Настав час висловити думку і щодо ситуації в «Динамо», яка є досить специфічною. Ми вирішили надати слово відомому українському експерту Олександру Сопку, який уважно слідкує за футбольними процесами в нашому футболі. Сподіваємось, що цей аналіз прояснить в певній мірі, з чим «Динамо» підійшло до поєдинку з «Шахтарем».
Легендарне дзеркало
- Київське «Динамо» - клуб легендарний, зі статусом, тому, тренер в цій команді - це не просто посада, це щось більше, - зазначив Сопко. – Після таких тренерів, як Маслов і Лобановський, роботу будь-якого наставника «Динамо» розглядають під особливим кутом. Всі невдачі команди завжди пов’язують виключно з тренером, вибір якого останнім часом для киян був складним. Керівництво клубу витрачало гроші, але не отримувало титули, за виключенням, звісно, періоду роботи Реброва.
Призначення головним тренером «Динамо» Мірчі Луческу було важким і ризикованим, але власник клубу пішов на цей крок, сподіваючись, що у румунського наставника все вийде. Луческу – тренер відомий в Європі, в Україну він привіз Кубок УЄФА, зробив з «Шахтаря» титульну команду, з якої і збірна України отримала багато якісних виконавців, і чимало значних трансферів для клубу відбулося. «Шахтар» добре заробляв і приніс в український футбол гру, яка радувала і вболівальників, і керівництво. Мірча Луческу користувався необмеженим кредитом довіри – і в кадрових питаннях, і в робочому процесі. В таких умовах йому працювалось більш легко, ніж його колегам в інших клубах УПЛ. Луческу завоював незаперечний авторитет і, враховуючи його відданість футболу, вважаю, треба й надалі поважати цього спеціаліста і не замазувати критикою.
Менеджер Луческу
В «Динамо» від Мірчі Луческу чекали перелому. Вимоги в київському клубі були на порядок вищі, ніж в «Шахтарі». В донецькій команді Луческу починав з чистого аркуша, і будь-яка його помилка не ставала трагедією. В київському «Динамо» Луческу порівнюють з іншими легендарними тренерами столичного клубу. Окрім того, враховуючи, що він прийшов із стану суперника, тиск на нього був ще більшим. Румунський спеціаліст це розумів, але початок його роботи в «Динамо» був настільки успішним, що це здивувало всіх і замаскувало проблеми, які накопичувалися роками. Треба враховувати, що Луческу багато чого зробив і для клубу – саме після його приходу відбувся ремонт бази, реконструкція полів, тренувального манежу і фітнес-зали, для команди був куплений новий автобус. Мірча Луческу примусив керівництво «Динамо» перейти на сучасні робочі процеси, і примусив поважати себе не тільки функціонерів, а й футболістів.
Навів Луческу порядок і в команді. У нього не було улюбленців, змінився тренувальний процес. Румунський тренер спонукав керівництво «Динамо» виплачувати гравцям премії після перемог, що в столичному клубі останнім часом не практикувалося. І футболісти готові були битися за Луческу. Це і зараз частково є. Мені відомо, що Мірча Луческу став душею для працівників динамівської бази – він робив людям подарунки і доплачував навіть зі своєї зарплати. В перший рік на чолі з Луческу «Динамо» дійсно рвануло вперед у своєму розвитку. Такого не було років з 15-ть… Київське «Динамо» солідно заробило в Лізі чемпіонів, вигідно продало Миколенка і Забарного. Тому, у Ігоря Суркіса до Мірчі Луческу склалося тепле відношення і довіра.
Віковий бар'єр
Однак, за цією роботою менеджера у Луческу на другий план відійшла тренерська робота. В «Динамо» було чимало якісних молодих футболістів, і керівництво клубу вирішило: навіщо витрачатись і когось купувати, адже можна обійтися й наявними силами. І Мірча Луческу в такій ситації припустився першої помилки – погодився на таку політику, на те, що треба економити, вигідно продавати молоді таланти, і за рахунок цього жити.
«Динамо» в цей період переоцінило свої успіхи, не врахувавши, що в інших клубах настала криза, завдяки чому, в певній мірі, «біло-сині» й вигравали трофеї. Але, коли конкуренти в УПЛ ожили, у столичного клубу стала очевидною проблема саме з Луческу – він застарів, як тренер. Всі його попередні досягнення базувалися на грі сильних індивідуальностей, на тому, що якісних футболістів треба просто добре організувати, і буде результат. Однак, в «Динамо» потрібно було більше новизни, ризику, відповідальності. Потрібно було когось з футболістів раніше прибирати з команди, виводити зі складу, тобто, проводити серйозну роботу.
Мірча Луческу це робити, або не хотів, або втомився. Люди у віці стають абсолютно впевненими у своїй правоті. Його вік позначився на роботі. І це ми почули у висловлюваннях Луческу. Його практика нині – не визначати проблеми, не напружувати керівництво, а виправдовувати невдачі. Як відомо, Мірча Луческу – супермайстер у цій справі, він здатний знайти 10 причин провалу, Це і перельоти, і переїзди, арбітри, брак часу на відновлення. Завжди знайдеться багато причин невдач, але він не говорить, наприклад, про те, що не вгадав з тактикою, що суперник просто був кращим. Вік вже позначається…
Легіонери не їдуть?..
Київське «Динамо» - команда молода, і припускається помилок. Однак, у складі «біло-синіх» багато гравців національної і молодіжної збірних, є й досвідчені виконавці. Тому жалітися, що «Динамо» укомплектоване гірше, ніж інші клуби УПЛ, неправильно. І не вірно стверджувати, що іноземці в Україну не їдуть.
Згадаймо тільки приклад «Кривбасу», у складі якого нині чимало легіонерів, і є такий якісний виконавець, як Дібанго, і яскравий приклад «Полісся» - з Макуаною. Хтось же їх привіз в Україну. Думаю, що ці гравці й склад «Динамо» прикрасили б. І чому у Калітвінцева з «Поліссям», та навіть у «Оболоні» виходить перемагати «біло-синіх», а «Динамо» їм поступається?
За рівних можливостей у всьому іншому, виникає питання до тренера. І у мене одна відповідь: вік. Мірча Луческу хоче виграти поточний чемпіонат України і піти переможцем. Це буде його сатисфакцією – за критику, за дорікання вболівальників. Він думає: виграю золото і це все переважить.
Що робити Суркісу?
Позиція Ігора Суркіса теж зрозуміла. За те, що Луческу вже зробив для столичного клубу, президент «Динамо» його поважає і поки що не має рішення щодо майбутнього, не може поставити питання щодо відставки першим. Якби Мірча Луческу сам прийшов до Суркіса і сказав, що йде, то власник «Динамо», напевно, погодився б з ним. До того ж, Ігор Суркіс враховує ще й думку гравців, які підтримують Луческу. Тому, президент «Динамо» наразі не буде піднімати це питання. Якщо румунський спеціаліст виграє цей чемпіонат України – буде героєм, якщо ні – Ігор Суркіс буде в очах Мірчі Луческу порядним керівником.
Це патова ситуація для «Динамо». Тренер не хоче йти, а президент клубу не може його звільнити. І справа в даному випадку не у відступних. Що може відбуватися далі? Луческу, повторюсь, бажає залишитись в історії «Динамо» легендарним тренером, але, боюся, що навіть у випадку, якщо він виграє золото, все рівно не стане для вболівальників новим Масловим, чи Лобановським… Для ультрас клубу Мірча Луческу завжди був чужим, а для інших – все рівно, майже не своїм.
Ризики Луческу
Ризиків для Луческу багато – йти зараз, коли звучить стільки критики, - не найкращий варіант. Але, вважаю, ще один варіант – піти красиво і чесно. Сказати: шановні вболівальники, я зробив, що міг, старався, приходив на тренування і на матчі на милицях, але не все вийшло, на жаль. Тому, красти час і шанс у інших тренерів я не буду, не буду підводити клуб, і я йду.
Прикро, що київське «Динамо» не розвивається, що помітно, в першу чергу, по виступах на міжнародній арені, і що такий тренер, як Мірча Луческу опинився в такій ситуації, в такій обстановці. Думаю, Луческу не заслужив ось так завершувати свою тренерську кар’єру, - зазначив Олександр Сопко.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
