Відкриття та провали «Динамо»: підсумки зимових зборів

Динамо Київ 10 Лютого, 15:50 3072
 Відкриття та провали «Динамо»: підсумки зимових зборів Фото: ФК Динамо
Артур Киселевський, спеціально для сайту 1927.kiev.ua, підбив підсумки навчально-тренувального збору команди Мірчі Луческу.

Результати «Динамо» під час зимових зборів викликали у вболівальників чимало запитань. При чому запитання ці в принципі стосуються практично усіх ліній: команда доволі мало забиває (особливо якщо відкинути останній спаринг проти БАТЕ), чимало пропускає, та й зі створенням моментів в нас, відверто кажучи, майже біда. Основна небезпека, як і раніше, здебільшого йде з флангів, а центр поля в плані створення гольових можливостей працює доволі слабко. Епізодично Динамо демонструє непогану гру, але стабільності ой як не вистачає. Виконавців у півзахисті начебто багато, конкуренція “на папері” є, але гравця, який реально може “створювати різницю”, немає.

Яким бачиться склад команди на старті другої половини сезону

Отже, пройдемося безпосередньо по лініях та окремих позиціях. Щодо голкіперів, то під час контрольних поєдинків помилялися всі, але навряд чи щось зміниться стосовно #1 номеру. Основним має бути Бущан, ігровий час також отримуватиме й Нещерет. Бойко — це досвід та важлива дійова особа в роздягальні, але є великі сумніви на рахунок того, чи варті вищезазначені його послуги того місячного жалування, яке Денис отримує. Але контракт є контракт (а він в даному випадку діє до кінця сезону 2022/23), а претендентів на вікового (принаймні за мірками сьогоднішнього Динамо) запасного гравця з чималою заробітною платою поки що не спостерігається.

Захисна лінія буде максимально схожою на ту, що ми бачили восени. Тимчику, схоже, ще потрібен певний час для набору кондицій, отже, безальтернативним, здавалося б, правим беком бачиться Кендзьора. Але тут нас якраз може очікувати перший сюрприз. Повернення Сідклея у команду дає шанс Караваєву повернутися на більш рідний для себе правий фланг, де Олександр цілком може зіграти саме на правому фланзі захисту. Досвід у Караваєва там чималий, включно з поєдинками за національну збірну. Про те, що Караваєв є гострішим та винахідливішим за Кендзьору діє в атакувальних діях, годі й говорити.

Щодо центру оборони, тут як і раніше є чотири кандидати: Забарний, Сирота, Попов, Шабанов. При цьому розташовані вони, на мій погляд, саме в порядку пріоритетності (також, тримаємо в голові ще й Микиту Бурду, повернення якого до кінця сезону є можливим). Забарний восени виглядав спокійніше та надійніше амбіційного Попова, і це вкупі з постійними мікротравмами останнього зробило з юного Іллі основного гравця не лише Динамо, а й національної збірної. Іноді Забарний та Попов складали дует центрбеків, але, цілком очевидно, що це був вимушений з боку тренерського штабу крок.

Поряд з правоногим захисником у центрі захисту має бути лівоногий колега, і якщо восени в силу різних причин ним частіше був Миколенко, то зараз дуже схоже, що пару Забарному/Попову складе Олександр Сирота. Безумовно сильною стороною Сироти є хороший перший пас — доволі рідкісна та від того цінна якість для молодої оборони Динамо. Оборони, досвіду якій мав би надавати 28-річний Артем Шабанов, але саме він зараз виглядає головним кандидатом “на вихід”. Чи буде це Легія, Зоря або ж інший клуб, покаже час, але очевидно, що нинішній рівень майстерності Шабанова помножений на його вік роблять перспективи продовження кар’єри Артема у Києві доволі туманними. При всій повазі, але навіть старший на рік Драгович міг би стати куди кращою кандидатурою для передачі досвіду молодим колегам. Проте, мабуть, не судилося.

Ну а на лівому фланзі все виглядає цілком прогнозованим. Миколенко — №1, Сідклей — гравець ротації. Хоча, хтозна, чи не побачимо ми знову Миколенка в опорній зоні, подібні експерименти на зборах мали місце бути.

Стосовно середньої лінії, навряд чи вона зазнає суттєвих змін. Сидорчук—Шапаренко—Буяльський. Саме таким було оптимальне тріо в центрі поля Динамо у першій половині сезону. Передумов для кардинальних змін зараз поки що не видно. Лєднєв, Шепелєв, Андрієвський, можливо Дуелунд — гравці ротації. Цікаво, що три з чотирьох вищезазначених виконавців встигли результативно себе проявити в заключних поєдинках збору: Андрієвський та Лєднєв створили шедевр у грі проти Шкендії, а Дуелунд забив БАТЕ. Залишається сподіватися, що це додасть хлопцям наснаги та психологічної впевненості заткнути роти усім скептикам.

“Крила” атаки залишаються головною силою Динамо. Циганков, Жерсон, Де Пена, Вербич — основна обойма “біло-синіх” на позиції вінгерів. Сюди ж при цьому легко можемо додати ще один квартет виконавців, для яких ця позиція також не є новою: Лєднєв, Караваєв, Клейтон, той самий Дуелунд. Отже, вибір, як бачимо є, і на моє глибоке переконання такого ростеру має вистачити для досягнення поставлених перед командою цілей. На цьому моменті ми плавно підійшли до лінії атаки, але більше про неї у наступній підтемі.

Статистичні підсумки зборів у порівнянні з минулими роками

Заради цікавості вирішив порівняти виступи Динамо під час зимових зборів 2021 зі зборами минулорічними, коли команда готувалася до другої половини сезону під керівництвом Олексія Михайличенка. Якщо б взимку команди в контрольних поєдинках розігрували б якийсь трофей, то в лютому 2020 року Динамо мало б стати якщо не переможцем, то принаймні призером подібного турніру. 12 контрольних поєдинків, з них 8 перемог, 2 нічиї та 2 поразки (кияни перемогли у 67% поєдинків). Різниця забитих і пропущених — більш ніж переконливі 29-9 (виходить, що забивало Динамо в середньому 2.42 голи за гру). П’ять з восьми перемог Динамо були розгромними (з різницею у три та більше м'ячів).

Результати та статистичні показники зимових зборів-2021 є значно скромнішими: 8 спарингів, з них 4 перемоги, 2 нічиї та 2 поразки (50% перемог), різниця забитих і пропущених — доволі натужні 12-8 (1.5 забитих голи за гру). При цьому Динамо здобуло лише одну по-справжньому переконливу перемогу — над БАТЕ у заключному спарингу. До цього останнього спарингу було всього-на-всього 7-6.

Читайте також: Підсумки зборів «Динамо». Усі огляди матчів


Але й на цьому я не зупинився і вирішив — якщо вже порівнюємо зимові результати Луческу та Михайличенка на чолі Динамо, чому б не подивитися, як ми виглядали в останній повноцінний сезон Хацкевича? Яким же було моє здивування, коли я побачив, що...результати команди на зборах взимку 2019-го практично повністю віддзеркалюють те, що ми маємо зараз. Ті ж 8 поєдинків, та сама різниця забитих і пропущених (12-8), хіба що перемог у Олександра Миколайовича було на одну менше.

Проте, є один дуже важливий момент, який суттєво відрізняє підсумки зимової підготовки-2021 від минулих років. Нуль голів у восьми поєдинках. Якщо восени подібного роду статистика була нормальним явищем для Владислава Супряги, то тепер мова йде про значно більшу проблему — жоден з нападників Динамо (а їх на зборах було чотири) не спромігся бодай на гол. І якщо юний Ванат проявив себе скоріше з кращої сторони та виглядав “білою плямою” Динамо в атаці, то від Супряги, Русина та Бєсєдіна очікуєш на, м’яко кажучи, дещо інший попит. Щодо Русина, то схоже, що Назарій банально не встиг набрати кондиції після травми, а от повернення Бєсєдіна чекали зі стриманим оптимізмом, особливо в наших реаліях з присмаком “на безриб’ї і рак риба”. На жаль, “чіплятися за м’ячі” у Артема й досі виходить значно краще, ніж виконувати безпосередню роботу центрфорварда, себто забивати голи. Супряга продовжує “мовчати” з вересня місяця, тут нічого нового, а отже атакувальна лінія Динамо викликає глибоке занепокоєння.

І тут для порівняння також наведу результативність нападників Динамо за підсумками трьох останніх зимових зборів (2019-2021):

2019: Русин — 4 голи (третина голів команди на зборі)

2020: Русин — 4 голи, Каргбо та Соль — по 2 голи (майже чверть усіх голів Динамо на зборі)

2021: нападники не забивали

Трансферна робота

“Як можна писати про те, чого немає?”, — скажете Ви, і в чомусь будете праві. Так, дійсно, мабуть, вже можна констатувати той факт, що підсилитися взимку Динамо не вдалося. Звісно, до початку березня (трансферне вікно в Україні закривається 2 березня) ще є час, але цілком очевидно, що якщо б у киян були реальні кандидати на підсилення, які готові були приїхати до України, то логічніше це було б зробити у грудні/січні для того, щоб дати новачку влитися в колектив перед поновленням сезону. А отже, зараз мова може йти хіба що про гравців, які з самого початку були “бекап опцією”, або ж про підписання футболістів у “пожежному” форматі, тобто — коли часу обмаль, а “закрити” позицію потрібно. Як на мене, сенсу в подібних вхідних трансферах зараз просто немає, адже й часу на адаптацію також не буде. Якщо підписувати гравців зараз, то лише тих, які зможуть зробити команду сильнішою тут і зараз.

Не думаю, що Мірча Луческу свідомо б відмовився від якісних трансферів, а тому не особливо вірю чуткам про те, що румунський наставник щось комусь хоче довести і продемонструвати, що і з нинішнім складом Динамо може ставити перед собою найвищі цілі. А отже, подібна пасивність Динамо на ринку пов’язана скоріше з тим, що кваліфікація гравців, які були запропоновані Луческу селекцією та іншими зацікавленими особами (Шабліями), не влаштувала головного тренера. Ну а тих виконавців, у послугах яких Мірча був зацікавлений, за тих чи інших причин не вдалося переконати. Тут можуть грати роль багато факторів: і гроші (як заробітна плата, так і сума трансферу), і невщухаюча війна на сході України, і сила (слабкість) чемпіонату разом з життям в епоху пандемії.

На виході маємо ситуацію, коли жодна з ліній команди не отримала підсилення під час зимової перерви, а більше за все турбують атака та півзахист. Під час зимової підготовки нападники не забивали, а хавбеки майже не підносили їм “снаряди”. Стосовно ж трансферів “на вихід”, тут дещо також ще може статися. “Недоторканих” гравців Динамо зараз можна перерахувати на пальцях однієї руки, та й вони можуть піти в разі “смачних” пропозицій. Але їх поки що немає. Щодо якоїсь конкретики, то є певні розмови як мінімум по Де Пені та Шабанову, проте на даний момент важко спрогнозувати, чим вони закінчаться.

Підсумки

Усім відомо, що навчально-тренувальні збори в першу чергу мають на меті зовсім не переможні результати, а напрацювання нових ігрових зв’язків, тактичних елементів та різного роду експерименти. А тому не хотілося б робити якихось глобальних висновків щодо стану команди лише по тому, що ми побачили під час підготовки. У найближчі два тижні на Динамо очікує цілий ряд випробувань: розпочинаємо проти доволі міцного Олімпіка, а далі “спарка” проти Брюгге, між поєдинками з яким нам доведеться ще й зустрітися з Десною в рамках УПЛ. Певною мірою початок другої половини сезону є схожим на ту ситуацію, в якій команда опинилась у серпні-вересні — часу на “розкачку” просто немає. “Біло-сині” розпочинають “з корабля на бал”, і саме цей стартовий лютневий відтинок має стати визначальним в плані настрою та впевненості команди у власних силах.

Артур Киселевський

Долучайся до авторського каналу «Біло-синій» та отримуй цікаві інсайди, думки та аналітику!