Півтайма, які доводять, що «Динамо» точно стало іншим
Можливо, це збіг обставин, коли одні вийшли зарядженими на другий тайм, а інші не зреагували. Можливо, луганчани перегоріли. Але я все-таки схиляюся до думки, що половину другого тайму в матчі проти «Зорі» команда Мірчі Луческу провела на своєму нинішньому піку.
Щось схоже хотілося б побачити в першому і другому матчах з «Вільярреалом». Однак там не зрослося. Чи то сьома команда Ла Ліги дійсно була настільки сильнішою, чи то «Динамо» на даний момент до великих результатів в Європі готове настільки ж, наскільки «Зоря» - в УПЛ. Але в будь-якому випадку, поєдинок на «Славутич-Арені» показав, що в чемпіонаті «динамівці» дозріли до боротьби з «Шахтарем» на рівних. Не виключаємо, що каталізатором цього стала криза донеччан, але віддаємо належне самим киянам. Олександр Риженко
«Шахтар» здобув важливу перемогу, але ігрові проблеми залишилися
Давайте почнемо з головного. Після трьох поразок в чотирьох матчах, вильоту з кубка від «Агробізнесу» та приниження від колишнього тренера, «Шахтар» потребував перемогу. Перемогу впевнену, яка б не викликала зайвих питань. Така вікторія прийшла до «гірників» в неділю, і якщо судити по підсумковому рахунку, то можна зробити висновок про легку прогулянку чемпіона і без проблем здобуті три очки. Це дійсно так, якщо дивитися гру з середини другого тайму, в якому все було здорово. До цього проблеми були.
«Шахтар» знову грав повільно і мляво, без особливої агресії і бажання, хоча здавалося, що римське фіаско пробудить сонного чемпіона. Команда Каштру не створила жодної осмисленої атаки до перерви, а повести в рахунку допоміг арбітр пенальті, який ідеально реалізував Тете. Після цього були порятунки від Трубіна, подвійна штанга і невиправдане рішення Рябоконя випустити форварда, яке поховало надії його команди.
До чого ми все це говоримо? Перемога 4:0 над міцною «Десною» додасть «Шахтарю» пару сотень очок в емоційному компоненті, що на поточному етапі важливо і для команди в цілому, і для тренера, який, як здавалося, втратив контроль, зокрема. Але поки гарантій камбеку проти «Роми» або восьми перемог в наступних восьми турах немає. «Гірникам» потрібно зрозуміти, що один розгром в УПЛ - це прекрасно, але куди цінніше не втрачати очки на дистанції, особливо, коли конкурент не помиляється в принципі. А зробити це з ледачою грою і втративши мотивацію ветеранами практично неможливо. Георгій Грошев
«Зорі» потрібно готуватися не тільки до битв на полі, але і в своїх головах
Луганці показали прекрасні результати на дистанції, вигравши з кінця листопада минулого року по початок березня нинішнього сім поспіль матчів чемпіонату. Однак важливу битву знову програли. Уже не вперше.
Давайте згадаємо, наприклад, сезон 2018/19. «Чорно-білі» в останньому турі програють «Маріуполю» і опускаються на п'яту сходинку, упускаючи можливість стартувати на один раунд пізніше в єврокубках. Сезон 2019/20. Підопічні Віктора Скрипника вирішують, що синиця в руці краща за будь-якого іншого пернатого побільше, тому в заключному турі погоджуються на мирову з «Десною», хоча був шанс вперше в історії пробитися в ЛЧ. Сезон 2020/21. У «Зорі» є реальний шанс вчепитися в «Шахтар» (або навіть в «Динамо») в гонитві за двома першими місцями в таблиці, проте команда знову не перемагає в ключовому поєдинку року. Чому так відбувається? Ясно, що досвіду в таких важливих іграх у луганців не багато. Змінюються кадри, за ці три сезони змінився навіть головний тренер. Але на найважливіший бій, можливо, в житті команда все одно вийшла, побоюючись.
Щоб стати великими гравцями і великим клубом потрібно не тільки щодня і наполегливо тренуватися. Потрібно бути психологічно готовим до викликів, приймати їх і перемагати себе. Без цього найкращими не стають. «Зорі» потрібно про це пам'ятати наступного разу, коли буде можливість перевершити себе. Довести самим собі у луганців в поточному сезоні ще буде: в півфіналі і потенційному фіналі Кубка України. Олександр Риженко
Незважаючи на поразку, «Ворскла» провела свій стандартний матч
Ми багато говоримо про «Дніпро-1». Команда Ігор Йовічевіча додала за зиму, стала грати в більш вертикальний футбол, який приносить результат. Практично кожна деталька в механізмі хорватського тренера знаходиться на своєму місці - Юрчук рятує, Піхальонок роздає, Довбик молодець. У суботу дніпряни обіграли не кого-небудь, а полтавську «Ворсклу», яка на старті кампанії стала для глядачів головним відкриттям першості. Але як це зазвичай буває, бурхливий початок від хлопців Максимова змінився звичайною рутиною, яка не завжди приносить результат. Так було і в грі проти «Дніпра-1».
Якщо відкинути фінальний рахунок, то гра проти дніпрян не відрізнялася від матчу проти «Маріуполя». Більш того, в рівних складах Полтава створила навіть більше моментів, ніж тижнем тому. Але якщо до цього Кулач був у вогні, вирішуючи в епізодах на користь «Ворскли», то в суботу колишнього запалу не було. Інакше як пояснити два нереалізовані шанси?
Команда Максимова протягом останніх турів показує звичайний посередній футбол, в якому відрізняється лише підсумковий рахунок матчу. У грі проти дніпрян свої напівмоменти в другому таймі, і явні гольові можливості в першому, до розуму «Ворскла» не довела. Чи пора бити тривогу? Звичайно, ні. Результати «біло-зелених» так і будуть змінюватися, а перемоги продовжать змінювати поразки, що допоможе команді розташуватися на 5-7 місці. Прикро інше - не так давно ми вірили, що їм під силу замахнутися на більше. Георгій Грошев
«Колос» виглядає цікавішим за «Ворсклу» в боротьбі за п’яте місце
Турнірну частину чемпіонату України прямо зараз можна розділити на кілька умовних груп, які викристалізувались після 18-ти турів. Зрозуміло, «Динамо» й «Шахтар» ведуть боротьбу за чемпіонство, «Зоря» та «Десна» змагатимуться за третє місце. Теоретично за ними женуться ще «Ворскла», «Колос» та «Олександрія», але саме ці три команди більше підходять на роль головних претендентів на п’яту сходинку, яка, нагадаємо, дозволяє стартувати в Лізі Конференцій (за умови, що Кубок виграє «Динамо» чи «Зоря»). Полтавці поки попереду, але я б не став вважати їх фаворитами в цих локальних перегонах.
Два тури поспіль «Ворскла» та «Колос» грали з одним і тим же суперником – «Маріуполем», який плавно з розряду міцних середняків перетворюється на команду, якій ще потрібно довести своє право перебування в еліті. Обоє перемогли, але ці перемоги були геть різними. Далеко не факт, що «Ворсклі» вдалось би здобути три очки без пенальті та вилучення у складі азовців. А ось Руслан Костишин заманив азовців у пастку – тренер ковалівців залишивши Богданова в резерві, розрідив центр поля, але випустив ще одного швидкого й технічного гравця в атаку – свого сина Дениса. «Маріуполь», як і в Полтаві, спробував грати першим номером і був за це безжально покараний. Звісно, «Колос» далеко не безгрішний, про що свідчать невдачі з «Рухом» та «Інгульцем». Але на дистанції він виглядає більш гнучким та різноманітним порівняно з «Ворсклою» та «Олександрією». Сергій Швець
«Олімпік» готовий розбавити гонку аутсайдерів
За підсумками першої частини сезону, більшість зійшлася на думці, що навесні за виживання в УПЛ будуть боротися чотири колективи - «Львів», «Інгулець», «Минай» та «Рух». Так, десь на дні ще перебував «Дніпро-1», але експерти розуміли, що негоже знаходитися їм так низько, маючи якісний арсенал гравців. Тому і авансом записали в середняки, а не аутсайдери. Як показав час, зроблено це було вірно.
Але закони фізики говорять, що нічого в цьому світі не зникає безслідно, а просто перероджується в інший вид енергії. Так сталося і в УПЛ, де замість набравшого хід «Дніпра-1» серйозно здав позиції «Олімпік». Не будемо тикати пальцем в винуватців, а також шукати шляхи лікування, а просто повторимо відомі всім факти. Ігор Климовський непогано підготував донеччан до старту кампанії і протягом всієї осені, маючи в розпорядженні Шахаба і ще 12-13 посередніх футболістів, він тримався в середині таблиці, не втрачаючи шанси навіть на п'яту сходинку. Не так і погано. Але дві поразки в 2021-му році змусили президента змінити Климовського на Калітвінцева. 52-річний наставник, при всій повазі, не тренував з 2017-го року, що відразу наштовхує на головне питання - «в чому сенс перестановки?».
«Олімпік», незважаючи на непоганий матч проти «Шахтаря», зараз виглядає одним з найгірших колективів УПЛ, який, до всього іншого, після відходу Шахаба, має досить посередній набір виконавців, на тлі яких «Олександрія» в неділю нагадувала «Баварію» кращих років. А при Климовському, «Олімпік» команду Шарана розбив в пух і прах за один тайм. Але президенту донеччан хотілося більшого. І заради цього звільнили Климовського. І заради цього призначили Калітвінцева. І заради цього повернули в Україну Яя Туре, з якого і почалася чорна смуга в житті клубу. Георгій Грошев
«Минай» не вилетить. Але матч з «Інгульцем» довів, що без змін банді Василя Кобіна в УПЛ нічого не світить
Питання не нове, але все одно вирішили його освіжити. Тиждень тому ми з вами спілкувалися на тему користі ветеранів команди: Мілевського, Кожанова, Шиндера та інших. Говорили, що для ігор проти умовного «Інгульця» майстерності і досвіду їм вистачить.
Що на ділі?
Не вистачило.
По старанню та віддачі в меншості питань практично немає. Та й сам суперник після забитого грав тільки навколо своєї штрафної і з вертикальними закиданням на Сітчінаву, утримуючи результат. Але це не скасовує того факту, що команді з таким підбором гравців навіть вдесятьох потрібно вміти забивати одному з аутсайдерів чемпіонату. Інакше який сенс тримати в складі «Команду мрії 2010», якщо вона не приносить результат? Здається, ці півроку повинні дати зрозуміти не тільки всім ветеранам команди, але і наставнику Василю Кобіну, що потрібно робити ставку не на своїх знайомих, за скілами яких колись сам з поля спостерігав, а на тих, хто сильніший і реально може здобувати результат. Олександр Риженко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
