Олександр Караваєв: «+7 у Києві? В мене ще й син народився!»

- У Києві потепління +7, як відчуття?

- Перед грою всі хлопці відзначили, що, нарешті, стало тепліше, уже немає снігу, морозу, тож не потрібно одягати на себе купу одягу, щоб зігрітися.

- Маю на увазі турнірну таблицю і поразку «Шахтаря».

- (посміхається) Це, звичайно, теж радує. У нас теж видався непростий матч, особливо важкий перший тайм. У другому додали швидкості, потрібно було забити м'яч, щоб усе пішло як треба і ми довели рахунок до великого. Потрібно віддати належне команді «Рух», ми їх переглядали і розуміли, як вони будуть грати. Вони не закривалися, а правильно оборонялися і здорово вибігали в атаки. Повторюся, з ними було непросто.

- Матч із «Рухом» був для вас важливішим, ніж із «Вільярреалом»?

- Ні, звичайно. Якби ви були присутні разом з нами і Мірчею Луческу в кімнаті для теорії, ви б зрозуміли, що немає непотрібних матчів. Навіть усі товариські поєдинки для нас, як останні, у них потрібно віддаватися на максимумі своїх можливостей. Якщо ти не будеш цього робити, тренер цього не прощає і дуже лає за таке. Тому байдужих у нас немає. Навіть сьогодні футболісти, які вийшли на заміну, забили м'ячі. Уся команда працювала, а ми, як свіжі гравці, мали посилити атаку, що ми і постаралися зробити. Це і є колектив, команда.

- Останнім часом «Динамо» другі тайми даються краще, ніж перші, з чим це пов'язано?

- Імовірно, з тим, що зазвичай на початку матчу суперник свіжий, у них є сили все робити правильно, перекривати зони, у які ми могли б вбігати. А після перерви сили покидають, плюс ми додаємо в русі і виходить забивати м'ячі.

- Чи змінився «Рух», відтоді як ви грали з ним у першому колі і перемогли з рахунком 2:0?

- Так, їхня гра покращилася. Видно, що вони працюють, і, незважаючи на рахунок 3:0, нам з ними довелося дуже непросто. Повторюся, вони здорово обороняються, правильно вибудовують захист, тактично підковані, добре вибігають у контратаки, а коли атакують позиційно, також добре будують свої пересування. Важливо було забити перший м'яч якомога швидше, щоб гра трохи заспокоїлася і пішла під нашу диктовку.

- Чи вже думаєте про наступний матч чемпіонату проти «Олександрії»?

- Поки що ні, оскільки зараз нам належить вирушити до розташування збірної України, захищати честь своєї країни, тож усі думки про це. На нас чекають дуже важливі матчі, тож від завтра зосередимося на них.

- Чи пам'ятаєте, скільки дублів у кар'єрі робили?

- Два точно було. Сьогоднішній - третій або четвертий. Зізнаюся, дуже чекав цього моменту, оскільки довго не забивав, а за «Динамо» це й узагалі мої перші м'ячі, повторюся, дуже хотілося забити. Останнім часом у мене кілька приємних подій, ще нещодавно син народився. Тож усе склалося якнайкраще.

- Як команда привітала з дублем?

- Усі кричали «Нарешті!», тому що мені давно дуже хотілося забити.

- Як сина назвали?

- Кирилом. Чи буде футболістом? Поки не знаю. Звичайно, хочеться, щоб так було, але йому вибирати (посміхається).