Гармаш – MVP матчу, якого ніхто не чекав у цій ролі
Якщо вже такі персонажі при Луческу воскресають, то... «яких вам ще реформ не вистачає?» (с) Гол плюс пас. Питань ніби не повинно бути. Однак центр поля Динамо сьогодні не був найнадійнішою зоною. Є у грі Гармаша якийсь авантюризм, який дозволяє занурюватися в часи Хацкевича. Необдумані підкати, лідер за втратами (14), привезені стандарти, жовті картки. І талант, здатний доводити фанатів до екстазу 1-2 результативними дотиками. Виконання в моменті з переможним голом – елітного класу. Гольовий пас під удар Шапаренку – вчасно зробив саме те, що від нього вимагає позиція, а перед тим класно та ще й технічно (як обробив м'яч у повітрі, перехоплення матчу!) спрацював у пресингу.
Буде цікаво: «Інгулець» — «Динамо» Київ. Огляд матчу.
В іншому не настільки стабільно, як хотілося б чи звикли при Луческу (фантастичні 10 пропущених контратак за матч, за весь сезон УПЛ у киян 12), але підсумковий героїзм – це вище за будь-які очікування. До слова, востаннє Гармаш забивав за Динамо 16 місяців тому (або майже 480 днів) у Суперкубку проти Шахтаря – також вирішальний. А в УПЛ ми не бачили голів Дениса цілих 900 днів. Тоді в гостьовому матчі проти Вереса він також відзначився першим забитим. За цей час у клубі змінилися 2 тренерські штаби, а сам півзахисник встиг пограти в турецькій оренді, де у 2020 році тричі забив за Різеспор, хоч і не став залізним гравцем основи.
Буяльський – абсолютний лідер при обрізаному крилі
Блискуче взаєморозуміння із Супрягою. Можна навіть сказати, що моментами Динамо грає у 2 нападники. Буяльський баражує просто всюди у фінальній третині поля, а його здатність накривати у пресингу стала ключовою ще в найважчому матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти АЗ. Навіть у штрафному з м'ячем Віталія можна побачити ледь не частіше за центрфорварда. Сьогодні команда вийшла з обрізаним правим крилом. Туди часто зміщувався Буя, хоча переважно намагався діяти Шапаренко за підтримки Кендзьори.
Попрацював він і ліворуч, де від його блоку заодно стався гольовий пас на Гармаша. На рівні УПЛ відкривання Буяльського між лініями, розрізання простору ривками і передачами – дуже круте. Тепер настав час показати те саме в ЛЧ. За відсутності Циганкова (інший мозковий центр креативу) та Жерсона (динамічність, міць і швидкість) роль Буяльського стає ключовою проти Барселони. Позаяк той же Вербіч сьогодні за 30 хвилин на полі встиг запороти парочку супермоментів.
Результат у стилі Луческу, хоча Інгулець робив усе можливе
Команда гостей повинна була закривати гру значно раніше. Якби не ця інтрига, що затягнулася, Цітаішвілі мав усі шанси отримати більше, ніж 10 хвилин, які стали для нього вже сумною класикою при 3 тренерах. Гіо встиг 1 момент організувати, а на більше не було часу. Один Де Пена міг оформити по 2 дублі. Після тонко розіграних стандартів створив розкішні моменти для Шапаренка і Кендзьори, а ще був «закидончик» на Буяльського. Міг забивати сам (зі штрафного і впритул), але Шуст і сам виглядав надійно, і стійку мав за союзника. Традиційно мала кількість ударів, зате більшість у площину воріт та з меж штрафного, де забити значно легше.
Інгулець – одна з найкрутіших команд Прем'єр-ліги України за самовіддачею. Найвища інтенсивність пресингу в усьому чемпіонаті та інтенсивність єдиноборств на рівні з Шахтарем (3 місце). Команді Лавриненка також було важко без хворих і травмованих лідерів (Лупашко, Ковальов, Кучеренко, Щедрий грали регулярно). Їх менше кількісно, але через суттєво гіршу глибину лави запасних ці втрати можуть навіть більше впливати на результат. При цьому клуб із смт Петрове створив чимало проблем обороні суперника.
Виділялися Бартуловіч (34-річний майстер стандартів), Сітчінава (найсміливіша людина на полі – трохи переоцінював власний дриблінг, але свій момент знайшов і забив би, якби не Бущан), Козак (не вистачило міліметрів, щоб VAR не скасував гол). Запорожець віддав класний розрізний пас на Янакова, виконання теж було на рівні, якби не офсайд. Балан непогано підключався по правому флангу, відчувається школа Динамо. Словом, за відсутності технологій нічия цілком стояла б на порядку денному. А так кияни знову збільшили відрив від Шахтаря. Після осічки «гірників» з Олександрією ці 3 очки знову доведеться десь компенсовувати, а ми відзначаємо справжнє повернення чемпіонської інтриги. Хоча Луческу дуже обережний у формулюванні завдань, аби не тиснути на команду. Тому поки від матчу до матчу, де мета – «просто» перемагати.
Ахіллесова п'ята Динамо все та ж – за матч з Ювентусом просто страшно
Це справжнісінька катастрофа. Коли скромний новачок УПЛ 3 (ТРИ) рази простими навісами розриває зону між двома центральними захисниками і без особливих перешкод пробиває з другого поверху, чекай біди. Якщо не сьогодні, то з командами, які у повітрі грають значно ефективніше. Той же Ювентус у Києві неодноразово пробачав Бущана і компанію. Навіть Барса, яка славиться далеко не повітряними дуелями, забила вирішальний гол саме так.
Читайте також:«Ювентус» розібрався з «Кальярі», «Барселона» перед візитом в Київ програла «Атлетіко».
І якщо каталонці можуть ще пробачити, то туринці спроможні на цьому збудувати фундамент потенційного розгрому (Роналду, Де Лігт, Демірал, Мората!). Київські захисники продовжують дивитися кіно «Як красиво летить м'яч над твоїм штрафним» замість того, щоб реагувати по футболістах і читати гру при подачах. Разом з постійними навісами в молоко з неробочої лівої бідолашного Караваєва – це дві речі, які найбільше дратують в нинішньому Динамо. Щось потрібно з цим робити, і то терміново. Може, центрбекам на курси до Кендзьори записатися? У чужому штрафному Томаш нині двічі класно вигравав верх.
Белуце став 4 румуном в історії Динамо – два приклади для Тудора
Після неоднозначного дебюту в ЛЧ земляк Луческу вийшов на пару хвилин і в УПЛ. Знову примудрився не вразити. Хавбек збірної Румунії пасивно спостерігав за суперником, коли той вирізав пас на Янакова. І добре, що там офсайд. А що буде в ЛЧ чи проти сильніших суперників, які вміють витримувати паузу? Заміна Сидорчуку так собі. Перед Белуце два вибори. Стати кимсь на кшталт Гіоане (168 матчів, 32 голи) або Черната (129 ігор, 28 забитих м'ячів). Та був ще такий собі Крістіан Іримія (всього 4 матчів у чемпіонаті України). Поки Белуце виглядає більше схожим на останній варіант чи повтор історії з Кадірі, хоча висновки робити рано.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
