Віримо в краще, готуємось до гіршого. Підсумки зборів для «Динамо» та очікування від команди Луческу повесні

Динамо Київ 2 Березня, 12:50 6481
Віримо в краще, готуємось до гіршого. Підсумки зборів для «Динамо» та очікування від команди Луческу повесні | 19-27
Підбиваємо підсумки та робимо невдячну справу (прогнози).

Усе могло бути значно гірше?

Збори пройшли відверто посереднє. Луческу вирішив перевірити внутрішні резерви аж до академії. Награвання нових схем чи тактик не було, ніхто не збирається вигадувати велосипед. Мірча впевнений у власному стилі й кістяку команди та очікує від нього не меншого ніж у чемпіонському сезоні. І тут мова не про саме чемпіонство, а про вихід на кожну гру з установкою на перемогу, а там буде як буде. А буде все ой, як складно. Самі результати на зборах не мають принципового значення, але тенденція не може не засмучувати. Пам'ятаєте збірна України часів Шевченка програла товариську гру Мальті? По суті матч нічого не важив, але наскільки було неприємно... Настільки ж неприємно програвати «Пахтакору», який тренує не якийсь узбецький молодий тренер, що подає великі надії, а колишній асистент Олександра Хацкевича.

Але все могло бути значно гірше. Чому? Травми після зборів для «Динамо» є звичною справою і вони не оминули і тут стороною команду Луческу. Бущан знову вилетів на тривалий термін, але маємо Нещерета, який отримує черговий шанс стати першим номером у команді. Міг травмуватися Буяльський і тоді весь креатив команди був би зведений до дальніх пострілів за трибуни від Кабаєва. Міг травмуватися Сидорчук і тоді хто зайняв би його місце? Як би ми всі не любили капітана «Динамо», але факт залишається фактом - він найкращий на своїй позиції у клубі й один з найкращих у лізі. Саме цей факт і характеризує рівень команди та ліги.

Усе є значно гірше?

Молодь була перевірена і діагноз від румунського спеціаліста був поставлений. Більшість з тих гравців сирі та вже запрограмовані під бій-біжи. Очевидно, що Волошин вже готовий конкурувати за місце в основному складі. Очевидно це і в ситуації з Антоном Болем, який зараз є першою запасною опцією на заміну в парі Сирота-Попов. Враховуючи травматизм Попова та нестабільність Сироти свій шанс отримає молода копія Микити Бурди - Максим Дячук.

Але все є значно гіршим, ніж може здаватися. Чому? Ми втратили лідера в обличчі Віктора Циганкова. Без нього «Динамо» вже не буде тим, яким було. Це не історія з відходом Ярмоленка до «Боруссії», адже тоді вже був готовий на його місце сам Циганков. Зараз такої прямої якісної заміни немає. Іронія долі - найкраще, що може статися у цьому плані це повернення капітана збірної до «Динамо». Хочеться, щоб у майбутньому вже Циганков не повертався змінювати сорокалітнього Ярмоленка, який все ще рве УПЛ. Сподіваюся, до тих пір академія «Динамо» дасть якісні плоди, хоча з нинішнім підходом і керівництвом залишається спиратися лише на якусь випадковість. Можливо, Кирило Пашко все ж зуміє безболісно перейти у дорослий футбол - таланта там вистачає.

Ми втратили Іллю Забарного - ключового гравця «Динамо» та основного захисника збірної. Рівноцінної заміни йому зараз теж немає. Антон Боль може таким стати, але залишається загадкою для мене - чому його не награвали раніше? Знову стикаємося з тим, що молодь кидають у бій, а не поступово підводять до основи: випливеш - молодець, талант, зірка; не випливеш - ну для «Колоса» чи «Олександрії» згодишся.

Усе буде значно гірше?

Питання на яке важко дати відповідь. Гірше за що? Четверте місце разом з Блохіним та багатомільйонними трансферами ми вже посідали. Зараз навіть якщо припустити подібний результат, то ніяких шалених придбань «Динамо» не робило. Найкращі трансфери - повернення з оренди Волошина та Раміреса. Навряд чи команда опуститься до п'ятої сходинки, тому гірше точно не буде. Хотілося, щоб ці пів року використали з розумом, а не просто дограли тим що є. Потрібно усвідомити, що ніякого переформатування клубу чи навіть першої команди за Луческу вже не буде. Це остання серйозна робота в його тренерській кар'єрі й він вочевидь хоче піти красиво. Найкраще, що Мірча може зробити так це відкрити ще декількох талантів з академії та вивести їх на рівень національної збірної України. Час у нього є, адже контракт діє до 2024 року. У цьому році можна забути про будь-які трофеї й зосередитися саме на тому, щоб інтегрувати молодь у нормальний футбол, а не «поле вузьке - граємо широко».

Чемпіонських медалей не буде. Кубок України не проводитиметься, тому і тут нічогісінько не отримаємо. Єврокубку історію 2022/23 ми з вами всі, на жаль, прекрасно пам'ятаємо. Дуже важливо, щоб «Динамо» відштовхнулося від дна, а не пробило чергове.

Владислав Омельченко