З Михайличенком мене пов’язує довге життя. Він не просто золота людина, а кристально віддана. І це при тому, що десь, можливо, я його образив, десь могло бути непорозуміння між нами. Проте в його очах, я бачу чисто професійне розуміння. Він – великий професіонал, який працював у західних клубах.
Якщо ти запрошуєш тренера звідкись і звільняєш його – це нормально. Проте коли обираєш наставником людину, з якою у тебе тісніші стосунки, ніж просто президент-тренер, то він може ображатися.
Але він не повинен на мене ображатися. У футболі головний критерій – результат. Ви мене вибачте, але коли ми програємо Колосу 0:2 і тренер радіє після цього, що Зоря зіграла внічию з Десною, то це трішки не сприймається. Не мною, я на це також міг закрити очі, але…
Скажу чесно, можу навіть поклястися: до матчу з Колосом я не розглядав жодну кандидатуру на посаду головного тренера. У мене не було такого. Я завжди люблю чесність у стосунках. Можливо, ми б з ним зустрілися і дійшли висновку, що йому не варто далі продовжувати працювати, або він би сам мені це сказав, або ж заявив, що для виходу команди на якісніший рівень йому потрібно відпустити ряд футболістів і когось купити. А я, можливо, погодився би це зробити. Після чого робота продовжилася б.
Та я розумів, що після поразки від Колоса він не зможе керувати командою. Думаю, що я таким своїм рішенням зробив краще і для нього.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
