94 роки тому, 13 травня 1927-го року відбулася історична подія, яка вважається днем заснування київського «Динамо». Це день реєстрації статуту Київського пролетарського спортивного товариства (ПСТ) «Динамо» Міжвідомчою комісією у справах громадських організацій та спілок Київського округу.
Реєстрація Київського ПСТ «Динамо» 13 травня 1927 року, у рамках якого і заснувалася пізніше футбольна команда, підтверджена документами, що знаходяться в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. 1927 рік відображений і в офіційних документах і довідниках ФІФА і УЄФА.
За 94 роки наш клуб пережив чимало подій і подолав великий шлях – від скромної київської футбольної команди до гранда радянського, а потім і українського футболу.
«Динамо» - найтитулованіший клуб СРСР і України, але не тільки великі перемоги всередині країни і на європейській арені зробили «біло-синіх» культовим футбольним явищем. Наша головна гордість – люди! Це гравці та тренери, адміністратори та лікарі, наші вболівальники по всьому світу. «Динамо» це тільки рекорди і трофеї, це прогрес, свій особливий шлях і внесок у розвиток усього світового футболу.
16 чемпіонських титулів в Україні, 12 Кубків України, 9 Суперкубків України, 13 титулів чемпіона СРСР, 9 Кубків СРСР, 3 Суперкубка СРСР, 2 Кубки володарів Кубків, Суперкубок УЄФА, робота під керівництвом таких легендарних тренерів як Віктор Маслов, Валерій Лобановський, володарі «Золотого м'яча», ціла плеяда видатних гравців, незабутні перемоги на переповненому «Олімпійському»...
Нам є чим пишатися!
***
19 років тому «Динамо» втратило найкращого тренера в своїй історії, одну з найпомітніших фігур в історії тренерського справи світового футболу - Валерія Васильовича Лобановського.
Це був не просто тренер-переможець, це була людина, яка задала вектор розвитку клубу (навіть не команди!) на багато років вперед. Його ідеї та футбольний світогляд випередили час. Лобановський передбачав тенденції розвитку світового футболу і був одним із перших, хто кваліфікував сам процес не тільки, як гру, а й як науку.
«Суть сучасного футболу - у створенні чисельної переваги на різних ділянках поля. І найперша вимога до гравця - якомога швидше переходити від оборони до атаки, і навпаки».
«Відсутність жорсткості, цілеспрямованості в роботі призводить до набагато гірших наслідків, ніж відсутність очок, - команда стає середньою, вона задовольняється малим і щасливо себе при цьому відчуває».
«Тренер повинен вчитися все життя. Якщо зачерствів, перестав вчитися - значить, перестав бути тренером. Час не обдурити. Акценти розставляє він. І вчить - теж».
«Для мене минуле - це минуле. Я його приймаю до уваги тільки в якості набутого досвіду».
«Копіювати привабливі зразки, наздоганяти когось - заняття безперспективне. Випереджати - ось надихаючий сенс роботи».
Ми пам'ятаємо, Валерію Васильовичу!
***
Сьогодні у команди є чудовий шанс вшанувати пам'ять великого тренера і зробити подарунок до дня заснування клубу.
У фіналі Кубка України динамівці зіграють із «Зорею» і в разі перемоги можуть зробити «золотий требл», вигравши всі українські трофеї і титули в сезоні. Але найважливішим моментом, як відзначив би Валерій Лобановський, є прогрес команди - як колективу, так і індивідуальностей.
Найчастіше прогрес є важливішим за титули. Але коли перемоги стають логічним завершенням руху команди вперед - це найкращий варіант розвитку подій. І сьогодні є можливість ще раз це підтвердити.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
