«Браво, Федерація», версія 2.0
Емоції Луческу можна зрозуміти. Фактично то була лайтова версія легендарного шоу «Браво, Федерація» з 2006-го, коли румунський фахівець розносив португальских арбітрів на матчі Динамо – Шахтар. Минуло 14 років, сивочолому наставнику вже 75, але шалена пристрасть до гри нікуди не поділась. Емоції б’ють через край. Цього епізоду можна було б уникнути, якби кияни не провалили перший тайм, а Супряга реалізував 300-відсотковий момент. Не хочеться забігати наперед, але той промах може поставити хрест на його кар’єрі в Динамо. Заміна у перерві була показовою.
Супряга підвів тренера, так само як Жерсон або інертний Андрієвський, що виходили з перших хвилин в рамках вимушеної ротації після Ференцвароша. Румун був змушений перетасувати склад, адже шалений пандемічний графік не шкодує нікого. Динамівцям бракувало свіжості, вони задихались до перерви, пробивши одного разу в площину. Якщо оборона виглядала традиційно непогано, за винятком моменту Селезньова, то атака – тихий жах… Знову багато метушні та мінімум комбінаційного футболу.
Жерсон боровся сам з собою, а Супряга просто розчинився. Форма останнього неабияк насторожує, адже ми ризикуємо втратити одного з найбільших талантів за кілька останніх років. Владиславу бракує концентрації, елементарний технічний брак створює доволі потворну картину. Після осінньої частини сезону за нього не заплатять й 5-ти мільйонів євро, не те щоб 10-15. Якщо Супряга хоче продовжувати виступати на високому рівні, потрібно зосередитись лише на футболі, адже подумки молодий форвард перебуває деінде. У нього є все, щоб стати майбутнім збірної України, залишається докласти трішки зусиль.
Вихід словенця додав киянам гостроти. Вербіч спровокував червону Максименка і долучився до м'яча Циганкова, що якісно вирізянвся на фоні партнерів. Бився до кінця, ліз обігрувати, заряджав команду на камбек. Бідолашного Шапаренка нещадно лупили по ногах, а Миколенко видав якийсь аномально нервовий поєдинок – привіз пенальті, «допоміг» відзначитись Антюху.
Натомість Колос потрібно хвалити. Команда Костишина нав’язувала боротьбу на кожному клаптику поля, довівши реноме незручного суперника для київського клубу. У другому таймі гості помітно підсіли, але це важко назвати «автобусом».
Черговий бенефіс VAR, 2 вилучення, 2 пенальті
Протистояння Динамо і Колоса притягує скандальне суддівство – це вже перетворюється у погану традицію. У минулому сезоні був Бойко, нині – Пасхал. Та чи варто критикувати саме головного арбітра, який прислухався до порад VAR? Давайте оцінимо кожен суперечливий епізод окремо:
Пенальті у ворота Динамо
Миколенко відмахнувся рукою від Селезньова. Відчувши контакт, форвард Колоса впав на газон. Очевидний фол, який чомусь розглядався кілька хвилин.
Вилучення Шепелєва
Чорноморець отримав грубий удар по нозі. Навряд чи хавбек Динамо робив це навмисне, але він реально ризикував травмувати суперника. Потрібно вже звикати, що в УПЛ за схожі фоли роздають червоні. Сидорчук і Забарний – зовсім свіжі випадки.
Вилучення Максименка
Пасхал розгледів у боротьбі захисника Колоса з Вербічем фол останньої надії, хоча руками допомагали собі обоє. Кілька повторів з різних ракурсів не дозволяють зробити однозначний висновок.
Другий гол Циганкова
Колос може скаржитись на позицію Вербіча, який, можливо, перебував у офсайді під час першого удару Циганкова. Словенець добивав, м’яч знову відскочив до партнера – гол.
Союз Динамо-Луческу після 5 місяців
Луческу витиснув максимум з нинішнього складу Динамо, як би банально це не звучало. По-перше, супердосвідчений фахівець за відносно короткий час поставив гру, що приносить результат. Кияни продовжують боротьбу в єврокубках і очолюють турнірну таблицю УПЛ. Зауважимо, що приймаючи пропозицію Суркісів, румун не вимагав грошей на трансфери, навпаки, він заробив для клубу 35 мільйонів євро, які можна буде витратити на зимовий «шопінг». Центрфорвард – пріоритетна ціль. Супряга знову скомпрометував себе жахливим промахом.
Динамо, як і Шахтар, сильно постраждало від COVID-19. Погодьтесь, доволі складно готувати команду в умовах, коли стартовий склад визначається коронавірусними втратами, а не тренерською ідеєю. Звісно, що у схожій ситуації на перший план виходить холодний розрахунок. Обом нашим грандам потрібно було дотягнути до міжсезоння з найменшими втратами, і Луческу впорався трохи краще, ніж Каштру. «Біло-сині» випереджають «гірників» попри поразку в очному протистоянні. Ба більше, Динамо оформило так зване зимове чимпіонство вперше з сезону 2014/15.
Кияни рівно пройшли першу частину сезону, без серйозних гойдалок і відвертих спадів. Команда більш-менш регулярно брала своє у матчах з нижчими за класом суперниками – це завжди було запорукою успішної боротьби за чемпіонство, Шахтар підтвердить. Ви можете скільки завгодно обігрувати прямого конкурента за титул, але без тріумфів над Маріуполем, Минаєм або Ворсклою нічого не вийде. Отже, можемо зробити ще один висновок – Динамо за Луческу міцнішає ментально, хоча збої в роботі все ще трапляються.
Звісно, безпосередньо до гри залишається чимало запитань. На груповий етап Ліги чемпіонів віце-чемпіони України заявили 20 власних вихованців, 16 з яких виходили на поле – рекорд турніру. За цим показником кияни обійшли данський Мітьюлланд (13) і каталонську Барселону (12), та є одне суттєве «але»… Попри те що Луческу хвалять за хорошу роботу з молоддю (підтягнув Забарного, Шапаренка, Попова, Супрягу), нинішній футбол Динамо не зовсім підходить окремим талантам.
Заточеність на результат гальмує їхній розвиток, адже футболісти цього віку повинні отримувати задоволення від гри, розвивати «скіли». Вони чітко виконують інструкції тренера, багато працюють на полі, але хіба хтось скасовував нестандартне мислення з креативом? Після зимової паузи хочеться побачити Динамо, яке кайфує з м'ячем і не боїться ризикувати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
