт публіки, що намагається розіграти, покотити, довести до вірного, покращити ударну позицію, а не нахабно в стилі Вербіча, який демонструє значно більше егоїзму та іноді б'є не дуже підготовлено.

Циганков, Буяльський і Попов – такі матчі виривають чемпіони?

По суті лише 3 гравці Динамо продемонстрували дії на вагу золота. Водночас ніхто особливо не провалився. Попов бездоганно в захисті, з намаганнями підтримувати атаку та тиском на автора гола у свої ворота. Буяльський регулярно підхоплював м'ячі в небезпечних зонах і свій гольовий пас віддав. Циганков просто зіграв Циганкова. Не елітну його версію, а так акційну зі знижками і не максимальним пакетом, але все ще з дуже цікавим контентом. Цього вистачило для перемоги. Бо Дніпро-1 приїхав будувати берлінські та китайські стіни, а не комбінувати і атакувати.

Назаренко видав черговий спалах якості, зігравши на помилці Караваєва і відсутність опору. Нещерет дебютував у свої 18 майже без роботи, але й без паніки. Той диво-гол мало який би воротар у сучасному футболі дістав, а всі інші атаки дніпрян були відверто ні про що. У Динамо було мізер ударів, а команда Йовічевіча примудрилася пробити вдвічі менше. Це був один з тих матчів, у яких (не) стають чемпіонами. Або ти виграєш нічийний бій на зубах, або вирушаєш мріяти до кращих часів. А якщо хтось не зрозуміє, чому Луческу похвалив Нещерета за цей дебют, то просто гляньте, що видав голкіпер Барси Нето в суботньому матчі з Алавесом.

Чому гра Динамо – зовсім не трагічна

Так, здавалося б, мало моментів, багато браку, мало командності, зате безліч перетягування ковдри. Можна впадати в істерику: «Та як же так, у команди спад, нічого не виходить, перемагають мінімально, ще й завдяки автоголу, а що з такою грою буде в Барселоні». А можна тверезо розсудити. Це з самого початку мала бути гра-страждання. Мало того, що дощ б'є в очі, так ще й купа ключових гравців повилітали. Обоє основних воротарів, Миколенко, Шапаренко, Тимчик не могли зіграти. Сидорчук заслужив свій відпочинок та й треба було зрозуміти, хто ж може зіграти на місці дискваліфікованого капітана проти Барси. Майже половина команди. Крім того, якщо уважно придивитись, дуже страждають усі, хто змушений грати по 2 матчі за тиждень цей пекельний місяць.

Ліверпуль і Манчестер Сіті натужно виривають свої 3 очки. В Англії у зоні ЛЧ або поблизу такі команди, як Евертон, Вулверхемптон, Астон Вілла і Лідс, яких об'єднує календар (лише одна гра на тиждень). Та ж Барселона після 2 розгромних перемог на старті Прімери після приходу Кумана не може виграти 4 тури поспіль, набираючи лише 2 очки з 12. Інший суперник киян, Ювентус, обіграв лише Динамо за 5 останніх матчів, бо технічну перемогу над Наполі враховувати просто смішно. Манчестер Юнайтед з тріском вдома влітає із загальним рахунком 2:9, не в змозі виграти 3 домашні матчі АПЛ. Через біль і не можу повинні грати всі. Цим відверто користуються слабші команди, для яких зараз настав зоряний час. Коли навіть фантастична Баварія мучиться у Москві, то що вимагати від Динамо з його кадровими проблемами і початком великої перебудови?

Тому потрібен спокій. Такий вигляд Динамо Барселону не лякає анітрохи, і це навіть добре. На фоні того жаху, що коїться з каталонцями в чемпіонаті Іспанії, всім відверто плювати, як там зіграють з якимсь Києвом – виграй ти хоч 8:0. Потреба віддавати всі сили на Прімеру і певна недооцінка можуть зіграти свою роль. Це буде шанс. Як для того ж Вест Хема, який в АПЛ неймовірно гідно тримається проти всіх грандів та учасників єврокубків і якщо й програє, то у фінальні хвилини мінімально.

З іншого боку і саме Динамо вже на межі виснаження – на багатьох позиціях люди грають по 90 хвилин майже без замін. Не можна забувати, який аномальний сезон ми бачимо. Якщо раніше поразки грандів з рахунками 1:6 чи 2:7 ставали миттєвим вироком і анонсом блискавичної відставки, зараз їх сприймають з буддистським спокоєм. Тому сам той факт, що Динамо здобуло перемогу і зберегло 4-очковий плюс перед зустріччю з Шахтарем, можна вважати гігантським успіхом. А претензії до якості гри наразі не дуже доречні.