Королівський клуб уже увійшов до когорти традиційних суперників для «гірників» у найпрестижнішому європейському клубному турнірі, але цей вечір буде особливим для українського футболу з іншої причини. Місце у воротах «вершкових» має зайняти український голкіпер Андрій Лунін, який через травму основного воротаря бельгійця Тібо Куртуа нарешті дочекався шансу заявити про себе в основі іспанського гранда і власника європейського трофею.
Явище «свого серед чужих» у міжнародних змаганнях залишається знаковим для нашого футболу, адже попри поступове освоєння українськими гравцями найсильніших європейських ліг, лише деякі з них витримують конкуренцію у своїх командах, щоб виступати на найвищому міжнародному рівні. Проте таких випадків уже набралося досить в історії змагань, і ми пропонуємо згадати, як українські футболісти проти «Шахтаря» в основній сітці Ліги чемпіонів чи Ліги Європи грали.
Перша поява донецької команди у турнірі серед найсильніших європейських клубів датується сезоном 2000/2001, коли команда під керівництвом ще Віктора Прокопенка подолала дві кваліфікаційні стадії та дебютувала на груповому етапі в квартеті з лондонським «Арсеналом», римським «Лаціо» та празькою «Спартою».
Але «Шахтар» не став хлопчиком для биття у компанії європейських грандів і на кожен матч виходив, як на останній бій. 20 вересня 2000 року українська команда ледь не створила гучної сенсації, забивши два м'ячі під час виїзної зустрічі з «Арсеналом» у Лондоні. «Каноніри» домінували весь матч, але забивали українці – Олексій Бахарєв та Андрій Воробей відзначились ще у першому таймі. У складі «Арсенала» тоді грав екс-динамівець Олег Лужний, і український захисник таки допоміг господарям дотиснути гостей – 3:2. Гол Сільвена Вільтора та дубль Мартіна Кіоуна відстрочили завоювання «Шахтарем» перших очок у Лізі чемпіонів.
«Гірники» тоді стартували з трьох поразок поспіль, але покращили турнірну ситуацію після домашніх перемог над «Спартою» та «Арсеналом», згодом посівши третє місце у групі та відбувши у Кубок УЄФА. Щодо Лужного, то він відіграв усі матчі «Арсенала» у групі, окрім гри в Донецьку, яка для лондонців, що забезпечили прохід у наступну стадію, вже не мала турнірного значення.
Після першої кампанії «Шахтар» три сезони поспіль не міг потрапити до основної сітки Ліги чемпіонів, але коли донеччанам це все ж таки вдалося, то компанію їм у групі склав італійський «Мілан» разом з Андрієм Шевченком, який через пару місяців отримає «Золотий м'яч». від France Football. Крім того, у тій же групі, окрім «Шахтаря» та «Мілана», опинилися каталонська «Барселона» та шотландський «Селтік».
Той розіграш для «гірників» склався схожим на прем'єрний. «Шахтар» вже під керівництвом нового тренера Мірчі Луческу двічі поступився «Мілану» та «Барселоні». Причому до мінімальної поразки «Шахтаря» на РСК «Олімпійський» приклався і Шевченко, який відіграв той поєдинок, хоч і не вразивши ворота господарів. Єдиний м'яч виявився на рахунку Кларенса Зеєдорфа під завісу матчу.
«Шахтар» зумів набрати очки, які дозволили українському клубу виграти битву за виживання у «Селтіка» і з третього місця вийти в Кубок УЄФА. Вирішальною в цьому плані стала перемога підопічних Луческу перед рідними трибунами над «Барселоною», яку приніс дубль Джуліуса Агахови.
До речі, Шевченко того сезону забив 6 м'ячів у Лізі чемпіонів, причому Андрій незмінно вражав ворота «Селтіка» та «Барселони» у трьох матчах поспіль. Своїм же землякам, український форвард, мабуть, вирішив не обтяжувати й так непростий турнірний шлях.
Наступну зустріч українців у європейських турнірах розділила більш ніж десятирічна перерва, але відбулася вона вже у вирішальній стадії – півфіналі Ліги Європи 2015/2016. Зайнявши третє місце у групі Ліги чемпіонів, «Шахтар» перемістився в цей турнір і дістався аж до четвірки найкращих колективів, програвши вирішальну битву за путівку до фіналу майбутньому переможцю – іспанській «Севільї».
«Шахтарю» у Львові протистояла команда Унаї Емері разом із Євгеном Коноплянкою у складі, і донеччанам не вистачило сил наприкінці, щоб після голів Марлоса та Тараса Степаненка утримати перемогу – 2:2. У зустрічі-відповіді вже без Коноплянки «Севілья» була нещадною і реалізувала свої шанси біля воріт Андрія Пятова – 3:1.
То був перший сезон зіркового українця на «Рамон Санчес Пісхуані», який розпочався для Євгена феєрично – з голу у Суперкубку УЄФА «Барселоні», статусу ключового гравця команди та забитих м'ячів на груповій стадії Ліги чемпіонів, а закінчився спадом. Після нічиєї з «Шахтарем» у першій півфінальній грі Коноплянка так і не з'явився на полі у виграній «Севільєю» Лізі Європи.
Починаючи з 2020 року, «Шахтар» незмінно зустрічається з «Реалом» у Лізі чемпіонів. До цього жеребкування групового етапу тричі поспіль підсовувало «гірникам» англійський «Манчестер Сіті». У двох розіграшах із трьох своїй колишній команді у складі «містян» протистояв півзахисник Олександр Зінченко.
Український хавбек не грав у Харкові у сезоні 2018/2019, коли підопічні Пепа Гвардіоли завдали поразки команді Паулу Фонсеки з рахунком 3:0, але взяв безпосередню участь у побитті помаранчево-чорних в англійському матчі – 6:0. За рахунку 2:0 на користь «Сіті» Зінченко віддав гольову передачу на Рахіма Стерлінга, який на початку другого тайму довів перевагу англійців до розгромної. Асист Зінченка став першою результативною дією українських футболістів у матчах європейських турнірів із «Шахтарем».
Наступного року українець знову допоміг своїй команді обіграти «Шахтар» – цього разу Олександр приїхав із чемпіонами Англії до України, а представники блакитної частини Манчестера відправили три м'ячі у ворота господарів. Поєдинок на Туманному Альбіоні, в якому «Шахтар» вперше в історії зустрічей зумів не програти «Сіті», Зінченко пропустив через травму.
Обидві кампанії в Лізі чемпіонів «Шахтар» завершив третім у групі, застовпивши за собою європейську весну. Але якщо перша закінчилася для «гірників», так і не розпочавшись, поразкою в першій же спарці Ліги Європи з німецьким «Айнтрахтом», то друга була значно успішнішою. Євросезон, що затьмарився пандемією COVID-19, завершився для донецького клубу вильотом від міланського «Інтера» на стадії півфіналу.
А ось Зінченко не сильно встиг проявити себе в єврокубках за «Манчестер Сіті», адже за два сезони поспіль українець пропустив матчів більше, ніж у нього виявилося зіграних – лише 7 ігор із 19–ти.
Сезон 2019/2020 став крайнім, у якому українці зустрічалися на футбольному полі з різних боків барикад. Крім Зінченка та «Манчестер Сіті», «Шахтарю» також довелося мати справу в групі Ліги чемпіоном з італійською «Аталантою», до якої тільки перейшов на той момент Руслан Маліновський.
Український півзахисник зіграв в обох зустрічах із «гірниками» та зробив результативну передачу у харківській грі, яка була лобовою для обох клубів у битві за 1/8 фіналу. На 80-й хвилині штрафний удар Маліновського та влучний удар Маріо Пашаліча фактично поховали надії донецької команди на успіх, а зрештою «Аталанта» перемогла 3:0.
Маліновський взяв участь у всіх матчах «бергамасків» у європейських змаганнях того сезону і, окрім асиста у матчі з «Шахтарем», відзначився також голом престижу у воротах «Манчестер Сіті» (1:5).
Якою буде нова сторінка в історії протистоянь українців на євроарені? Хто візьме гору у сьогоднішньому вечорі Ліги чемпіонів – «Реал» із Андрієм Луніним чи «Шахтар»?
Вадим АНДРЕЄВ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
