Владислав Супряга став одним із головних ньюзмейкерів першої половини сезону. Спочатку форвард з'являвся у стрічці новин, як потенційний новачок різних європейських клубів. Майже щодня ЗМІ відправляли Влада в нову команду, серед яких фаворитом була Болонья. Потім справи гравця у Динамо пішли не кращим чином. Зникли не тільки голи, але й ефективність на полі.
Що відбувається із молодим нападником? Це вже кінець, чи варто ще трохи почекати? Давайте разом спробуємо проаналізувати ситуацію та всі можливі фактори.
1. Проблема росту
Для молодих футболістів нормальним явищем є нестабільність. Гравець може провести певний відрізок сезону дуже добре, а потім виглядати вкрай слабко. До цього потрібно ставитися спокійно. Супрязі тільки 20 років. Його футбольний шлях лише починається. Всім хочеться, щоб йому дійсно все вдавалося. Минулої весни у Влада був дуже сильний відрізок у СК Дніпро-1, де він по-справжньому розкрився. Супряга припинив бути лише спринтером, який потребує простору, щоб показати свою швидкість. Він вчився грати, як класичний форвард – ефективно діяти в штрафному майданчику суперника, намагатися реагувати на випередження.
Зрозуміло, що це потребує фактурності, немалої кількості м'язів – щоб ефективно протидіяти фізично сильним захисникам. Безперечно, Влад змужнів, став успішнішим у силовій боротьбі. Але втратив швидкість та легкість, які раніше були його сильними сторонами.
Йде процес становлення, отримання нових знань, перебудова та дорослішання світогляду і організму футболіста. Потрібно розуміти, що це природні речі, які потребують часу. Нічого страшного у випадку із Супрягою поки не сталося. Він залишається одним із найбільших талантів українського футболу. У його віці далеко не всі гравці можуть похвалитися виступами на рівні УПЛ. За плечима Влада вже третій сезон. Рано чи пізно Супрягу має «прорвати».
2. Відсутність конкуренції
Першу частину сезону Динамо фактично провело з одним лише Супрягою в лінії атаки. Не змогли нікого підписати під час літнього трансферного вікна на цю позицію. Проблеми Назарія Русина розпочалися у серпні, але так і не завершилися до кінця календарного року. Луческу не залишалося нічого іншого, як повертатися до ідей попередників з використанням у нападі Вербіча та Жерсона.
Коли ти розумієш, що як би не зіграв, але у наступних матчах знову вийдеш у стартовому складі, це кепсько для окремих футболістів. Є категорія виконавців, які розкриваються тільки при довірі, а от конкуренція – це не їхня фішка. У випадку із Супрягою відсутність конкуренції –це мінус.
Свого часу, коли його тільки-но взяли у Динамо, ситуація із форвардами була патовою. Артем Бєсєдін отримав травму, а потім ще й рецидив. Русина не бачили тренери. Супряга починав сезон у статусі безальтернативного форварда – ідея дуже швидко провалилася. Гравець завершував сезон у молодіжних командах Динамо, а потім повернувся у Дніпро.
На молодіжному чемпіонаті світу-2019 теж розпочинав у статусі головного форварда (роком раніше він був зіркою команди Петракова на Євро у Фінляндії). У Польщі зі старту у Супряги нічого не вийшло, тож свій шанс отримав Данило Сікан, який їхав на турнір у статусі резервіста. Ця ситуація пішла Владу на користь. Він «завівся» і у фіналі забив 2 м'ячі. Невдачі у Києві призвели до повернення та успішного відрізку у СК Дніпро-1, де, зокрема, Влад забив три м'ячі у ворота Динамо. З'явився шанс поїхати на Євро. Супряга не може бути ефективним у спокої. Він потребує емоцій, суперництва, викликів.
3. Футбол Луческу
Кожен тренер будує команду за своїми принципами. Хацкевич вимагає від нападника працездатності, вміння боротися за м’яч, виконувати багато чорнової роботи. У Михайленка Супряга мав більше свободи, діяв із глибини поля, шукав вільні зони. Луческу ж хоче бачити у форварді ефективність у штрафному суперника – завершувати всі подачі / простріли.
Тут потрібна кропітка робота. Перебудовуватися нелегко. Супряга намагався грати так, як вимагає головний тренер. Щось виходить, щось ні. Таких функцій він раніше ніколи не виконував. Тож зараз Луческу формує, ліпить із Супряги форварда «під себе».
4. Психологія
Якими б навиками не володів гравець, які б у нього не були таланти, але якщо у голові – каша і немає впевненості у своїх силах, то нічого хорошого не вийде.
Під час підготовки до нового сезону Супряга добре зарекомендував себе. Здавалося, що врешті Динамо знайшло собі форварда. Забив у першому турі Олімпіку, потім був гол Генту, який багато в чому вирішив долю матчу у Бельгії та й загалом виходу в ЛЧ. Після чого відбувся спад.
Не можна сказати, що Супряга спершу випадав із гри. Варто хоча б пригадати його виступ на Камп Ноу, де Влад добряче пошматував оборону Барселони. Але відсутність реалізації стала таким психологічним ударом, від якого він не зміг оговтатися. Форвард втратив впевненість у собі. Вболівальники чекали від Супряги результативності, а всі невдачі сприймалися дуже критично. Молодий гравець просто не витримав тиску.
Дуже потрібен був гол, який допоміг би Супрязі знову повірити в себе. Луческу робив все можливе, щоб підтримати форварда. Робив йому компліменти, довіряв місце на полі, але це вже не діяло. Як наслідок – втрата місця у старті Динамо і такі промахи, як у матчі проти Колоса, коли Супряга не забив у порожні ворота.
Думаю, йому просто потрібно відпочити та з чистого аркуша розпочати все на зимових зборах. Зіграти, можливо, проти слабших суперників, яким вдасться забити і повернути віру в себе.
5. Робота агентів
Безперечно, Владислав Супряга – один із найбільших талантів українського футболу. Просто для розвитку кар’єри йому не вистачає помічника, який міг би допомогти приймати правильні рішення.
Перехід у Динамо часів Хацкевича / Шацьких був утопією із самого початку. Колишні тренери київського клубу мали свій ідеал нападника, де місцем для Супряги навіть не пахло. Він просто втратив рік замість того, щоб розвиватися.
Перед початком минулого сезону в Динамо прийшов Луческу, який вміє ліпити футболістів із талановитої молоді. Він бачив потенціал у Супрязі. Почалася історія переходу Влада у Болонью. Наскільки розумію, агенти намагалися розіграти карту, що частина прав на гравця належала СК Дніпро-1 і у них були певні важелі впливу. Зрозуміло, що будь-який трансфер передбачає агентські. Тому для агентів – це хліб.
Як би Супряга не абстрагувався від усіх цих розмов, але вони гріли. Гравець думає, що він вже чогось досягнув. Якщо тут не вийде, то завжди є варіант поїхати закордон. Але насправді це тільки заважає, відволікає від реальності.
Годі було сподіватися, що Динамо відпустить свого єдиного нападника перед стартом у Лізі чемпіонів. На що тут був розрахунок? Можливо, на підписання нової угоди між київським клубом та гравцем, яке відбулося на початку жовтня. Найімовірніше, тепер усі права належать тільки Динамо, а сам нападник отримав більшу зарплатню.
6. Фінансовий фактор
П'ятнадцятого січня Супрязі виповниться 21 рік, а він вже підписав три професійні контракти. Це дуже багато. Причому контракти мали тенденцію зростання. Перша угода – з СК Дніпро-1, потім перехід в Динамо і минулої осені – нова угода з «біло-синіми». Усе повинно йти співмірно у плані заробітків та футболу. Коли є нахил у будь-який бік – виникають проблеми.
Ігор Суркіс новими контрактами хоче підтримати гравців. Запевнити, що клуб робить на них ставку у майбутньому. У цьому немає нічого поганого. Тільки от футболісти не завжди добре це сприймають. Фінансовий фактор має бути лише одним із важелів мотивації. Досягнув ти чогось значного у своїй кар'єрі – отримай зароблене. Сьогодні Супряга ще нічого не виграв. Фінансовий аспект явно випереджає розвиток його кар’єри.
Замість висновку
Як би там не було, але історія Супряги та Динамо матиме продовження мінімум до літа. Влад – один із найталановитіших українських форвардів за останній час. Потрібно вчитися доводити гравців із таким потенціалом до високого рівня. Повернувся Артем Бєсєдін, тепер буде конкуренція та альтернатива. Кожен із нападників прагне грати в основі. Думаю, що це піде на користь обом.
Питання купівлі форварда – дуже непросте. Це точно недешева річ. Якісний нападник обійдеться, мінімум, у 7-8 млн євро. Це при тому, що він матиме особистий контракт із хорошими умовами. Чи готове Динамо зараз витрачати 10-12 млн євро? Якщо ж брати дешевшого гравця, то це буде молодий нападник, який ще не самоствердився. Тут теж потрібен час. А який сенс витрачатися на нового юнака, якщо є свій? Тому не залишається нічого іншого, як розібратися у проблемах та рухатися вперед.
Не варто забувати, що влітку відбудеться Євро. Питання форварда для національної команди дуже актуальне. Якщо Яремчук зможе бути вістрям атаки, силовим нападником, то Супряга – гравець іншого плану, який стане корисним при наявності простору та грі другим номером. Мораєсу у квітні виповниться вже 34 роки. Поки незрозуміло, яким повернеться Бєсєдін. Тому Супрязі потрібно скористатися моментом, щоб поїхати на Євро. Така перспектива у нього точно є.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
