В українських ЗМІ значний резонанс викликала інформація щодо опублікованого Міністерством молоді та спорту списку атлетів, які залишилися за кордоном, виїхавши за межі України за спеціальним дозволом. У цей перелік увійшли і деякі провідні українські футболісти – гравці національної збірної, що виступають за іноземні клуби: Артем Довбик, Михайло Мудрик та інші.
Спортивний юрист та адвокат Ілля Скоропашкін в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua розповів, чи коректно вживати термін «список ухилянтів», та які юридичні наслідки можуть очікувати спортсменів.
- До списку Мінмолодьспорту увійшли 304 спортсмени, які «залишилися за кордоном, щоб уникнути мобілізації». Принаймні так це трактували деякі ЗМІ...
- Слід зауважити, що така інтерпретація, як «Список ухилянтів», була надана деякими засобами масової інформації. Мінмолодьспорт при опублікуванні зазначеного списку нічого не говорить ні про мобілізацію, ні про ухиляння від неї. У списку йдеться про осіб, які порушили зобов’язання щодо термінів повернення в Україну після закінчення спортивного заходу. Називати всіх осіб, внесених у цей список, такими, що ухиляються від мобілізації чи «ухилянтами», не зовсім коректно з юридичної точки зору.
Законом встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації (ст. 336 КК України). Така відповідальність наступає після того, як військовозобов’язаній особі було належним чином повідомлено про обов’язок явки до призовної ділянки певного центру комплектування, а особа не з’явилась і таким чином ухилилася від призову. Наприклад, нещодавно писали про спортсмена-рибалку, який не повернувся з чемпіонату світу в Італії через те, що – як він сам повідомив – він вже має декілька повісток і боїться потрапити на фронт і бути «утилізованим». До речі, його імені чомусь не було в списку Мінмолодьспорту. Цього спортсмена можна умовно віднести до категорії «ухилянтів».
Спортсмени, які, наприклад, не отримували повісток, можуть вимагати спростування поширеної інформації в ЗМІ про віднесення їх до списку «ухилянтів», якщо поширена інформація, на їхню думку, має негативне забарвлення та кримінальне спрямування. Саме ж слово «ухилянт» (тобто особа, яка ухиляється від мобілізації) є неологізмом, або ж новотвором, якого раніше не існувало та яке з’явилося після початку війни, аналогом російського «уклонист». Юридичного визначення таке слово не має. До речі, на момент нашого інтерв'ю інформація на сайті Мінмолодьспорту щодо зазначеного переліку спортсменів-«ухилянтів» вже не відкривається та видає помилку 404. Можливо, на це вплинула наявність у списку «ухилянтів» провідних футболістів, які входять до складу Національної збірної України, що і спонукало Міністерство до видалення цього списку взагалі. Як казав класик, багато галасу з нічого.
- Про яку юридичну відповідальність може йти мова щодо спортсменів, які потрапили на «олівець» функціонерів Мінмолодьспорту?
- Щодо спортсмена-рибалки, то можна стверджувати, що він порушив закон, коли, отримавши повістку, не з’явився до ТЦК і не повернувся зі спортивного заходу, маючи на меті ухилення від призову. Щодо інших спортсменів, тут все індивідуально. Загалом можу сказати, що на даний момент в Україні передбачена відповідальність за незаконне перетинання кордону. Відповідальність для тих, хто виїхав законно на обмежений період і не повернувся, – відсутня.
Раніше Міністерство молоді та спорту України підготувало список із 304 атлетів, які залишилися за кордоном, хоча були зобов'язані повернутися після зборів чи змагань.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
