Минуло тільки шість турів, а в УПЛ відбулися вже три відставки. Ненад Лалатовіч попрощався із Зорею, ЛНЗ звільнив Олександра Ковпака, а Олександр Кучер покинув СК Дніпро-1 з власної волі.
Звісно, це ще не кінець. У поточному сезоні нас чекають зміни тренерів у ряді інших клубів.
1. Мірча Луческу
Динамо перебуває в кризі вже понад рік. Усі ці розмови, що потрібен час, «команда у нас молода» і тому подібне не витримують ніякої критики. Нічого у Динамо на краще не змінюється. Команда зовсім не вражає.
Головна проблема – оборона. У кожному матчі нового сезону динамівці пропускали. У двох передостанніх іграх отримали по три м'ячі. З такою обороною не те що про Лігу конференцій не варто думати, тут в УПЛ є ризик втрачати очки у кожному турі.
Великі персональні запитання до чотирьох захисників Динамо, але також не менші претензії і до наставника команди Мірчі Луческу. Саме він проводить організацію захисту. У 2020 році оборона Динамо була приблизно на такому ж рівні. Тоді прийшов Луческу і з наявних гравців створив доволі непогану фортецю. Вважаю, що тут підхід тренера має більше значення, ніж індивідуальні дії.
Якщо після вильоту з Ліги конференцій Динамо втрачатиме очки в УПЛ, терпіння Ігоря Суркіса завершиться. Зараз у Луческу останній шанс. Вересень-жовтень будуть вирішальними. Заслуги Мірчі перед київським клубом – очевидні, але роками терпіти відсутність результату ніхто не буде.
2. Патрік ван Леувен
У шести турах Шахтар двічі втратив очки. Майже у кожному матчі є червоні картки. Виглядає так, що команда не готова фізично. І це поки на рівні аутсайдерів та середняків УПЛ. Ні з ким із звичних лідерів «гірники» ще не грали.
Це все ще можуть пробачити, але провал у ЛЧ – ні. Для Шахтаря важливо не тільки бути успішним у плані результату, але й мати якість гри. Сьогодні ван Леувен не може похвалитися ні грою, ні результатом. Плюс – травм вистачає. Нікого з молодих гравців Патрік поки не відкрив. Є ще певний час, щоб виправити ситуацію, але якщо змін не трапиться, то особливо панькатися з нідерландцем ніхто не буде. За мірками УПЛ команда укомплектована дуже добре.
Минулорічний Шахтар Йовічевіча виглядав майже ідеальним на фоні нинішнього. Патрік усе розвалив і пробує будувати щось своє. Поки не дуже вдається. Звичайно, всі невдачі – це тільки додатковий тиск на тренера.
Як і в ситуації з Луческу, доля ван Леувена вирішуватиметься у вересні-жовтні. Якщо буде провал у ЛЧ і наступні втрати очок в УПЛ – відставка виглядає дуже і дуже ймовірною.
3. Сергій Лавриненко
Епопея з тренером Вереса тривала ще з минулого сезону. Юрія Вірта відверто підсиджували та чекали його відставки. Клуб фактично вів пошук нового наставника. Вибір зупинився на колишньому тренері Інгульця Сергієві Лавриненку.
Логіка призначення мені незрозуміла. Інгулець перебував у зоні вильоту, при цьому не мав ніякої гри і здобував очки дуже важко. Я розумію, що клубу з Петрового бракувало якості складу. Але й Верес не може похвалитися якимись зірковими чи якісними футболістами.
До шостого туру команда з Рівного перебувала на останній сходинці в УПЛ. Те єдине очко здобули проти Шахтаря, коли у другому таймі грали в більшості та змогли зрівняти рахунок. А ще майже тайм провели у більшості проти Полісся, але майже нічого не створили біля воріт Дениса Бойка. Позиційно Верес виглядає дуже слабко. Якщо щось не змінити вже восени, то шанси на виліт стануть реальними.
4. Віктор Скрипник
У Полтаві від Віктора Анатолійовича після його успішної роботи із Зорею чекали багато. Але Ворсклу відверто штормить. Спочатку набрали гравців під новий проект і побудову команди, потім декого відпустили і зробили ставку на молодь. У ситуації таких перепадів будь-якому тренеру буде непросто щось зробити. Потрібна хоча б якась стабільність.
Чутки про відставку Скрипника ходили вже після вильоту з кваліфікації Ліги конференцій. Потім був невдалий матч проти Руху. Я так розумію, у Скрипника дуже хороший особистий контракт із клубом. Сам він йти не хоче. Рішення про відставку повинні приймати керівники Ворскли. Єдине, що їх стримує – велика сума компенсації за розрив контракту. Якщо досягнуть якогось компромісу, відставка може відбутися в будь-який момент. Тут ще багато чого залежить від пропозицій для тренера. Якщо Скрипник отримає хороший варіант в іншому клубі, то може піти сам.
5. Володимир Шаран
Минай – у зоні вильоту на останньому місці. Команда із Закарпаття має тільки дві нічиї у шести матчах. Не змогли скористатися вилученням Попова у першому турі проти Динамо. Не перемогли кризові СК Дніпро-1 (граючи в більшості) та Зорю. Вдома розгромно програли новачку ЛНЗ, також поступилися конкуренту за виживання – Металісту 1925. Чогось хорошого навіть при великому бажанні знайти дуже важко.
У Володимира Шарана команди завжди були дуже організованими. Так, вони не видовищні, але організація гри завжди була на високому рівні. Три м'ячі від ЛНЗ – це явно перебір.
За літо склад Миная слабшим не став. Олег Горін пішов у СК Дніпро-1, Ігор Гончар поїхав у Литву. При цьому вдалося поживитись гравцями з ФК Львів, Металіста. Підібрали доволі досвідчених виконавців. За іменами команда точно не стала гіршою.
Якщо дисбаланс гри продовжуватиметься, а перемог не буде, шанси на відставку Шарана тільки збільшуватимуться. Василь Кобін чи, скажімо, Юрій Вірт сидять без роботи. Варіант заміни чинного тренера є.
6. Ярослав Вишняк
Сьогодні Колос має дуже хороший склад. Я думаю, що вони легко входять у топ-п'ятірку за іменами. Зібрані дуже досвідчені, кваліфіковані футболісти, які у більшості мають досвід виступів на міжнародній арені. Виняток тільки один – молодий воротар Кирило Фесюн.
Склад хороший, але якість гри поки накульгує. Колос грає у доволі простий, місцями примітивний футбол. Ні про яку командну гру мова не йде. Якщо на фоні слабших суперників вирішують персоналії, то є результат. Якщо ж трапляється команда кваліфікованіша – виникають проблеми. Дуже все блідо у грі першим номером, хоча ж наче є хороші вінгери, форвард, середина поля. Сумно було дивитися на Колос проти Шахтаря, коли донецька команда опинилася у меншості. Належало тиснути на суперника, а команда не дуже розуміла, що робити. Перед цим відскочили проти Руху – львів'яни у другому таймі мали повну перевагу на полі.
Потенціал сьогоднішнього Колоса набагато вищий за наявні гру та результат. Команда з Ковалівки реально може поборотися за єврокубки. Якщо все буде продовжуватися, то вже у найближчих турах, ймовірно, почуємо про відставку Вишняка.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
