У ЗМІ пройшла новина, що колишній головний тренер Динамо Олександр Хацкевич працюватиме в аматорському футболі Польщі . Білоруський наставник мав би стати консультантом клубу Скра 1921. Сам тренер спростував цю інформацію, заявивши, що ніякої роботи та контракту немає.
Відсутність працевлаштування Хацкевича показує, наскільки у футбольному світі важливе лобі. Маючи у своєму резюме три роки роботи з київським Динамо, Олександр Миколайович не може знайти гідного проекту. Ймовірна поїздка у Польщу – це безвихідь. Я думаю, що він би погодився очолити більшість клубів УПЛ. Але пропозицій немає. Навіть Зорю ніхто не пропонує, не кажучи про Колос і менш статусні команди.
Складається парадоксальна ситуація: коли Хацкевич не мав серйозних передумов, то отримав роботу наставника Динамо. А от зараз не може знайти собі команду, хоча приставка «екс-тренер Динамо» вже апріорі повинна гарантувати якість пропозиції. Просто немає лобі, яке б допомогло йому у працевлаштуванні.
Остап Маркевич отримав роботу у Карпатах. Його Маріуполь був безнадійним аутсайдером перед початком повномасштабної війни. У кулуарах є багато розмов про не найкращі відносини орендованої молоді із Шахтаря та Маркевича-молодшого. Перед тим Остап Миронович не надовго затримався в Агробізнесі та Чорноморці. А після 24 лютого 2022-го покинув Маріуполь у Туреччині та повернувся до себе додому – у Валенсію. Причому в складі команди було дуже багато молодих гравців, фактично дітей. На перший погляд, із таким резюме повернення в Україну взагалі неможливе. Але є лобі батька. Маркевич-молодший був кандидатом на посаду тренера Вереса, зараз став асистентом у Карпатах з перспективами замінити батька на тренерському містку.
Зрозуміло, що для Хацкевича великою помилкою стала поїздка у РФ. Тепер в Україні призначати тренера з приставкою «екс-наставник російського клубу» якось не дуже правильно. Думаю, це закриває йому великі можливості. Раніше Олександр Миколайович виступив проти режиму Лукашенка в Білорусі, тож дороги на батьківщину немає. А під час роботи із національною збірною Білорусі не дуже добре розійшовся з місцевою федерацією. Дійшло навіть до суду в Лозанні. Там футбол – наскрізь державний, тому без шансів.
У Польщі, Угорщині, Болгарії, Чехії повинно бути місцеве лобі. Я впевнений, що Олександр Миколайович міг би спокійно працювати із Легією – і результати не були б гіршими за нинішні. Або з Ференцварошем в Угорщині. Навряд чи білорус – гірший тренер за звільненого Черчесова. Різниця тільки в тому, що в росіянина є агент – Шандор Варга, який завів його у Легію, а потім і «Фраді» посприяв очолити (раніше цей же агент лобіював призначення Сергія Реброва). Зараз він активно тягне на грошовитий Близький Схід. Шандор продає не тренерські якості Черчесова, а його статус колишнього наставника збірної Росії. Неможливо навіть уявити, щоб цей тренер поїхав працювати у клуб першої ліги. Бо коли Черчесов працюватиме з гравцями низького рівня, результати будуть такими ж, як у Хацкевича в Роторі.
Головний нюанс Олександр Миколайовича – йому потрібна якість футболістів. З другорядних гравців, молоді він не може зліпити команду. Хацкевич – не тактик, а далекий від сучасних тенденцій тренер. Він спроможний створити гарну атмосферу всередині колективу, щоб гравці показували свої найкращі якості. Ідеальним варіантом для білоруського наставника є пошук роботи на просторах колишнього СРСР – Казахстан, Азербайджан. Можливо Вірменія, Узбекистан, Молдова тощо. Він там був би цікавий, як гравець легендарного Динамо кінця 90-х і колишній наставник киян.
Ніяких проблем із мовою. Будь-кого з місцевих грандів, за наявності якісних виконавців і фінансових можливостей клубу, він міг би зробити чемпіоном із перспективою виходу в групу Ліги Європи чи Ліги конференцій. Зараз лідером чемпіонату Казахстану є Ордабаси, з яким працює білоруський фахівець Олександр Сєдньов. Кайрат, Астана, Атирау – клуби, де Хацкевич міг би спокійно та успішно працювати. Для кожної з цих команд зміна тренера – актуальна. Можливо, Молдова – Зімбру, Мілсамі. Кожного з них він міг би зробити кращим та щось додати. Тут розуміє менталітет, вертикаль управління клубу.
Хацкевича фактично зрадило його оточення. Коли Миколайович очолив першу команду Динамо, то всі були друзями, а коли сам потребує роботи – нікого немає. Максим Шацьких працював помічником тренера в Динамо U-19. Хацкевич забрав його з собою у першу команду. Потім разом працювали у РФ. Коли Шацьких покликали на батьківщину спортдиром у Пахтакор, навіть не було розмов, що Хацкевич може стати новим головним тренером. Хоча потреба у наставнику була. З часом посаду зайняв сам Максим.
Коли Хацкевич очолював Динамо, Вадим Шаблій офіційно був його агентом та першим у трансферах. Бразильці Євгена Краснікова виявилися непотрібними, бо вони – не від «того» агента. Потім була спільна робота у Роторі. Клуби з амбіціями, грошима на трансфери. Коли ж Хацкевич перестав щось вирішувати у плані комплектації команди, то і своєму агенту виявився нецікавим. Навіть з України – жодної пропозиції. Син Артем пів року офіційно без клубу.
Зараз для Миколайовича важливо не наламати ще більше дров. Ще одну поїздку у РФ або на Кіпр його репутація не переживе. Потрібен агент, який допоможе із роботою. Для цього самому тренеру потрібно визначитися із чемпіонатами, де він хоче працювати. Можливо, варто знову звернути увагу на збірні. Особливо серед постсовкових країн. Ті ж Казахстан, Узбекистан, Молдова...
І я б точно не поспішав влітку. Посеред сезону обов'язково з'являтимуться вакантні місця. Тільки в Україні 3-4 клуби вже восени можуть змінити наставників. Ніхто не гарантує, що все піде добре у Калітвінцева з Поліссям. Очікування в цьому клубі – просто величезні. Є ще Ворскла, Колос. Для кожної із таких команд Хацкевич міг би стати належним кандидатом.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
