Колишній головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу розповів про свій відхід зі столичного клубу.

«Я не певен, що це кінець. Просто настав момент ухвалити рішення, оскільки я тут уже три роки пандемії та війни. Бачив, як багато хто виїхав з країни, а я залишився. Ми спробували побудувати нову команду.... У нас залишилися діти, молодь. Я багато зробив для українського футболу. Тут я прожив життя.

А потім настав час подумати, що час поступитися місцем комусь молодшому, хто краще зрозуміє молодих гравців і буде ближчим до їхнього віку. Мені це було тяжко емоційно. Найскладнішою для мене була хвилина мовчання перед кожним матчем, або коли символічний удар робила людина з обмеженими можливостями, яка стала такою через війну.

Я думав, що час піти, час взяти на себе відповідальність за останні результати. Я казав, що тренеру, особливо з моїм досвідом, у певний момент доводиться жертвувати собою на користь інших. Було кілька вражень, які вплинули на мене. Звісно, це емоції. Я давно думав про це, спілкувався з президентом і казав йому, що замість мене потрібен хтось молодший.

Відколи почав тренувати, казав, що завжди закінчуєш переможеним. Тільки у національній збірній я не був переможеним, бо після перемоги 4:0 відчув, що настав час піти. Якщо здоров'я дозволить продовжувати, продовжуватиму, бо без футболу життя немає. Судячи з того, як почуваюся на тренуваннях і як їх проводжу, можу продовжувати. Мені ще треба вирішити. А зараз повертаюся додому – на мене чекають онуки та правнуки.

Якби я так думав, моє життя закінчилося б. Тому намагаюсь думати, що це не кінець. Всі люди у моєму віці повинні думати позитивно, думати, що вони ще можуть бути корисними. Не почуваюся старим. Бажаю всім не почуватися старими та робити все, щоб залишатися активними. Також не поспішайте мене ховати.

Я маю ще два дні в Україні, щоб закрити свої справи. Президент був злий на мене за те, що ухвалив це рішення, не порадившись із ним. Але в тому й проблема – якби я з ним порадився, він переконав би мене залишитися. Пишаюся тим, що не кинув команду у складні часи через війну.

За кілька днів до того я сказав Разванові, що хочу піти. Почав із «Шахтарем», з ним хотів і закінчити. Хотів би закінчити перемогою над ним, але це було неможливо. Я зайшов у нашу роздягальню, обійняв гравців. Пішов у роздягальню «Шахтаря» і також відчув подяку, особливо тому, що там досі грають ті, хто починав при мені. Я підійшов і обійняв їх теж. 15 років в українському футболі дуже багато значать», – сказав Луческу.

• Супряга вперше за два роки зіграв за «Динамо»

• «Шило на мило»: вболівальники «Динамо» різко відреагували на призначення Шовковського новим тренером