Кар'єра Владислава Кулача у «Динамо» склалася безславно. Форвард, який переходив до киян у статусі найкращого бомбардира УПЛ, зіграв за них сім матчів (113 хвилин), у яких забив один гол. З іншого боку, Кулач приходив вільним агентом і пішов у «Зірю» вільним агентом. Тобто до повних провалів його трансфер записувати неправильно.
Також зарано списувати Владислава Кабаєва. Звичайно, коли за атакуючого гравця платять понад мільйон євро, а він у 17 матчах не робить жодної результативної дії, то це привід хапатися за голову. Але раптом Кабаєв ще розкриється? Хоча, хіба що «раптом».
Після 90-х, коли «Динамо» перебувало у статусі безумовного гегемона і могло забрати ледь не будь-якого потрібного українського гравця, «біло-сині» рідше вдавалися до спроб підсилитися за рахунок інших команд із УПЛ/Вищої ліги. Не всі такі трансфери були провальними, як може здатися зараз.
Наприклад, Жуніор Мораес свої 34 голи у 85-ти матчах за «Динамо» забив. Сергій Сидорчук, при всіх претензіях до нього, тричі став чемпіоном України, провів за «Динамо» понад 300 матчів та дослужився до статусу капітана. Морозюк, повернувшись до Києва з донецького «Металурга», просто довів, що він ніякий не правий захисник, але до атак підключався ефективно і стандарти виконував чудово. Своїм став Караваєв – хоча не без запитань, яких може стати більше, коли Олександр спробує замінити Циганкова. Кар'єру Станіслава Богуша зламали травми, але у доволі успішному для «Динамо» сезоні-2008/2009 він був основним.
Можна розкритикувати придбання Олександра Гладкого, Артема Громова, Валерія Федорчука, Сергія Кравченка чи Артема Шабанова. Однак вони всі приходили безкоштовно, а на Шабанові «Динамо» навіть заробило – 700 тисяч за трансфер до «Відеотона», також була оренда до «Легії». Не пішли в мінус і з Денисом Антюхом – велике питання, які перспективи в ньому побачили, але кияни покрили витрати, якщо вірити Transfermarkt.
Не можна виключно негативно сприймати трансфер Руслана Ротаня влітку 2005 року із «Дніпра». Рівень гравця та його перспективи оцінили правильно, заплативши 4,2 млн євро. Просто не змогли його розкрити в умовах тренерської чехарди і кризи. Та й повернувся Ротань до «Дніпра» в січні 2008 року за 2,8 млн євро, тобто велику частину витрачених на трансфер коштів «Динамо» відбило.
Але загалом картина виглядає дуже неприємною для «біло-синіх». По-перше, у 21 столітті безумовними успіхами з внутрішніх трансферів можна назвати лише Олега Гусєва (літо-2003) та Тараса Михалика (січень-2006). По-друге, провалів набереться на повноцінний рейтинг.
5. Андрій Богданов
Дата переходу: 1 липня 2012 року
Сума трансферу: 1,78 млн. євро
Кар'єра у «Динамо»: 10 матчів
Пішов: у січні 2014 року до «Металісту» вільним агентом
Богданов дуже добре виглядав у київському «Арсеналі» Леоніда Кучука. Однак у «Динамо» відразу зрозумів, що це зовсім інший рівень. Втім, ще більше питань було до селекціонерів «біло-синіх». Сума, близька до двох мільйонів євро, навіть за тих часів не вважалася зовсім дрібницею. А брали Богданова до центру півзахисту, де були Мігель Велозу, Огнєн Вукоєвич, Денис Гармаш, Аруна Лукман та Ніко Кранчар. Звичайно ж, корінний киянин такої конкуренції не витримав і вже з лютого 2013 року у «Динамо» просто перебував на контракті, допоки угоду не було завершено.
4. Євген Селін
Дата переходу: 3 січня 2013 року
Сума трансферу: 2 млн. євро
Кар'єра у «Динамо»: 20 матчів
Пішов: у січні 2017 року вільним агентом до «Астерасу»
Чому Селін у списку провалів вищий за Богданова, адже за того заплатили майже стільки ж? Очевидно, що від Селіна як основного гравця збірної України на Євро-2012 точно чекали набагато більшого.
Євгену не пощастило, адже у серпні 2013 року він отримав тяжку травму – розрив хрестоподібних зв'язок. Однак і до того було видно, що він не витримує рівня «Динамо». Формально у складі киян він провів чотири роки. Але свій останній матч за «біло-синіх» Селін зіграв ще 18 вересня 2014 року.
3. Максим Коваль
Дата переходу: 26 липня 2010 року
Сума трансферу: 3,1 млн. євро
Кар'єра у «Динамо»: 107 матчів, 101 пропущений гол
Пішов: у липні 2019 року в аравійський «Аль-Фатех»
Коваля «Динамо» купувало влітку 2010 року в екстреному порядку через травму Олександра Шовковського та невпевненість у Денисі Бойку вже під час кваліфікації Ліги чемпіонів. І за серйозні гроші.
Коваль ще в запорізькому «Металургу» запам'ятався реакцією та чудовою грою на лінії воріт, які дозволяли йому відбивати пенальті у матчах із «Динамо» та «Шахтарем». Однак недоліки воротарської школи приховати так і не вдалося. Коли ж Коваль втрачав кураж, то перетворювався на абсолютно пересічного голкіпера.
Максим сумарно провів дев'ять років у «Динамо». Але три з половиною сезони з'їли оренду, а після сезону-2012/2013 у Києві в ньому вже фактично не бачили перспектив. Скромні досягнення для воротаря, за якого стільки заплатили. Знову ж таки, гра Коваля за «Оденсе», «Депортиво» та «Аль-Фатех» ніяк не спростувала негативні висновки тренерів «Динамо».
2. Роман Безус
Дата переходу: 3 січня 2013 року
Сума трансферу: невідома
Кар'єра в «Динамо»: 47 матчів, 5 голів, 3 асисти
Пішов: у січні 2015 року у «Дніпро»
На самому початку 2013 року «Динамо» здійснило одразу два невдалі трансфери з одного клубу УПЛ.
У «Ворсклі» Безус був зіркою та забив 24 голи у 111 матчах. Невідомо, скільки за нього заплатило «Динамо». Але з огляду на те, що за українців в умовах ліміту на легіонерів доводилося переплачувати, то точно більше трьох мільйонів євро - так Романа оцінював у ті роки Transfermarkt.
Як мінімум, частину витрачених коштів на Романа «Динамо» відбило, продавши його «Дніпру». І це трохи пом'якшує післясмак від його трансферу до найтитулованішого клубу країни - втім, невідомо, наскільки пом'якшує. А ось викладатись по-справжньому Безус почав лише в Бельгії. Та й те, в останньому сезоні за «Гент» питання щодо самовіддачі до нього виникли.
1. Владислав Супряга
Дата переходу: 10 серпня 2018 року
Сума трансферу: 6,5 млн. євро
Кар'єра у «Динамо»: 47 матчів, 3 голи, 6 асистів
Пішов: -
Єдиний гравець у цьому рейтингу, який все ще у «Динамо», ба більше, з контрактом аж до кінця сезону-2025/2026. Але в те, що Супряга подолає всі свої комплекси та проблеми, і розкриється саме у складі біло-синіх, віриться слабо.
Все пішло не так із самого початку - кидати 18-річного футболіста, який виблиснув аж у Другій лізі, одразу на майбутніх гравців «Барселони», «Баварії» чи «Челсі», які тоді носили форму «Аякса», сама по собі ризикована затія якщо ви дбаєте про психологічну стійкість «проспекту».
Втім, з часів тієї кваліфікації Ліги чемпіонів чимало води збігло. Чим з того часу може пишатися Супряга? Лише орендою до «Дніпра-1» (14 голів у сезоні-2019/2020, у тому числі хет-трик у ворота «Динамо») та серпнем-вереснем 2020 року. У перших матчах під керівництвом Мірчі Луческу Супряга забив три голи і зробив три асисти, допоміг у кваліфікації ЛЧ проти «Гента», після чого просто зник. Останній гол Владислава у клубному футболі відбувся 23 вересня 2020 року.
Ігор ЯСЛИК
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
