Він став першим гравцем нашого клубу, який вигравав цей трофей, та другим представником СРСР після Лева Яшина.
«Про перемогу мені стало відомо за тиждень до Нового року, - згадує Олег Блохін. - Здається, сидів удома - у мене тоді начебто щось із ногою було. Мені подзвонили з редакції газети «Советский спорт» і повідомили про виграш «Золотого м'яча». Спочатку подумав, що це передноворічний жарт.
Оперативно впевнитися в правдивості цієї інформації, зателефонувавши комусь із динамівців, я не міг - мобільних у ті роки ще не було. Тим паче, перед Новим роком усі перебували у відпустці. Але коли слідом стали лунати дзвінки від різних людей - колег, друзів і журналістів, відразу зрозумів: наді мною не пожартували.
Якщо зараз із нагоди виграшу такого цінного призу, напевно, було би влаштоване помпезне свято, то в ту пору все було просто та скромно. Компактнішим був і сам Золотий м'яч.
У команді привітали та похвалили: молодець, підтримав реноме команди. Адже ми в ту пору грали за честь клубу, були єдиним колективом. У моєму успіху була заслуга всієї команди, її старшого тренера. Золотий м'яч - це престиж «Динамо»!»
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
