– Як дивилися поєдинки за участю Швеції та Іспанії?
– Ми зібралися втрьох у мене в номері – я, Жора Бущан і Марлос. На телевізорі увімкнули один матч, на планшеті – інший. Відразу після фінального свистка спустилися в їдальню, привітали один одного з виходом в плей-офф і пішли дивитися групу смерті.
Звичайно, коли Роберт Лєвандовскі зрівняв рахунок, серце трохи тьохнуло. Шведи вигравали в два м'ячі, а тут запахло перемогою Польщі. Нас-то 2:2 влаштовувало, але в такому випадку ми виходили б на Іспанію. Загалом, складна була ситуація, але вона добре розплуталася.
– Як реагуєте на розмови про те, що все це вийшло випадково?
– Я точно спокійно, проходив вже й не таке. Щастить сильнішим – за довгі роки у футболі я в цьому не раз переконувався. За п'ять років команда під керівництвом Андрія Шевченка виконала велику роботу, і вона точно заслужила – в загальному і в цілому – на цей плей-офф. Так, ми провалили гру з Австрією, але доля подарувала нам шанс реабілітуватися. Потрібно за нього чіплятися і цього разу не перегоріти.
– Чому ви перегоріли?
– Сьогодні у нас буде теорія, і ми там все розберемо. Крім того, напевно висловимо свою думку. Я, як капітан команди, точно це зроблю – прямо, в очі. У мене є певні думки, але я їх залишу всередині колективу. У команді завжди має зберігатися те, що належить тільки команді. У нас тут, повірте, якщо потрібно, у висловах ніхто не соромиться.
– Чому збірна України виявилася не готова фізично?
– По гарячих слідах такий висновок напрошувався, але в підсумку ми пробігли більше, ніж австрійські футболісти. Справа, на мій погляд, в психології. Ми трохи розгубилися, пішли розриви між лініями, зникла компактність, і суперник цим скористався. Але це тільки моя думка – тренери покажуть, як і що було насправді. У будь-якому разі – винні всі. Ми разом виграємо і разом програємо. Разом несемо відповідальність.
– Багато дістається лідерам збірної. Ти їх готовий захистити?
– Завжди робив це і буду робити. Повторюся, всередині колективу ми можемо про щось таке поговорити, але публічно я завжди буду на стороні команди. Повірте, всі розуміють, як зіграли. І як можуть грати. Ми готуємося до того, щоб виправити помилки...
Мені згадався 2016 рік. Я не хвалюся, але після поразки від Північної Ірландії мені одному довелося їхати на прес-конференцію і тримати там удар. Зараз все по-іншому, і саме Олександр Зінченко і Руслан Маліновський, яким, напевно, найбільше дістається, зібралися і поїхали на зустріч з журналістами на наступний день після поразки від Австрії. Молодці, – резюмував Пятов у коментарі Команда№1.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
