У повітрі запахло 1997-м, але Супряга – не Шева...
...а Марк-Андре Тер Штеген на мільйони кілометрів випереджає класом такого пасажира, як Вітор Байя, чи навіть нинішнього дублера німця Нето. Це було фантастичне видовище. Перші 10-20 хвилин свідчили про один-єдиний план у тренерського штабу Луческу: вимолити прощення, не повторити вчорашній Шахтар з його безнадійними 0:6. Швидкий пропущений гол у підсумку допоміг Динамо.
Барса відпустила тиск, коли не змогла забити другий, а гості розслабилися і зрозуміли, що грати в короткий пас у дотик, закидання вперед і вибігання в контри – цілком реальна стратегія. І далі вже самі почали рвати «синьо-грантовий» захист на шмаття так, як не робили ще ні з ким при Луческу. Стільки гольових моментів створити у цій святині дорогого варте. Багато в чому шалені розриви безпорадної оборони іменитого суперника нагадували ті тріумфальні 0:4, які трапилися тут же 23 роки тому.
Не вистачало лише кілера в атаці. По-доброму самовпевненого малого а-ля Нещерет, 21-річний Андрій Шевченко чи Фаті, який піймає кураж і буде карати. Супряга має швидкість, не гіршу за молодого Шеву, здатен виграти пару метрів у Де Йонга, але далі програє у всьому – недостатньо характеру, замало чемпіонської крові, відсутність стрімкого прогресу.
Наразі це більше Луїс Адріано, з яким треба возитися і терпіти, ніж той, хто вирішуватиме долі матчів, як легенда Мілана. Коли повернеться Бєсєдін і зросте конкуренція, Владиславу буде ще важче. Часу залишається зовсім мало, тому потрібно доводити, поки ще довіряють, спокійно сприймати критику, яка зараз полиється з усіх боків, і ще більше пахати на тренуваннях, під час матчів.
Андрієвський, Шепелєв, Шабанов і Нещерет як головні переможці – такого дива не чекав ніхто
Український футбол – це завжди про героїзм. Просто згадайте, як ми брали чвертьфінал Чемпіонату світу чи виривали путівку в груповий етап Ліги чемпіонів з чехами по пенальті, аби потім фінішувати за крок до фіналу. На жаль, нинішні наші гравці більшість часу витрачають на інстаграми, вечірки, зміну дівчат і машин, набивання тату, хоча ця проблема об'єднує практично всі європейські країни. Та коли починається повна катастрофа, як ось пандемія і втрата цілої команди виконавців (якщо взяти із запасними, то вибули 13), вони знаходять в собі гени великих духом, згадують рядки гімну про те, якого ми роду, і починають ставати супергероями.
Грають так, ніби вони приїхали із добротного, може, не елітного, але гордого і непоступливого клубу АПЛ з великими традиціями, щонайменше. І точно вони не нагадують представників УПЛ з її вічною розрухою, примітивним футболом та низькою інтенсивністю всього, крім боротьби і ударів по ногах. Юному Шахтарю з більшістю резервістів вистачило виконавського класу реалізувати свої моменти з Реалом у Мадриді. І складається таке враження, що коли повернулася стара гвардія, це почало тиснути з лави запасних своїм авторитетом, досить негативно позначилося і команду ніби підмінили.
Переконаний, Динамо не зіграло б так, як сьогодні, з основою. Просто тому, що той же Андрієвський – різкіший, витриваліший за Сидорчука, з кращим дальнім пасом, швидшими ногами, а все це нині ой як стало в нагоді. Шепелєв має неймовірно тонке відчуття пасу та гри на коротких клаптиках поля, сміливо виходить у лідери динамівців за передачами у фінальну третину поля (13), втрачає м'яч лише приголомшливі 3 рази за гру, а Шапаренко думає більш глобально, творчо, нерідко підводить. Шабанов ніколи в житті б не вийшов на місці Караваєва, не те що Миколенка.
Артем довів певну неправоту шановного Мірчі, який ігнорував захисника весь час своєї роботи в Києві. Ні, ви вдумайтеся! Людина дебютує в сезоні 2020/21 матчем Ліги чемпіонів на Камп Ноу і видає таке шоу! Шабанов виграв 7 єдиноборств із 7, обидва рази вдало йшов у дриблінг, бив по воротах, зробив вирішальну подачу в гольовій атаці, заробляв фоли і вкрай рідко помилявся в передачах. Топовий матч і поява нової бойової одиниці в обоймі. Гадаю, навіть сам Луческу не сподівався від Артема такого.
Ну, а Нещерет, який своїми 12 сейвами (цілих 8 після розстрільних ударів з меж штрафного майданчика) затьмарив навіть шоу Тер Штегена в рамці? У 18 років тільки в суботу дебютувати в УПЛ, пропустити з першого ж удару гол-красень, зібратися і стати найкращим воротарем цієї Ліги чемпіонів за кількістю порятунків у матчі (від 9 до майже 10 балів за версією усіх статистичних порталів). Розкішний, знаєте, єврокубковий дебют!
Тішать не лише сейви, а й точність передач на рівні 91%, відчутно краща, ніж в основного кіпера Бущана з Ювентусом і дублера Бойка з Ференцварошем. Зокрема, і завдяки холоднокровній грі ногами Руслана команді часто вдавалося зачепитися за м'яч у центрі поля та на чужій половині, аби підключити в атаку якнайбільше одиниць, дозволити відпочити обороні та навантажити суперника.
Попов і Супряга – єдині невдахи матчу
Може, час зав'язувати з амурними історіями, любовними селфі, інтерв'ю і зйомками з ютуберами, блогерами та іншим діячами? Ви все це ще встигнете! Уся країна просить вас хоча б спробувати на пару років зосередитися на головному. Послухати свого головного тренера, який щодня вам нагадує – футбольний вік безжально короткий! Це потім можна пити, курити, влаштовувати особисте життя, пускатися берега, але не зараз.
Чому стільки талановитих українських гравців просто губляться на переході в дорослий футбол? Не тільки тому, що це важко і не всі долають новий рівень. Багатьох псують перші великі гроші, дівчата, розгульний спосіб життя, спокуси столиці. Вибір ваш, звичайно, хто ми такі, щоб керувати чиїмсь життям. Але ж виграти можна значно більше! Натомість поки Супряга і Попов – єдині, хто не дотягують до високого рівня командної протидії Барселоні.
Владислав не реалізував свій чистий супершанс, які центрфорварди з амбіціями повинні реалізовувати. Уже не вперше ловиш себе на думці ще десь на 50 хвилині, чому Луческу не випускає когось на заміну. Бодай Вербіча та навіть Русина! Щось у голові Влада заважає йому прибивати не тільки грандів, а й скромніші клуби в чемпіонаті України. Те саме й Попов. Привіз пенальті. Так, там неоднозначний момент, Мессі красиво підмальовував, але ногу навіщо було виставляти, давати себе так легко спровокувати?
Потім легко віддав Піке можливість гольового удару в повітрі, де якраз Денис у більшості випадків домінує. Забагато й втрат м'яча на фоні партнерів у звітній грі, які довели культуру пасу до естетського рівня. І те, що став лідером матчу за перехопленнями (6), уже не рятує. Обидва голи його. Попова поки вистачає для УПЛ, а ось в ЛЧ за такі огріхи безжально карають. Навіть той же Забарний, чемпіон виносів (6), зіграв і акуратніше в обороні, і точніше в передачах, хоча молодший на 3 роки. Не встигли зіпсувати ще юного Іллю? Хочеться вірити, що й Попов, як і Супряга зможуть зробити правильний вибір, поки є шанс для розвитку.
Містер пенальті Мессі знову поставив історичний рекорд
Єдиний, хто забивав 11-метрові у кожному з 3 турів першого кола групового турніру Ліги чемпіонів. Більше такого гравця історія не знала. «Пеналду», – казали вони... Лео продовжує забивати лише з позначки. Попри весь свій егоїзм (іноді здається, що хоче обіграти всю команду), магію, яка сковує партнерів по атаці, кількість втрат (20, ніхто і поруч не стоїть, у наступного Педрі 15 помилок), залишається найкращим польовим гравцем матчу (4 створені моменти, зароблений пенальті). Десь близько 18-річний Фаті, відчутно слабше 17-річний Педрі. Їм на двох майже стільки ж, скільки одному Мессі.
Браво, Луческу! Повага і подяка за грандіозну роботу
Навіть той же Супряга, якому дісталося від головного тренера, в деяких компонентах продовжує рости, знаходити позицію, підігравати партнерам, дорожити м'ячем, створювати простір партнерам. А яка дивовижна трансформація із Шепелєвим, Андрієвським, Жерсоном! Те, що при Луческу виростуть Буяльський, Шапаренко і Циганков, не дуже дивує – з них і питаємо завжди більше за всіх.
А ось зліпити за кілька днів таку команду, яка весело здійснюватиме набіги в чужий штрафний, сміливо підключатиме флангових захисників і шокуватиме суперзірок Барси у відборі, це неймовірно. Динамо, схоже, росте з кожним матчем. Від несміливості з Ювентусом через агресію проти команди Реброва, з якою втратили очки через пізні заміни та втому, до розумного футболу, який приносить насолоду.
Так, пресинг Барселони зараз може насмішити і скромніших суперників. Так, підловили суперника на бажанні виграти легкою кров'ю, зекономити сили на Прімеру, взяти паузу, заграватися великими силами в атаці. Та організація гри, фази швидкого переходу в атаку та оборону, зміна від плану А до плану Б були настільки добре продумані, що це викликало повагу. Динамівці змусили поважати себе всю Іспанію, одну з найфутбольніших країн світу. Ось що буває, коли гравцям подають правильну теорію про слабкі місця суперників.
Запасний склад, розбавлений 5-6 залізними гравцями основи, методично бив у ті самі больові точки і змушував Барсу страждати. Не дарма Mundo Deportivo на головній сторінці після гри акцентує не на гольових подвигах каталонців, а на «святості» Тер Штегена, а мадридські видання синхронно пишуть про те, що німець врятував поганенького фаворита. Перший матч Динамо на полі гранда в ЛЧ після великої перерви виявився солідним. Той же Ювентус на своєму полі створив проти Барселони у нападі «аж» на 0,32 очікуваного гола, що на понад 2 менше, ніж Динамо (2,39).
Так, і допустили захмарну кількість моментів (на 4,11 xG), але це було неминуче з планом висидіти глибоко, лише на трохи привідкриваючи двері автобуса, щоб провітрити. Понад половина гостроти каталонців прийшла у перші 15 хвилин. У решті 75 Динамо створювало більше якісних гольових моментів. Ненабагато, але більше, і це феноменально. Барселона забила з пенальті, а потім довго не могла закрити гру. Коли здавалося, зробила це, суперник воскрес і міг навіть зрівнювати.
Неймовірна праця футболістів (113,4 кілометражу проти 108,1 у суперника, лідерами стали і творці, і опорники: Циганков, Буяльський, Андрієвський і Шепелєв), яка стала такою показово успішною, навіть незважаючи на поразку, завдяки Луческу та його штабові. За 100-відсотковими гольовими моментами (версія Opta), поступилися мінімально 5:6. Ці супершанси створили 4 різні людини: Жерсон, Андрієвський, Кендзьора і Буяльський. Усі вони провели топовий матч.
А те, що не забили, можна буде компенсувати далі. Приклад Борусії Менхенгладбах показує, що важка праця безслідно не зникає. Та й чи багато хто чекав такого натхненного футболу від знекровленої київської команди? Швидше змагалися у тому, хто спрогнозує більший розгром. І що найважливіше, команду нарешті вистачило на 90 хвилин після серії неоднозначних фінішів. Здається, у нинішньому Динамо знову починає грати хімія всіх ланок головної команди, і це може привести киян у дуже цікаві та несподівані місця...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
