- Антоне, ти зіграв уже у другому благодійному матчі. Як почуваєшся в першій команді?
- Хочу подякувати, що взяли на збори та дали шанс, яким буду намагатися скористатися. Звісно, рівні молодіжної та першої команд значно відрізняються. Постараюся проявити себе якнайкраще. Вправи хоч і нові для мене, але в цьому й полягає розвиток футболіста.
- Із кого береш приклад у першій команді?
- Це Микола Шапаренко та Віталій Буяльський.
- Як прийняли старші хлопці?
- Дуже добре. Усі жартують, у колективі дуже хороша атмосфера – із цим немає жодних проблем. Звісно, хотілося би залишитися в першій команді та грати на такому рівні з такими гравцями.
- Зрозуміло, що результат на зборах має другорядне значення. Але в матчі з «Лозанною» команді не вдалося проявити себе?
- Напевно, ми лише набираємо кондиції, тому, можливо, поки немає певної зіграності. До того ж поле було синтетичне, а не натуральне, що теж далося взнаки. Але ми працюємо над цим, щоб далі, в наступних матчах, проявити себе якнайкраще.
- Що ти хочеш сказати українцям, які зараз боронять рідну землю від російських загарбників?
- Хочу подякувати кожному, хто захищає нас на фронті, по всій Україні. Я вже казав, що вони захищають нас на фронті, а ми, у свою чергу, намагаємося захищати своїх співвітчизників на футбольному полі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
