На Телебачення Торонто сказали би «сракопідгоральне»
Сергій Сидорчук
Центральний півзахисник, частина 1: тоді і зараз
Без хейту український футбол просто перестав би існувати. Це певно єдина річ, що продовжує підживлювати цікавість до нього та тримати на плаву вболівальницьку увагу. Навіть кацапська навала не змістила акценти ненависті, а таке враження навпаки посилила.
Нещодавно капітан подолав рубіж в 10 років в Динамо. Кількість агресії в його сторону навіть мене здивувала, хоча після потужної хвилі героїзації т.з. «Папи», починаючи з фіналу ЛЧ на MEGOGO, створення навколо нього цілого культу, дивуватися чому-небудь в Україні вже й годі. Он вже й сексологиня стала послицею: такі часи.
Отож, наскільки вмотивований хейт Сидорчука саме зараз?
Декілька разів зустрічав в «оглядах оглядачів оглядів» тезу, що начебто Сидорчук через збільшення пасового навантаження, пов’язаного з травмою Шапаренка, втратив в захисних діях. Насправді - повна маячня! Повнісінька. Мало просто узяти цифри, 3-4 куці циферки Wyscout, потрібно розуміти загальний контекст його ролі та функцій, якщо що.
Сподіваюся, що вже до радарів звикли і бодай трохи орієнтуєтеся в них. На ньому добре помітно (біла лінія) - Сидорчук був змушений перебрати на себе більшу частину функціоналу травмованого Шапаренка. Тут вибивається один з головних аргументів хулителів, що «капітан х**овий та лідер нікудишній, найгірший за всі роки». Якщо підвищення ігрових обсягів після 30 років у складний момент не є прикладом лідерства та відповідальності, то ця країна 100% заслуговує Арістовіча чи Папу наступним президентом! Народ ще не навчився відшуковувати причини та наслідки.
Перш за все говоримо про тиск. В порівнянні з минулим сезоном Сидорчук суттєво додав, бо не стало Шапаренка, який був головною постаттю тут, що в УПЛ, що в Європі:
- в загальній кількості спроб індивідуального тиску, що завершуються поверненням м’яча командою з 53.9/90 до 72.1/90
- та в кількості спроб на чужій половині з 38.9/90 до 54.8/90 зокрема
- в кількості швидких повернень м’яча точно не втратив (0.21/90 проти 0.17/90 раніше), мова про повернення в 40 та більше метрах від власних воріт протягом 5 секунд після втрати
- зросла кількість т.з. «агресивних дій», спроб повернути м’яч протягом 2 секунд після втрати (0.39/90 -> 0.59/90)
Бачимо приріст в кількості перехоплень, що скориговані на відсоток володіння з 1.73/90 до 2.36/90. І якщо порівнювати з минулим роком, то Сидорчука в УПЛ стало складніше пройти:
- раніше мав співідношення між власними відборами та його обведеннями суперниками на рівні 47.1%
- в нинішній УПЛ відношення зросло до 58.6%
Тому ще раз: тези з «оглядів оглядачів оглядів» про нібито втрату звичних обсягів в захисті через підвищене залучення до просування є брехливими або фейковими. Після травми Шапаренка навантаження на Сидорчука лише зросло...
Тепер, власне, поговоримо про дистрибуцію та просування. Там теж в тих же «оглядах оглядачів оглядів» зустрічав думку типу в Динамо не в захваті і не раді, що Сидорчук займається дистрибуцією.
В порівнянні з минулим сезоном зросла кількість просувань на 10 метрів і більше веденнями, пасами або поєданнням цих двох способів з 18.6/90 до 23.1/90.
Кількість просувань передачами зросла з 13/90 до 16/90, а ведень з 5.52/90 до 7.16/90. На метр зросла середня дистанція одного просування веденнями (з 9.33 до 10.2).
Отож, Сидорчук і тут, як міг спробував компенсувати Шапаренка. Що по результатам? А вони теж є:
- xGBuildUp зріс з 0.48/90 до 0.56/90
- xThreat зріс з 0.22/90 до 0.35/90
До того ж серед лідерів за xGChain: його просування та участь в атаках РЕГУЛЯРНО завершується ударами.
То ж чи є в Динамо нарікання на збільшені обсягу залучення Сидорчука в дистрибуції? Хіба в «оглядах оглядачів оглядів». Їм досі не втямки, що Сидорчук не Кадірі на рівні УПЛ, коли мова заходить про пасову гру. Люди досі живуть середньовічними стереотипами, які ж...самі й намагаються висміювати, але в інших темах!
Тож гравець у віці за 30 у важкий для команди момент (травма Шапи, війна і т.д.) додав в обсягах з м’ячем та без.
Чи вартує це хейту, наче він якийсь кацап, враховуючи факт, що в ДЮСШ тонкощам пасової гри Сергія точно не навчали на сучасний лад?
Сидорчук навіть втрачати трохи менше почав в 40 метровій зоні від власних воріт (0.31/90 -> 0.22/90), хоча частота контактів з м’ячем там зросла. Вже непогано.
Але є і деякі негативні наслідки збільшення обсягів роботи з м’ячем, про них теж згадуємо. Тут немає нічого дивного, бо мова не про Белінгема чи Брозовіча.
По-перше, при зростанні кількості спроб обведення (до 2.46/90) в Сергія впала якість (до 70.8%).
По-друге, це потягнуло за собою збільшення кількості втрат внаслідок відбору в нього м’яча з 0.37/90 до 0.56/90. Але чи достатньо цього для настільки відвертої травлі? Тим паче ж знову дивимося на агресивні дії та швидкі повернення: тобто цей брак в дриблінгу частково компенсується.
Звісно, можна бідкатися (ще одне посилання на ТТ), що Сидорчук не Каземіро. Якщо хтось має на це сили та час, то ок. Демократія! За неї гинуть найкращі сини та доньки країни: світла тобі пам’ять, Олеже! Я краще вкотре відзначу шлях, який гравець подолав самотужки від бий-біжи в юнацтві до другої сходинки в xGBuildUp позаду Піхальонка, якого для цього і готували змалечку.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
