Батько та син Ковальці зіграли один проти одного як тренер і футболіст – це якийсь рекорд?

Матч ФК Олександрія – Інгулець цікавий уже сам по собі, як дербі Кіровоградщини. Окремий інтерес матчу – кадрові перетини: воротар Олег Білик перейшов у петрівський клуб якраз із Олександрії і вперше зіграв проти екс-одноклубників, зігравши на нуль. І він не єдиний у складі команд, хто побував по обидві сторони барикад.

Але був і інший підтекст у цього поєдинку, недарма Анжеліка Ковалець прибула на гру в Олександрію. У матчі 22-го туру УПЛ ФК Олександрія – Інгулець (Петрове) «родзинкою» стало перебування по різні сторони барикад головного тренера петрівців Сергія Ковальця та його сина Кирила, який захищає кольори олександрійців.

Ковалець не зміг перемогти Ковальця

Дербі завершилось без голів – 0:0. Матч переривався більш як на півгодини через повітряну тривогу, тож 22-й тур затримався на 34 хвилини (це була заключна гра понеділка). Для ФК Олександрія це сьома нічия в восьми матчах під керівництвом Ротаня та 10-та нічия загалом у сезоні 2022/23 – тільки одна команда (Металіст 1925) має аналогічний показник компромісності.

А от Інгулець – серед лідерів за результатами суто матчів 2023 року. Після призначення Сергія Ковальця клуб набрав 13 очок – стільки ж у Дніпра-1, і це 3-4 результат у весняній частині. Тільки Зоря та Шахтар набрали за цей час більше очок – 18 та 23 відповідно. І виїзну нічию Ковалець-старший також може заносити собі в актив: ось вам переконлива цифра – раніше Інгулець незмінно програвав в Олександрії цьому супернику.

А хто ж був до Ковальців?

Раніше за всю історію Чемпіонатів України, починаючи з 1992 року, набагато більше траплялося випадків, коли батько та син під час гри перебували в одному клубі, в тому числі Сергій та Кирило Ковальці – в Оболоні. А щоб в різних клубах перебували батько та син, то це стало лише другим випадком.

Першопрохідцями були представники родини Калітвінцевих. 3 квітня 2021 року донецький Олімпік під керівництвом Юрія Калітвінцева в гостях протистояв чернігівській Десні, за яку виступав Владислав Калітвінцев, і поступився з рахунком 0:2. Влад відіграв 90 хвилин, був замінений, результативними діями не відзначився.

Кажуть, статистика знає все. Ось всі випадки, коли сини-футболісти працювали в команді своїх батьків-тренерів. Серед знайомих імен – Альтмани, Слободяни, Євсєєви, Вернидуби. Віталій Вернидуб під орудою батька грає в УПЛ з перервами з сезону 2011/12 та є сином-рекордсменом за кількістю проведених ігор у батька. 126 матчів В.Вернидуб відіграв у Ю.Вернидуба – забив 7 м’ячів, віддав три асисти, попри пошкодження, продовжує грати в тата в Кривбасі й у поточному сезоні.

Батьки та сини в одній команді в Чемпіонатах України (1992 – 20.04.2023)

Артур Валерко, Богдан Юрків