Зранку 31 липня деякі вболівальники могли натрапити на розгромний тред у твіттері. Дісталося, як завжди, українському футболу.
«Мені шкода наш футбол. Маючи такий потенціал, ми його вбиваємо дилетантським менеджментом. Некваліфіковані кадри просто ґвалтують потенціал футбольної країни. Перший тур чемпіонату за рівнем гри, швидкості та конкурентності не сильно відрізняється від чемпіонату Київської області...
...Ну і договірні матчі. Вже в першому ж турі був як мінімум один ну дуууууже дивний матч».
Одразу уявляєш, як ці слова вимовляють Хуанде Рамос, Роберто Де Дзербі, Пауло Фонсека чи хоча б Руслан Ротань – люди, які бачили і розквіт УПЛ, і Європу, і всі нюанси теперішнього українського футболу. Щось схоже могли б сказати Руслан Маліновський, Віктор Циганков чи Олександр Зінченко – їм є з чим порівнювати.
Навіть у виконанні Євгена Краснікова чи Сергія Палкіна цей сплеск емоцій виглядав би переконливо, однак вчинити розгром першому туру УПЛ вирішив інший фахівець – Олександр Шуфрич. Віце-президент Говерли у 2011-2016 роках.
У своєму твіттері пан Олександр розносить усе й усіх. Дуже часто – по ділу. Не менш часто Шуфрич-молодший пише вкрай суперечливі твіти (наприклад, про свого батька). Незмінним залишається одне: тему феєричного керівництва Говерлою він старається зайвий раз не афішувати – а якщо про неї згадують, то в нього завжди знайдеться відмазка.
Під шефством молодого топ-менеджера Говерла наробила купу боргів, не пройшла атестацію на сезон 2016/17 і втратила професійний статус. І все одно Олександр Шуфрич вирішив заговорити про дилетантство в українському футболі – значить, настав час згадати про його професійні досягнення в Ужгороді.
Як Олександр Шуфрич став віце-президентом Говерли
Пан Олександр вісім років тому в інтерв'ю Tribuna.com розказав, як його призначали у Говерлу. На його думку, такий підхід – цілком у дусі топ-клубів.
У Олександра Шуфрича була дивна стратегія розвитку. Все завершилось перетворенням у фарм-клуб
В інтерв'ю Роману Бебеху колишній віце-президент Говерли вихвалявся стратегічними планами щодо розвитку клубу. На його думку, ужгородці збиралися жити завдяки наявності хорошого бренду – 10-тисячний стадіон мав заповнюватись на 70%, і тоді не було б проблем з фінансуванням.
Ось як виглядала стратегія наповнення «Авангарду» в 2011 році.
На Закарпатті кожен футбольний матч – свято, навіть в Ужгороді не так багато хороших розваг для молоді, не кажучи вже про менші міста. Щодо трансляцій і відвідуваності, то навіть показаний із 16 камер футбол не замінить відчуття присутності на стадіоні, теплої компанії однодумців і давніх друзів.
На щастя, наші вболівальники до того ж уболівають за команду поколіннями – змалку ходять на стадіон, потім дітей, онуків до цього привчають. Я бачу на трибунах знайомі обличчя – тобто групу відданих шанувальників команди – як людей старшого покоління, так і юних, «ультрас».
Наприклад, коли ми грали певний час у Мукачеві, навіть з усією специфікою відносин міста, нашу команду приймали дуже добре – говорив Олександр Шуфрич взаявляв, що в Говерлі не було навіть базових речей – таких, як пляшки з водою.
Форвард Максим Фещук втрансфері бани (і не один), їйзнімали очки (неодноразово), а в 2016-му клуб втратив професійний статус. І після цього колишній віце-президент закарпатців говорить про дилетантів, які розвалюють український чемпіонат?
Говерла грала договірні матчі
Колеги з Профутболу в 2015 році підготували короткий, але вкрай яскравий сюжет про договірні матчі за участі Говерли. Іронічно, що в цей же період Олександр Шуфрич був одним із експертів «Рейтингу Букмекерів».
Інформацію підтверджували букмекерські контори Favbet і Марафон, проект Рейтинг Букмекерів і незалежна бельгійська організація Federbet. Остання викотиласписав зникнення Говерли
Договірні матчі були останнім цвяхом, забитим у проект. Коли ми дізналися, що незважаючи на те, що знаходимо кошти, фінансуємо виїзди і молодіжні команди, а футболісти грають із порушенням спортивних принципів, ми не знайшли аргументів для існуючих і потенційних інвесторів для вкладення коштів у футбольний клуб.
У середині нульових дійсно була епідемія матчів, у яких «рішали» через футболістів організовували договірняки. Можна навіть повірити, що керівництво дійсно довгий час нічого не знало – але це все одно удар по репутації людини, яка в 2023 році говорить про договірняки в УПЛ.
Замість висновку
Пан Олександр любить нагадати про себе, коли говорить про щось хороше в Говерлі. Перехід Ле Таллека – «мій проект», Євген Макаренко – «був у мене капітаном», ідеальне поле «ми створили». Так, клуб з майже 100-річною історією розвалили, але залишили місту стадіон!
Зате в усіх проблемах винен хтось інший. »Гравці не пішли на поступки», »ФІФА приймала неадекватні рішення », «ФФУ вставляло палки в колеса», «УПЛ хотіла скоротити чемпіонат», «клуб був незручним для купи людей, та і загалом були важкі часи». Зникла ж Говерла через гравців, які катали договірняки – ось справжня причина!
Кажуть, що в процесі пошуку винних важливо не вийти на самого себе. Олександр Шуфрич вміло з цим справляється.
Але давайте відверто. Стільки гравців, тренерів і журналістів не можуть брехати одразу в усьому. Говерла дійсно була типовим регіональним олігархічним клубом – без сучасного менеджменту, без роботи з фанами, без наміру віддавати борги. Вона існувала доти, доки це було вигідно Нестору Шуфричу та його друзям.
Таких клубів і зараз вдосталь. І дійсно, їх багато в УПЛ – але Олександр Шуфрич має бути останньою людиною, якій слід говорити про некваліфіковані кадри, ґвалтування українського футболу й контроль за договірними матчами.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
