— Романе, на скільки несподіваним для тебе самого став цей трансфер?
— Запрошення з Кіпру зненацька мене не заскочило. Ще взимку я мав контакт з одним із місцевих клубів, але Гент, якому надійшла пропозиція, мене тоді не відпустив. Тепер я був вільним агентом, тому сам вирішував свою долю.
— Чому вибрав Омонію?
— Я не можу сказати, що в мене було дуже багато варіантів. Це не так. Але з тих клубів, що запрошували, Омонія виявилася найбільш наполегливою. Важливо, що команда хоче вирішувати серйозні завдання, а також буде виступати в єврокубках.
— Гент насправді пропонував повернутися?
— Так, але вже в самої останньої миті. Тоді, коли всі питання з Омонією були майже вирішені. Мені здалося, що бельгійці розглядали мене в якості пожежного варіанту. Кіпріоти, підкреслю, були більш наполегливі.
— В Україну ніхто не звав?
— Ні. Тільки на рівні розмов — не більше того.
— Які твої перші враження від Омонії?
— Мабуть, такі, які були шість років тому, коли я вперше приїхав до Бельгії. Тут також все по-новому, але зустріли мене дуже добре. Хороша база, якісні тренувальні поля. Клуб тримає марку. Наразі вибираю будинок, в якому буде мешкати моя сім’я.
— Дітям доведеться займатися в російській школі? Української там, мабуть, поки що не має…
— Яка російська школа? Це виключено — ти ж мене добре знаєш. На Кіпрі, як і в Бельгії, є інтернаціональний навчальний заклад. Там мої діти і будуть навчатися. А російські школи, сподіваюся, скоро зачиняться по всьому світу.
— На Кіпрі часто грав?
— Був тут зі збірною України, коли ми перемогли США з рахунком 2:0. Рік назад грали з Гентом проти Анортосісу в Лізі Конференцій. Поступилися — 0:1, і то була, мабуть, моя найгірша гра за бельгійський клуб.
— Скоро Гент знову завітає на Кіпр…
— Так, доля розсудила таким чином, що за право виходу до Ліги Європи Омонія зіграє саме з моїм колишнім клубом. Участь в єврокубках, до речі, і стала одним з вирішальних факторів мого переходу, адже груповий раунд моїй нинішній команді вже гарантовано. Сподіваюся, це буде Ліга Європи. Якщо не пощастить, то Омонія потрапить до Ліги конференцій.
Звісно, мені буде дуже приємно повернутися в Бельгію, зіграти на стадіоні, який був для мене рідним. Останніми днями мені писало багато вболівальників Генту, які бажали успіхів у новому клубі. Дуже приємний момент.
— Реально потрапити до збірної із чемпіонату Кіпру?
— В футболі немає нічого нереального. Проте, ілюзій я не маю. Був момент, коли я набрав добру форму в Генті, забивав голи, команда перемагала — і в збірну мене не кликали. Це нормальна ситуація, адже тренер відповідає за результат і сам вибирає, хто йому підходить. Моя справа — працювати, грати та перемагати з новою командою.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
