Три думки після матчу «Сьйон» – «Динамо»

Динамо Київ 3 Липня, 10:35 7058
Три думки після матчу «Сьйон» – «Динамо»
«Сьйон» програв «Динамо» (0:1) у третій для киян тренувальній грі на швейцарських зборах.

Товариський матч 2 липня 2022

Сьйон – Динамо – 0:1

  • Гол: Ванат, 35

Динамо: Бойко (Нещерет, 46) – Тимчик (М. Кравченко, 46), Бурда (Дячук, 83), Боль, Дубінчак (Вівчаренко, 46) – Яцик (Малиш, 67), Шепелєв (Андрієвський, 46) – Н. Волошин (В. Волошин), Буяльський (Царенко, 72), Гармаш (Бєсєдін, 46) – Ванат


Дві ролі для Ваната, Гармаш на новій позиції

Луческу ніби досі не може визначитися, де бачить 20-річного вихованця Динамо. Ванат у ролі форварда забив наскільки ж простий гол, настільки й класичний фірмовий для нападників з нюхом хижака. На лівому фланзі у попередніх спарингах Владислав зарекомендував себе не гірше, але коли грала основа, якій у перших 3 матчах цього літа дуже не вистачало футболістів збірної України і не тільки. Цього разу не склалося. Надто рідко отримував паси Буяльський, ще менше діставалося Ванату.

На тому ж лівому фланзі неочікувано відіграв до перерви Гармаш. Так, у далекому минулому Денис провів там кілька матчів. Однак за відсутності Вербіча та з поверненням Ваната в центр нападу Луческу довірився саме одному з найбільших універсалів команди. Гармаш раніше доволі непогано показував себе у ролі форварда, сьогодні намагався бути лідером на відверто чужій позиції. По суті він частіше зміщувався в центр при позиційному нападі, трохи витісняючи Ваната, а там же баражує і Буяльський.

Тут було багато хаосу, вистачало хибних рішень. Тут відразу згадується поспішний дальній удар після перехоплення перед чужим штрафним замість пасу на зовсім вільних Буяльського і Ваната, які могли удвох добивати рештки оборони Сьйона. Однак суперника Денис також змушував страждати. Гармаш залишається гравцем на підхопленні, на якого проти таких закритих суперників без любові до м'яча можна робити певні ставки. Проте наважимося припустити, що той же Ванат краще підходить для ролі вінгера поруч з форвардом Бєсєдіним, зокрема, і в баченні Луческу. А з поверненням Вербіча Гармаш частіше підмінятиме центральних хавбеків.

Буяльський веде гру, промінчик надії від Волошина

Від талантів молодіжки Динамо так і не дочекалися якоїсь системності в нових для них грі та реаліях. Десь спалахнув Яцик, у моментах засвітяться інші юнаки. Заповіді Луческу відрізняються від того, на чому базуються успіхи юнацьких і дитячих команд киян. І з кожним наступним матчем Волошин потороху вбирає оце нове. Відхід Цитаішвілі в оренду залишає реальні шанси бути першим після Циганкова. Сьогоднішній асист, загалом відмова від наївного егоїзму, яким Назар більшою мірою страждав у попередніх іграх. Наука в університетах Буяльського триває. Віталій показує, наскільки спрощується завдання, коли йти за ним, а не вигадувати велосипеди та геройствувати поодинці.

Це все ще далеко не те, що треба. Адже з правого флангу впевненіше обігрувався з розпорядником атакувальної гри Шепелєв. Багатьом журналістам навіть здалося, що то Волошин пробивав у першому моменті матчу після стіночки у штрафному, але був це таки досвідченіший центральний півзахисник. За тими трьома матчами без основи саме Шепелєв з усіх центрхавів зробив найкращу заявку на першу підміну Шапаренку чи Сидорчуку.

Моментами сьогодні дуже старанно відпрацьовував зовсім молодий Яцик. Але більше тягнув за собою Володимир. І це яскраво проявилося, коли поруч почав грати Андрієвський, а з атаками стало зовсім сумно. Сумно, що 19-річний Олександр через травму зійшов з поля. Зіткнення не було якимсь особливо грубим, тому момент дуже насторожив. Тим паче прикро, що відбулось все через те, що на своїй половині при банальному початковому розіграші дещо підставили свої ж партнери. М'яч з-під вогню то вивів майстерно, але удару по ногах не встиг уникнути.

Андрієвський знову випадав, а юному Динамо важко відтворювати принципи Луческу

Крім пристойного дальнього пострілу, так і не згадаєш чогось цікавого від досвідченого півзахисника. Опорна зона в Динамо виконує важливі функції у виведенні м'яча на чужу половину. Завершують атаки, замикаючи дальню стійку, зазвичай інші виконавці. Також розчарував Вікентій Волошин, відомий значно натхненнішою грою. Можливо, вимоги Луческу не пасують цьому вільному художникові. Шкода, адже з великою імовірністю це був останній шанс отримати солідні хвилини за відсутності Циганкова, Вербіча, Антюха, Караваєва. Далі склад виглядатиме зовсім по-іншому. Далеко не всі перспективні «виживуть» після нинішнього кастингу Луческу. І буде цікаво простежити, хто завоював право входити у розширений склад надії.

До першого матчу кваліфікації Ліги чемпіонів проти Фенербахче вже менше ніж 3 тижні, тому особливо няньчитися з молоддю вже ніхто не матиме часу. Не вперше непогано себе проявив уже не такий і молодий Микита Кравченко, але на правому фланзі захисту така конкуренція, що навіть бути першим запасним практично нереально. Ліворуч усе ще є питання між Дубінчаком і Вівчаренком. Боль поруч з Бурдою відіграв доволі надійно, але і в центрі оборони забагато конкурентів, аби на щось серйозне розраховувати. Приємно, що Нещерет не продовжив пускати воротарські голи здалеку. З наступного спарингу проти Янг Бойз має бути цікавіше і більше про тему сьогодення, а не майбутнього.