Три думки після матчу «Динамо» – «Фенербахче»

Динамо Київ 21 Липня, 10:19 15388
Три думки після матчу «Динамо» – «Фенербахче»
«Динамо» і «Фенербахче» зіграли внічию (0:0) у першій грі 2 раунду кваліфікації Ліги чемпіонів 2022/23.

Перший матч, 20 липня

Динамо - Фенербахче 0:0

Динамо: 1. Бущан - 94. Кендзьора, 25. Забарний, 4. Попов (34. Сирота, 83), 44. Дубінчак - 5. Сидорчук (к), 10. Шапаренко, 15. Циганков (20. Караваєв, 88), 7. Вербич (11. Ванат, 83), 29. Буяльський (19. Гармаш, 77) - 41. Бєсєдін.

Фенербахче: 1. Байиндир - 21. Осаї-Семюел, 4. Сердар Азіз (32. Тіссеран, 46), 41. Салаї, 7. Кадіоглу - 5. Арао, 60. Юкшек, 17. Кахведжі (22. Брума, 63) - 9. Россі (25. Гюлер, 72), 13. Валенсія (19. Дурсун, 72), 15. Кінг 18. (Лінкольн, 63).

Попередження: Сидорчук (58), Бєсєдін (73), Гармаш (90) – Кінг (31), Дурсун (87)

Могли як виграти, так і розгромно програти

Так, Фенербахче більше бив (12 загалом, 6 сейвів Бущана). Так, Динамо жодного разу не влучило у площину воріт. Однак у своїх 9 ударах Київ так само міг зачепитися за перемогу, хоча шанси стамбульців, треба визнати, були гострішими. Цікава дуель нас чекає у Стамбулі. Одне побажання і передбачення Жезуша (тренер Фенера самовпевнено ставерджував, що 1 гол його команда точно заб'є, тому потрібно обережно відіграти в обороні) Динамо вже не дозволило реалізувати.


Матч нагадав поєдинок з Ліоном. З поправкою, звісно, на якість французів, до якої турецький колектив не дотягує. Якби Динамо пропустило якийсь легкий гол (а кияни в обороні знову допомагали суперникам, чим могли, хоча потім і виправлялись у героїчному стилі), Фенер цілком міг і добити, адже у штрафний і навіть воротарський майданчики пускали регулярно. Тому Бущан має найбільші підстави претендувати на гравця матчу. Однак після того погрому від «ткачів» у Динамо змінилося кілька речей. Сидорчук і Шапаренко повільно, але впевнено набирають. В атаці, незважаючи на відсутність влучань у площину воріт, були всі передумови забити.

Для Динамо ці нулі кращі, ніж для Фенера

А головне – краще оцінили свій нинішній потенціал. Відійшли на крок назад від ідей контролю, нав'язування своєї волі. Забули про початок атак від свого штрафного через короткий пас, і в кількох епізодах ця тактика дальніх передач-виносів створила чудові нагоди забити. У чомусь переоцінили Фенербахче, адже після перерви довели самі собі, що можна такого суперника обігрувати (вітер у захисних порядках «канарок» гуляє добряче, а агресивний тиск у фінальній третині змушує панікувати і їхніх оборонців, ба навіть воротаря-капітана). Зіграли максимально безпечно. Це не виправдання гіршої якості моментів, ніж були у суперника. Просто таким був план Луческу, про що румунський тренер і повідомив після гри.

Коли ти і близько не в ідеальній формі, а попередні матчі більше насторожували, ніж викликали позитив, краще недооцінити свій потенціал. Результат 0:0 є негативнішим для Фенербахче, що втрачає впевненість з кожним невикористаним моментом і прекрасно розуміє, яку відмінну нагоду перемогти втратив у Лодзі. Команда виразно підсіла в останні хвилин 20. Якщо раніше у другому таймі відсоток володіння м'яча майже вирівнявся, то у підсумку програли контроль ще більше, ніж до перерви. Якихось 2 тижні тому основи витримувала ледь не втричі менше. Скажу чесно, очікування були похмуріші. А після того, як Фенербахче відкрито показав свої сміливі та амбітні наміри перемогти, стало ще тривожніше.

Попов дуже додав міці у повітрі, але ця заміна...

Одними з головних відкриттів матчу стали захисники. Дубінчак напрочуд якісно закрив лівий фланг. Це стосувалося і підключень в атаку, і таких потрібних швидкісних повернень в оборону. Сама ставка Луческу на нього здивувала, адже більше вірилося, що переведе туди страждати Караваєва, який банально має значно більше досвіду. Однак наставник Динамо проявив хоч якусь гнучкість. Наскільки важко румун прощається хоча б з одним виконавцем основи, можна було побачити на прикладі замін. Із ними відверто запізнився. Вербіч навіть за ногу хапався, показуючи – ну не можу більше.


Була одна перестановка, яка викликала чималу тривогу. Наскільки ж збільшує Попов потенціал Динамо у повітрі та й загалом. Це не той захисник, який буде дивитися кіно, він завжди в самій гущі біля суперника – чіпляється, вгризається, а коли натрапляє на таких суддів, які дещо розширюють межу фолу, взагалі розквітає. Навряд чи Луческу міняв би свого унікального за характеристиками захисника у такій непростій грі, якби не проблеми зі здоров'ям. Попова били по ногах і голові. З іншого боку Денис не шкутильгав, тож сподіваємося, що просто перестраховувались. Хоч це й доволі травматичний футболіст, але з ним редути виглядають значно міцнішими, впевненішими, спокійнішими.

Заміни Луческу, до слова, так шкодував, що вже перед компенсованим часом його помічник навіть переплутав, хто має залишити поле з виходом Караваєва. Еміл Карас намагався достукатися до арбітрів, мовляв, знімати хотіли Кендзьору, а не Циганкова. Однак наставнику Динамо довелося визнати. І Віктор, і той же Буяльський відчувають проблеми з фізикою. Тому вже як вийшло. Внести щось із лави запасних, на жаль, і близько не вдалося. Гармаш старався боротися ледь не з усіма, та не дуже успішно. Ванат отримав 10 хвилин, які й так постійно розривалися на фоли та суперечки гравців обох команд. У цій дуелі все може вирішити 1 забитий м'яч, у суперника якісніші варіанти на лаві запасних, тому за останні 20 хвилин дуже неспокійно. Бажано більше не віддавати їх так явно.