Віктор Циганков перейшов із Динамо в Жирону. Тепер без емоцій можемо розібрати цей трансфер, визначити його недоліки та переваги. На мою думку, цей трансфер неоднозначний і може мати дві протилежні позиції.
Чому Циганков має рацію
Віктору – 25 років. Ніякого прогресу у його грі немає. Він так і не став футболістом, який робить різницю у міжнародних матчах. Після початку війни український чемпіонат ослаб. Динамо перебуває не в найкращому стані. Ліга чемпіонів для киян зараз виглядає мрією. У таких умовах прогресувати дуже непросто. Скоріше, можна отримати регрес.
Циганкову потрібні нові виклики, щоб перезавантажити кар'єру. Він повинен грати проти сильніших суперників, у відкритіший футбол, щоб далі розвивати свій талант.
Перехід у Жирону виглядає майже ідеальним. Каталонський клуб може стати хорошим трампліном для українця. Він матиме пів року адаптації, а вже влітку може претендувати на сильніший клуб. До футболіста з України буде повна довіра у Жироні, агент Циганкова має великий вплив.
Віктор зрозумів, що більше не може прогресувати в Україні, тому знайшов агентів, які допомогли йому вирватися з обіймів братів Суркісів. Футболіст та його представники скористалися ситуацією із завершенням контракту. Динамо і сторона Циганкова досягли компромісу. Український клуб отримав невеликі гроші та відсоток від продажу, а Жирона Циганкова вже взимку.
Чому Циганков помилився
Українець переходить до Іспанії посеред сезону. Без зборів, без підготовки з командою. Добре, що хоч чемпіонат світу у Катарі трохи пом'якшив цю ситуацію. Чемпіонат Іспанії брав місячну паузу.
Але все ж, Циганков останній свій офіційний матч провів ще у кінці листопада. Жирона грає з 22 грудня минулого року. За цей час встигли провести чотири офіційні матчі. Один у Кубку та три – у чемпіонаті. Ігровий тонус футболістів каталонського клубу вищий, ніж у Циганкова.
Вболівальники Динамо знають: як тільки починаються збори, то у Циганкова проблеми. До Луческу бувало таке, що взимку він не грав у спарингах. Організм Віктора потребує особливого підходу. Бо тільки він отримає навантаження, як починаються трабли. Яскравий приклад – Євро-2020. Тодішній наставник збірної України Андрій Шевченко мав достатньо часу для підготовки, тож працював над фізикою. У підсумку Циганков фактично пропустив Євро через проблеми зі здоров'ям.
Я веду до того, що після майже двомісячної паузи без футболу є великий ризик, що Циганков просто не витримає інтенсивність Ла Ліги. Підтвердженням цьому є те, що він так і не вийшов на поле у стартовому матчі проти Вільяреала, хоч і потрапив до заявки. Тренери хочуть дати йому більше часу на підготовку до другої частини сезону. Не раніше середини березня...
В Іспанії в українців не дуже виходить. Коноплянка, Чигринський, Лунін, Швед, Селезньов, Зозуля, Лебеденко, Кравець – всі на щиті. Українці їхали в різному віці, у різні клуби, з різним статусом, але ні в кого не вийшло. Українці поступаються у швидкісних та технічних якостях.
На фото з Циганковим у Каталонії позує Олег Смалійчук. Можна припустити, що він до цього трансферу також має відношення, як помічник Пере Гвардіоли. Знає українську, іспанську, реалії футболу в обох країнах. Скільки цей менеджер довів своїх проектів до завершення? Лос Карпатос, Карпати, Карпати Галич, Лунін, Швед, Гуцуляк, Кравець, Лебеденко – ніщо та ніхто так і не став успішним. Зрозуміло, що це бізнес. Посередники отримують гроші. Вони лобіюють рішення, які їм вигідні. Звинувачувати в цьому нікого не потрібно. Але футболістам варто трохи аналізувати, думати своїм розумом, а не агентським.
Жирона – скромна команда. Циганков прийшов у статусі найдорожчого гравця за даними Transfermarkt. Будуть високі очікування та тиск. Психологія ніколи не була сильною стороною Віктора. Можливо, йому було б простіше, якби новою командою став іменитіший клуб, де і якість партнерів – вища. У такому випадку він став би доповненням до ансамблю, а не потенційним лідером.
Назвати трампліном Жирону ніяк не можна, попри родинні зв’язки із Ман Сіті. Клуб із Каталонії не може кадрово допомагати своєму старшому брату. Взагалі, Жирона не може похвалитися вдалими трансферами. Педро Порро хоч і перейшов до Сіті за 12 млн, але там не грав. Їздив по орендах, поки його контракт не викупив Спортінг із Лісабону. Крістіан Португес був проданий до Сосьєдада за 10 млн, але там не заграв і тепер на правах оренди виступає за Хетафе. До Севільї продали марокканського воротаря Буну за 4 млн. Причому кожен із цих трансферів далеко не «свіжий». Все інше взагалі не заслуговує уваги. Жирона – це не Аякс, Севілья, Бенфіка чи Порту, які вміють вдало продавати.
Істина посередині
Звичайно, перехід Циганкова до Жирони піде йому на користь. Значно сильніша ліга зробить свою справу. Я не вірю, що цей перехід виведе українця в найкращі клуби Європи чи потягне подальший великий трансфер. Жирона – це трамплін можливостей, який покаже всі амбіції Циганкова.
Питання, коли українець там зможе адаптуватися повноцінно та заграти? У другій половині нинішнього сезону, чи доведеться грати ще й наступний сезон? Дуже важливо, щоб він уникав своїх травм. Це ключова запорука успіху.
Головне тут – збірна України, щоб національна команда не втратила свою бойову одиницю через зміну клубу. Збірну у березні чекають важкі матчі, там знадобиться ротація.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
