У 2010 році Джон Генрі та його компаньйони в FCG купили «Ліверпуль» за 300 млн доларів. Нині, як повідомляє The Times, посилаючись на свої джерела в банківській сфері США, FCG оцінює вартість «Ліверпуля» не менше, ніж у три мільярди доларів.
Новина про можливий продаж «Ліверпуля» прозвучала несподівано для сторонніх спостерігачів, але вона не стала сенсацією для інсайдерів. Фахівець із футбольних фінансів Кіран Маґуайр каже, що розмови про продаж «Ліверпуля» йшли останні кілька років. Після заяви FCG процес набуде більш формального характеру, вважає Маґуайр. «FCG вислуховувала пропозиції і вела попередні переговори про продаж клубу останні кілька років. Але зараз у власників з'явилися серйозні наміри», – додає журналіст Девід Орнштейн.
Саме Орнштейн у The Athletic першим повідомив про те, що «Ліверпуль» виставлений на продаж. FCG у відповідь випустила заяву, в якій ідеться про те, що компанія «при виконанні певних умов розгляне пропозиції нових акціонерів, якщо це слугуватиме інтересам «Ліверпуля». Фразу про «нових акціонерів» можна інтерпретувати двояко. Може йдеться лише про додаткових акціонерів, про частковий продаж акцій? Тоді б так і було сказано. У нинішньому вигляді заява FCG залишає простір для інтерпретацій.
Очевидно, що Fenway Sports Group не ставить перед собою конкретних термінів продажу клубу, і переговори з потенційними покупцями можуть зайняти деякий час. Фахівці говорять про те, що процес зміни власників може розтягнутися на два роки.
Але чому FCG активізувалася з продажем клубу саме зараз? На рішення власників клубу вплинуло кілька факторів.
Зміна конкурентного середовища
«Є три футбольні клуби, які можуть робити все, що хочуть із фінансового погляду. Це законно, все в порядку, але вони можуть робити все. Нічого з цим не поробиш», – сказав Юрґен Клопп нещодавно на одній із прес-конференцій.
Нескладно здогадатися, про які клуби йдеться. Це «Манчестер Сіті», «Ньюкасл» і «Парі Сен-Жермен». Три клуби, які належать фондам близькосхідних держав із безмежними фінансовими можливостями.
Fenway Sports Group не можна назвати скупими власниками, але одним з їхніх головних принципів управління «Ліверпулем» залишається самоокупність. FCG зробив багато чого для підвищення доходів клубу, від нових комерційних угод до збільшення місткості стадіону (після завершення 110-мільйонної реконструкції Головної трибуни «Енфілд» зможе прийняти 61000 уболівальників). Fenway Sports Group ніколи не витягували з клубу гроші, але й не накачували його безоплатно мільйонами.
Наприклад, робота на трансферному ринку. Починаючи з сезону 2011/12 негативне сальдо «Ліверпуля» становить 446 мільйонів. Це сьомий результат в АПЛ після «Ньюкасла» (467), «Вест Гема» (534), «Арсеналу» (712), «Челсі» (717), «Манчестер Сіті» (1042) і «Манчестер Юнайтед» (1294). В ідеалі «Ліверпуль» намагався робити великі покупки після великих продажів (Коутіньйо на вихід, Аліссон і ван Дейк на вхід), але «червоні» також солідно наповнювали свій бюджет численними продажами резервістів за 10-15 млн. Система, побудована колишнім спортивним директором Майклом Едвардсом, працювала практично без помилок.
Але сезон 2022/23 поставив «Ліверпуль» перед новим викликом. Команда, яка виграла чемпіонат 2020 року і тричі проходила до фіналу Ліги чемпіонів за останні п'ять сезонів, перебуває на завершенні свого циклу. Нинішнє становище «Ліверпуля» в турнірній АПЛ погане, але не критичне (мінус сім очок з грою в запасі до четвертого місця), «Ліверпуль» залишається у всіх трьох кубкових турнірах, проте потенціал цієї команди вичерпується. Насамперед «червоним» потрібне підсилення в центр поля, але один лише Джуд Беллінґем, з яким «Ліверпуль» давно пов'язують чутки, коштуватиме понад 100 млн фунтів. Щоб як мінімум підтримувати рівень топ-4, «Ліверпулю» потрібні великі інвестиції в склад.
У зв'язку з цим цікаво, що важливими причинами бажанням FSG розлучитися з клубом називають невдачу із запуском Суперліги, одним із творців якої був «Ліверпуль», і проблеми з імплементацією правил фінансового фейр-плей.
З одного боку, у FSG хотіли встановлення конкурентного середовища, вільного від фінансового допінгу нафтогазових держав, з іншого – вони хотіли захистити себе від ризиків, які можуть бути викликані невдалими спортивними результатами. Умовне непотрапляння в Лігу чемпіонів сильно вдарить по моделі самоокупності «Ліверпуля».
Того ж дня, коли з'явилися повідомлення про ймовірний продаж «Ліверпуля», «Манчестер Сіті» опублікував свій фінансовий звіт за минулий сезон. Доходи «Сіті» склали 613 млн фунтів, це другий в історії показник серед усіх клубів АПЛ. Комерційні доходи «Сіті» склали 309 млн фунтів, на 91 млн більше, ніж у «Ліверпуля». Не в останню чергу завдяки хорошим контрактам із компаніями з регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка).
«Манчестер Сіті» існує у своєму всесвіті, «Манчестер Юнайтед» продовжує бути комерційним монстром, свої амбіції показують «Арсенал» і «Тоттенгем», великі цілі ставлять перед собою нові власники «Челсі», керівники «Ньюкасла», за їхніми ж словами, не бачать «стелі» розвитку свого клубу. Позиції «Ліверпуля» залишаються міцними, але ландшафт змінюється, і Fenway Sports Group грамотно оцінює ситуацію в довгостроковій перспективі. Якщо і продавати клуб, то в той момент, поки він перебуває на піку.
Хвиля американських інвесторів
У Fenway Sports Group уважно стежили за тим, як наприкінці весни продавався «Челсі». Загалом було подано понад 200 заявок, до фінального аукціону було допущено чотири групи, і переміг у підсумку консорціум на чолі з американцем Тоддом Боулі і компанією Clearlake Capital. Сума угоди склала 2.5 млрд фунтів, плюс 1.75 млрд має бути вкладено на розвиток інфраструктури в неозорому майбутньому.
Слідом за «Челсі» американські бізнесмени купили і два клуби в континентальній Європі. «Мілан» був проданий за 1.2 млрд євро, «Ліон» – 800 млн євро.
У європейському футболі з'являється все більше інвесторів зі США. Вони вважають, що європейські клуби, на відміну від американських спортивних команд у лігах NFL, MLB, NBA і NHL, не повною мірою використовують свій комерційний потенціал. Про це часто говорять нові власники «Челсі» на різних конференціях. Зростає інтерес до футболу і безпосередньо в США, кульмінацією цього інтересу має стати Чемпіонат світу-2026.
Найімовірніше Fenway Sports Group орієнтуються на покупців зі США. Невипадково потенційними переговорами про продаж доручено займатися Goldman Sachs і Morgan Stanley.
Чи може «Ліверпуль» купити ще один фонд із Близького Сходу? Дубаї, Бахрейн, Кувейт?
У це не віриться. «Ньюкасл» був дуже недолюблений за роки правління Майка Ешлі і вболівальники «сорок» готові були на будь-які зміни. ПСЖ і «Манчестер Сіті» до приходу великих нафтогазових грошей не мали такого статусу і величі, як зараз у «Ліверпуля». Показово, що шейхи не претендували на «Челсі». «Ліверпуль» – це частина національного надбання і складно його уявити в руках власників із неоднозначною репутацією.
Як би це парадоксально не звучало, але «Ліверпулю» буде складно знайти кращих власників, ніж Fenway Sports Group. Деякі їхні ініціативи були невдалими: бажання підняти ціну квитків до 77 фунтів, запатентувати назву «Ліверпуль», а також проєкти з реформування футболу «Project Big Picture» і Суперліга. Але щоразу FSG прислухалася до критики і відмовлялася від своїх намірів. Нові власники можуть бути менш поступливими. І в них можуть бути інші не найприємніші якості.
Однак емоційної прихильності до «Ліверпуля», як наприклад до бейсбольної команди «Бостон Ред Сокс», у Джона Генрі немає. Для 73-річного мільярдера «Ліверпуль» завжди був насамперед фінансовим активом. «Думаю, що він хоче зробити гроші», – сказав один зі знайомих Генрі в коментарі Financial Times ще 2020 року.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
