Пекельна битва за склад «Динамо»: хто готує «повстання» і вражає на кастингу Луческу, несподівані переможці літніх матчів

Динамо Київ 9 Липня, 22:37 21922
Пекельна битва за склад «Динамо»: хто готує «повстання» і вражає на кастингу Луческу, несподівані переможці літніх матчів Фото: fcdynamo.kiev.ua
«Динамо» щойно завершило перші тренувальні збори. Уже в суботу, 10 липня, перший матч нового етапу підготовки до сезону 2021/22. Пандемія стала шансом для таких, як Забарний. Євро-2020 може виштовхнути в головну команду кілька інших нових облич.

Луческу має клопіт?

Оборона виглядає найбільш тривожним елементом системи Динамо станом на кінець першого збору. Добре, на флангах пробують вічно перспективного Сідклею і своїх вихованців. Забарний, Миколенко, Кендзьора і Караваєв відпочивають після Євро-2020. Але. Попов знову травмований і невідомо коли повернеться до тренувань. Відтак у центрі залишаються лише варіанти з Шабановим і Сиротою, якщо не повертатися до переведень Миколенка. Артем та Олександр проти Люцерна сподобалися в роботі на атаку, але надто вже слабко виглядали в дуелях перед воротами Бойка. Можна і потрібно діяти щільніше зі своїми гравцями, краще прогнозувати дії суперника і робити профілактику загрози, а не лікувати біду в пожежному порядку. Сирота забив гол Базелю і загалом як лівий центральний захисник виглядає найбільш перспективним напарником для Забарного (ПЦЗ) на роки. Можливо, не тільки у Динамо.

Те, що Динамо зіграло 4:4 з досить потужним Базелем, а потім 3:3 з трохи слабшим Люцерном, тривожить. Наразі злегка, адже робота все ще в розпалі, а футболісти відпрацьовують насамперед ігрові завдання, для багатьох – абсолютно унікальні. Однак певні тенденції вже намальовуються. Команда або натхненно атакує і втрачає захисний баланс, або грає обережніше, але купу часу тринькає на безперспективний перепас подалі від воріт. Золоту серединку досі не відшукали. Імовірно, це не вдасться до повернення гравців збірної України, яке прогнозують на 15 липня. Утім, Луческу намагається, адже не виключено, що змушений буде довіритися на старті сезону кільком з тих, хто пройшов 2 хороші збори, а не відпочивав після Євро-2020.

Микита Кравченко стає головним символом не зовсім вдалих пошуків балансу. Дуже подобається креативне мислення цього гравця попереду. І відверто не вистачає якостей глибше, особливо при захисті свого штрафного майданчика – тут позиції віддає неприпустимо легко. Правий оборонець, якого в Колосі та Олімпіку нерідко використовували фланговим півзахисником, віддав розкішний гольовий пас Лєднєву проти Базеля та ще однією розрізною передачею на Богдана створив йому можливість заробити пенальті у спарингу з Лозанною.

Однак в обох згаданих поєдинках, як і з Люцерном, його фланг розривали надто легко, після чого йшли удари з ідеальних позицій у центрі метрів з 5-10. Відтак, попри всі симпатії, для Кравченка місця у команді не знаходиться. Що на правому фланзі в обороні, що в атаці, сильних конкурентів аж надто багато, а кардинально змінити враження про себе не вдалося. Ліворуч і то більше шансів для того ж Дубінчака, хоча й він безжально втрачав своїх гравців у гольових моментах.


Кадровий резерв росте – Лєднєв і Шепелєв очолюють «повстання»

Калька дуже працьовитих матчів вісімки Динамо. Шепелєв фактично вів гру своїми дальніми передачами чи розкиданнями на фланги. Активно вмикався у відбір і відразу ж мчав у наступ. Добре показав себе в єдиноборствах, виграючи під 90% боротьби та показуючи більшу інтенсивність, ніж ми звикли бачити як від самого Володимира, так і від товариських поєдинків. До слова, за кількістю дуелей динамівці на тренувальних зборах перевершують збірну України у чвертьфіналі Євро-2020 проти Англії. Видно, що багато хто дуже добре усвідомлює, наскільки великим є нинішній шанс. Хлопці самовіддано гризуть землю, і на це любо глянути. Тільки хочеться, аби так було завжди, а не тільки періодами.

Приклад Антюха, який забив 2 голи провідним швейцарським клубам, показовий. Відразу ж з графи «на перегляді» перевели у повноцінні новачки з контрактом. Луческу подобаються такі заведені, впевнені у своєму ударі швидкі гравці. Екс-вінгер Колоса, звісно, далеко не бразилець у плані техніки. Працювати і працювати ще. Але Антюх відверто виділявся працьовитістю на лівому фланзі, гостротою і в матчах проти Динамо, і в ЛЄ. Ну, і завжди приємно, коли українським гравцям довіряють, хочуть розвивати їх. Збірна потребує свіжої крові.


Збільшити варіативність на правому фланзі здатен і Лєднєв. З Циганковим, який часто випадає і взагалі мріє про трансфер у топ-чемпіонат, це цілком реально. Богдан ніби поступово переростає інфантильність та інертність, які заважали боротися за основу в минулому сезоні. Зароблений пенальті, 2 голи, постійна активність у межах штрафного, чого так не вистачало раніше. Він доволі успішно намагається перерости свою ігрову обмеженість, адже раніше асоціювався переважно з класним дальнім ударом, виконанням стандартів. Якщо все вийде, здатен збільшити конкуренцію навіть для Буяльського. Основа Динамо була дуже стабільною у перший сезон при Луческу, а згадані гравці цілком можуть бути кинути виклик статуснішим партнерам.


Новачки тішать більше за старожилів

Переконаний, що у Супряги з кожним днем усе менше шансів, а продати його у Дженоа за 7-9 мільйонів євро плюс якісь бонуси – останній шанс для Суркіса. Владислав виходить на поле і... зникає. І ще б зникав, як майстри цієї справи, аби повернутися і тут же забити. Але ж ні. Прекрасний гольовий пас у матчі з Базелем, а далі зовсім нічого у двох інших спарингах. Той же новачок Кулач уже дуже активно вплетений у гру команди – завжди має свої моменти, теж віддав асист, забивав. Він ніби краще слухає і чує, що вимагає від форварда Луческу. Шукає м'яч і навпаки – той знаходить його. Супряга ж, немов перший день у команді. Чекає пасів, але не відкривається у найкращих позиціях, надто пасивно веде і боротьбу. Не показує, що здатен бути або безжальним кілером, або бійцем типу Бєсєдіна.

Його головні козирі в команді, яка заточена на швидкі переходи і контратаки, будуть значно ефективніші, ніж у розміреному надійному футболі Луческу з меншою кількістю довгих передач. А наразі страждають усі. І сам Супряга, який настільки мало у грі з м'ячем, що готовий гатити здалеку, не помічаючи партнерів у кращих позиціях для розвитку атаки. І клуб, який не може остаточно вирішити питання з форвардом. У перехід Довбика (ціна питання надто висока, Суркіс не хоче стільки витрачати) не дуже віриться. Зате вже навіть молодого білоруса з чемпіонату Росії готові взяти – ситуація, яка не найкраще характеризує нинішні активи після важкої травми Бєсєдіна.

Є і приємніші моменти. Дубінчак і Скорко непогано себе зарекомендували. Останній на 5 років молодший за Кравченка. Надійніший в обороні, не менш гострий попереду. Якби Динамо було клубом здорового менеджменту, як той же однойменний Загреб, такі молоді хлопці дуже швидко вривалися б в основу, а старших продавали б після першої-ліпшої пропозиції. Нині на європейському ринку серйозних чемпіонатів подібні таланти потрібні комусь, коли їм 18-19, а не 24-25. Асист Скорка в матчі з Люцерном не випадковий. Перед тим ще й розкішно відкрився і вирізав на Лєднєва – Богдана підвів приціл.

Данило намається виконувати настанови Луческу: «Ви повинні почуватися впевненішими». Ось ці персональні розмови з головним тренером, націленість на покращення ментальної складової хотілося б бачити і у збірній, і як мінімум у наших грандах. Молоді хлопці, ті ж атакувальні Волошини, опорник Бражко (ніби молодша перспективніша версія Сидорчука), Ванат на цих зборах працюють значно натхненніше, ніж досвідчені виконавці на попередніх з іншими тренерами.

Хоча зараз навіть Гармаш моментами заражається цим підходом – як він очолив похід за камбеком у матчі з Люцерном, коли двічі програвали у 2 голи, але могли і перемогу вирвати. Не страшно помилитися, втратити свого гравця чи не забити з кількох метрів. Страшно бути байдужим, відмазуватися втомою від навантажень і не хотіти боротися, розвиватися, проявляти характер, добігати свої моменти, віддаватися через не можу. Якщо десь не вистачало майстерності чи науки (гравці з дубля відверто заявляли, що від Луческу чують таке про тактику, про що їм ніхто ніколи не казав), компенсували волею. Подібний підхід може дати несподіваний шанс багатьом. Альтернатива не така весела – динамівська версія Маріуполя під назвою Чорноморець.

Тарас Котів