Зміг би умовний Артем Шабанов чи Данило Безкоровайний посилити гру у захисті «Динамо»? Навряд чи. Бо вимоги для захисників та принципи побудови гри «Динамо» та «Полісся» з «Кривбасом» зовсім різні.
Особливість «Полісся» та «Кривбаса» у тому, що вони використовують дуже прості футбольні істини — пресинг, швидкий перехід з оборони в атаку. Все це підкріплено мотивацією. Маючи у складі не найсильніших футболістів досягти результату не можна подівувати якусь естетику гри, домінувати на полі, грати у контроль. Для успіху потрібно багато бігати, тиснути на суперника, щоб він помилявся. Якщо ще у тебе працюють стандарти, то взагалі супер.
«Рух» не зміг обіграти аутсайдерів «Минай» та «Олександрію» вдома, бо потрібно було грати першим номером, позиційно атакувати майже без простору. В обох матчах забитих голів не було.
Чому в Ігора Йовічевича вийшло із «Шахтарем»? Хорватський наставник максимально підходив під наявних склад команди. Він вміє допомагати самостверджуватися футболістами, реанімувати кар’єру, додавати впевненості у собі. При всій глибині складу, активній трансферній кампанії літа 2022 року Йові не ризикував грати з позиції сили. Швидкий перехід з оборони в атаку та пресинг були головними чеснотами чинного чемпіона України.
Проблема Мірчі Луческу в «Динамо» була в тому, що він хотів грати із високою обороною, контролювати м’яч, позиційно атакувати. Але для цього абсолютно не має гравців, не має класу футболісти. В такий футбол вони апріорі грати не можуть попри вимоги головного тренера. Коли не виходить, то гравці просто втрачають впевненість у собі та втрачається будь-яка мотивація.
На жаль, «Динамо» сьогодні потрібно спрощувати побудову гри. Відмовлятися від багатьох речей на користь простоти, але надійності. Починати потрібно з наведення ладу в обороні. Потрібно вчитися перебігати суперника, використовуючи глибину складу(5 замін для цього дають всі можливості), а не перегравати його на полі. Можливо, навіть потрібно буде відмовлятися від тонких футболістів типу Миколи Шапаренка, на користь «солдатів», які готові гризти землю.
Не так давно Юрій Миксимов очолив «Дніпро-1». Команда була в кризовому стані, але здобула 4 перемоги поспіль в УПЛ. Юрій Вільйович нічого не вигадував складного. Все дуже простенько, але надійно. У Кривому Розі не вистачило сил. Команда відразу посипалася.
Тренерів, які працюють на старих, але ефективних істинах вистачає. Навіть в умовах війни є вибір. Я не буду назвати жодних прізвищ потенційних кандидатів. Всі вони не слуху. На сьогодні просто другого виходу із ситуації не має. Потрібно брати своє повертаючись до динамівських традицій.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
