За перемогу гравцям виплатили по 400 доларів преміальних. Тріумф киян відбувся на тлі трагедії на Чорнобильської АЕС, яка сталася за шість днів до переможного для команди Валерія Лобановського фіналу.
Радянське керівництво приховувало масштаб аварії.
Українця Валентина Щербачова, який коментував на центральному радянському телебаченні фінал Кубка Кубків і згадав у трансляції про трагедію, позбавили поїздки на червневий чемпіонат світу в Мексику, де Динамо було основою збірної СРСР.
400 доларів
Переможний шлях Динамо-1986 почався в червні 1985 року, коли кияни в фіналі Кубка країни перемогли донецький Шахтар 2:1 і завоювали право взяти участь у розіграші Кубка володарів кубків.
Але до фіналу в Ліоні українці цілком могли і не потрапити. В першому ж матчі у рамках 1/16 фіналу на 82-й хвилині поєдинку голландський Утрехт вдома перемагав Динамо з комфортним рахунком 2:0.
Напевне, це була найгірша гра киян у цьому турнірі. Тому гол Анатолія Дем’яненка на 83-й хвилини матчу важко переоцінити.
У матчі-відповіді Динамо вже на восьмій хвилині пропустило, тож тепер команді Валерія Лобановського потрібно було забивати Утрехту три голи. І з цим завданням кияни впоралися.
Уже в першому таймі Блохін зрівняв рахунок, а Яремчук вивів господарів уперед.
У другому таймі відзначилися Заваров і Євтушенко.
4:1 і Динамо йде далі. Після цього українці не мали проблем у протистояннях з румунським Університатя (2:2 у гостях, 3:0 вдома).
Далі в чвертьфіналі двічі розгромили австрійський Рапід (4:1 та 5:1), а в півфіналі не залишили шансів чеській Дуклі (1:1 на виїзді та 3:0 вдома).
– Фінал у Ліоні передусім асоціюється з Чорнобильською трагедією, – зізнається Володимир Безсонов. – Наступного дня після аварії ми обіграли в Києві московський Спартак 2:1 і до матчу з Атлетіко вже не поверталися додому. Іспанці були гідним суперником. Попри, здавалося б, цілком комфортний підсумковий результат (3:0), по ходу матчу нам було непросто.
35 років тому ще не було традиції так голосно святкувати перемогу в роздягальні. Шампанське в кубок ми налили вже в готелі на вечері. Кожен сказав декілька слів і пригубив рідину з трофею.
За перемогу в Кубку Кубків ми отримали 400 доларів преміальних.
За турнір Динамо забило 26 голів (пропустило дев’ять). Найкращими бомбардирами розіграшу стали одразу четверо гравців.
Символічно, що всі вони представляли Динамо. По п’ять м’ячів забили Ігор Бєланов, Олег Блохін, Олександр Заваров та Френк Ліппманн із Динамо Дрезден.
Цікаво, що Френк після матчу-відповіді у рамках ¼ фіналу, у якому Динамо Дрезден грало з Баєром з Юрдінгена, втік із готелю і лишився у Західній Німеччині.
Телефонна диверсія в аеропорту
На центральному радянському телебаченні фінальний матч з Атлетіко і всі попередні поєдинки турніру за участю Динамо коментував киянин Валентин Щербачов.
Це була ініціатива Валерія Лобановського, щоб матч Динамо коментував український коментатор, – розповідає нам Валентин Щербачов. – У мене були непогані відносини з Валерієм Васильовичем.
Їздив з командою на збори, почав коментувати поєдинки киян із кінця 70-х. У репортажах називав Динамо українською командою, за що отримував зауваження від керівників радянського телебачення.
За шість днів до фіналу в Ліоні сталася Чорнобильська аварія. Але радянське керівництво старанно приховувало її масштаби.
На передматчевій установці Лобановський сказав команді, що Динамо мусить виграти фінал, щоб у цей страшний для країни час був хоча б якийсь позитив. Не будемо забувати, що за Динамо в СРСР вболівали мільйони фанів із різних куточків Радянського Союзу. Почав коментувати, згадав про Чорнобиль.
Сказав, що сталася страшна трагедія. Що постраждала територія України, а також частини Білорусі та Росії. Московські редактори трансляції одразу почали кричати, щоб я перестав про це говорити.
За таку самодіяльність мене потім позбавили поїздки на червневий чемпіонат світу в Мексику, де Динамо було основою збірної СРСР. Після переможного фіналу до Києва добиралися з пригодами.
З Ліона поїхали до столиці Франції. В аеропорту додатково чекали шість годин, хтось зателефонував і сказав, що літак на рейсі Париж-Москва замінували.
Прилетіли вночі в Москву, нас на старому автобусі відвезли з аеропорту на вокзал, і вже потягом 5 травня зранку ми повернулися до Києва.
Динамо Київ-1986. Де вони зараз
Віктор Чанов. Народився 21 липня 1959 року. Воротар. Виступав за Динамо в 1982-1990 роках. Помер 8 лютого 2017 року.
Михайло Михайлов. Народився 6 липня 1959 року. Воротар. Виступав за Динамо в 1980-1987, 1990 роках. Тренер воротарів Динамо (1993-2006, 2009-2023).
Андрій Баль. Народився 16 лютого 1958 року. Захисник. Виступав за Динамо в 1981-1990 роках. Помер 9 серпня 2014 року.
Анатолій Дем’яненко. Народився 19 лютого 1959 року. Захисник. Виступав за Динамо в 1979-1993 роках (з перервою). Працював у тренерському штабі Динамо (1994-2007), в тому числі головним тренером (2005-2007). Зараз віцепрезидент УАФ.
Сергій Балтача. Народився 17 лютого 1958 року. Захисник. Виступав за Динамо в 1977-1988 роках. З 1988 року живе у Великій Британії, працює тренером академії Чарльтон-Атлетик Лондон.
Олег Кузнєцов. Народився 22 березня 1963 року. Захисник. Виступав за Динамо в 1983-1990 роках. Працював у тренерському штабі Динамо (2002-2004). З 2010-го очолює юнацькі збірні України.
Володимир Безсонов. Захисник/півзахисник. Народився 5 березня 1958 року. Захисник, півзахисник. Виступав за Динамо в 1976-1990 роках. Зараз спортивний директор Динамо.
Василь Рац. Народився 25 березня 1961 року. Півзахисник. Виступав за Динамо в 1981-1990 роках. В 1991 році переїхав жити до до Угорщини, займався бізнесом. У нульові повернувся до України. Працював у тренерському штабі Динамо (2007). Зараз живе у Києві.
Павло Яковенко. Народився 19 грудня 1964 року. Виступав за Динамо в 1982-1992 роках. Очолював молодіжну збірну України. Останнє місце роботи -головний тренер «Оболонь-Бровар» (2020-2021).
Іван Яремчук. Народився 19 березня 1962 року. Півзахисник. Виступав за Динамо в 1985-1990 роках. Грає за команду ветеранів Зірки українського футболу.
Олександр Заваров. Народився 26 квітня 1961 року. Півзахисник. Виступав за Динамо в 1983-1988 роках. Працює селекціонером Динамо.
Вадим Євтушенко. Народився 1 січня 1958 року. Півзахисник, нападник. Виступав за Динамо в 1980-1988, 1990 роках. Працював у тренерському штабі Динамо (2019-2020). Останнє місце роботи - головний тренер «Кристал» (Херсон, 2021).
Ігор Бєланов. Народився 25 вересня 1960 року. Нападник. Виступав за Динамо в 1985-1989 роках. Живе в Одесі.
Олег Блохін. Народився 5 листопада 1952 року. Нападник. Виступав за Динамо в 1969-1988 роках. Головний тренер Динамо (2012-14). Живе в Києві. З 2018 року – в УАФ співголова Кімітету стратегічного розвитку професійного футболу.
Валерій Лобановський. Народився 6 січня 1939 року. Тренував Динамо в 1973-1982, 1984-1990, 1996-2002 роках. Помер 13 травня 2002 року.
Усі фінали українських команд в єврокубках
14 травня 1975 року. Санкт-Якоб, Базель, Швейцарія. Фінал Кубка Кубків
Динамо Київ – Ференцварош Будапешт, Угорщина 3:0
9 вересня 1975 року. Олімпійський, Мюнхен, Німеччина. Фінал Суперкубка УЄФА
Баварія Мюнхен – Динамо Київ 0:1
6 жовтня 1975 року. Київ. Фінал Суперкубка УЄФА. Матч-відповідь.
Динамо – Баварія 2:0
2 травня 1986 року. Жерлан Ліон, Франція. Фінал Кубка Кубків
Динамо Київ – Атлетико Мадрид, Іспанія 3:0
24 лютого 1987 року. Луі ІІ Монако. Фінал Суперкубка УЄФА
Стяуа Бухарест, Румунія – Динамо Київ 1:0
20 травня 2009 року. Шюкрю Сараджоглу Стамбул, Туреччина. Фінал Кубка УЄФА
Шахтар Донецьк – Вердер Бремен, Німеччина 2:1 (в додатковий час)
28 серпня 2009 року. Луі ІІ Монако. Фінал Суперкубка УЄФА
Барселона Іспанія – Шахтар Донецьк 1:0 (в додатковий час)
27 травня 2015 року. Народовий Варшава, Польща. Фінал Ліги Європи
Дніпро – Севілья Іспанія 2:3
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
