Поточний сезон виходить цікавим за багатьма показниками. Практично у всіх топ-лігах чемпіонські перегони в самому розпалі. Плюс команди вже починають боротися за місця у єврокубках на наступний сезон. На цьому фоні виділяються не лише гравці, які багато забивають чи асистують, а й тренери. Саме вони є головними героями успіхів своїх команд. Далі розглянемо найкращих фахівців у першій половині сезону.
Мічел (Жирона)
Жирона стала одним із головних відкриттів цього сезону разом з її наставником. Мічел – не новачок у тренерській діяльності. Він піднімав у Прімеру Уеску та Райо Вальєкано, але не досягав великих успіхів із цими командами у вищих дивізіонах. Жирона – інша справа. Пройшла вже половина сезону, а каталонці досі є реальними претендентами на чемпіонство. Хто б міг подумати влітку, що боротьбу за титул мадридському Реалу нав'яже інший каталонський клуб – не той, який знають у всьому світі. Хоч би як завершився нинішній сезон, червоно-білі у будь-якому разі увійдуть до його історії.
Хабі Алонсо (Баєр)
Ще в першому сезоні на чолі Баєра Алонсо показав, що в його призначенні є сенс. Нинішня кампанія є підтвердженням цього. Фармацевти очолюють турнірну таблицю Бундесліги після першого кола і залишаться на вершині навіть у тому випадку, якщо Баварія виграє свій запасний матч. Давно ніхто не чинив тиску на мюнхенський клуб у національній першості. Хабі має молоду, сміливу і просто цікаву команду, за якою приємно спостерігати. Водночас, це справді перспективний колектив. Баєр – єдина команда, яка досі жодного разу не програла протягом сезону.
Унаї Емері (Астон Вілла)
Ще один творець сенсаційної команди. З одного боку, дивуватися успіхам Емері не варто, оскільки це якісний, іменитий та титулований тренер. Але він все ж таки заслуговує на велику похвалу за роботу в Астон Віллі, особливо враховуючи те, в якому стані була команда на момент його приходу в листопаді 2022 року. Леви поступово підбиралися до вершини турнірної таблиці АПЛ, де зараз посідають друге місце. Клуб із Бірмінгема випереджає Арсенал і Манчестер Сіті, які вважаються претендентами на чемпіонський титул, і відстає від лідируючого Ліверпуля лише на 3 очки. Якщо чемпіонство Астон Вілли є мрією, то вихід у ЛЧ цілком можна вважати реальною метою.
Ангелос Постекоглу (Тоттенхем)
Постекоглу бадьоро увірвався в АПЛ. Не маючи на той момент досвіду роботи в Англії, нового наставника Тоттенхема тричі поспіль визнавали найкращим тренером місяця Прем'єр-ліги у дебютний сезон. Це перший випадок в історії АПЛ. Потім у шпор стався очікуваний спад після низки травм, але лондонці продовжують боротися. Положення в таблиці не безнадійне – до топ-4 лише одне очко. Постекоглу зробив із Тоттенхема сміливу та зухвалу команду. Шпори сильно ризикують з неймовірно високим пресингом, але в більшості випадків це приносить плоди. Навіть якщо лондонці і не досягнуть серйозних успіхів у поточному сезоні, у наступні роки вони можуть стати реальною силою в АПЛ.
Петер Бош (ПСВ)
Призначення в ПСВ стало своєрідним викликом для Боша. Нідерландцю довірили перспективну команду із великим майбутнім. У попередні роки фахівець не досягав великих успіхів ні з Ліоном, ні з дортмундською Боруссією. У Баєрі Бош запам'ятався виходом у фінал Кубка Німеччини. Але варто також зазначити, що не всі команди, з якими працював нідерландець, підходили йому за стилем. ПСВ підійшов – і є результат. У чемпіонаті Нідерландів клуб з Ейндховена вже після 16 туру випереджає найближчого переслідувача в особі Феєнорда на 10 очок. В активі команди також вихід до плей-оф Ліги чемпіонів. Схоже, Бош нарешті знайшов своє місце, де будує яскраву, сміливу та атакуючу команду.
Енцо Мареска (Лестер)
Виліт Лестера до Чемпіоншипу став своєрідною сенсацією після успішних періодів клубу під керівництвом Клаудіо Раньєрі та Брендана Роджерса. Ще однією сенсацією стало призначення Марески на посаду головного тренера команди минулого літа. «Лисиці» довірили завдання щодо повернення в еліту тренеру з дуже скромним послужним списком. До переходу в Лестер італієць був помічником Хосепа Гвардіоли в Манчестер Сіті, а до того очолював Парму, де протримався лише 14 матчів. Але, як показує час, «лисиці» зробили правильний вибір. Після 26 турів Чемпіоншипу Лестер очолює турнірну таблицю з великим запасом, на 10 очок випереджаючи Іпсвіч. Мареска надав команді той імпульс, який був необхідний їй після вильоту до другого дивізіону. Судячи з усього, лисиці скоро знову опиняться в еліті.
Тіаго Мотта (Болонья)
Болонья довгий час є середняком Серії А, який нерідко завершує сезон у другій половині турнірної таблиці. Хто б міг подумати, що статус клубу почне змінюватися після призначення молодого Мотти, який не досягав особливих успіхів ні зі Спецією, ні з Дженоа. Але з Болоньєю все інакше. Після першої половини сезону россоблу відстають від топ-4 всього на 1 очко, випереджаючи в таблиці Аталанту, Рому, Лаціо і навіть чемпіонський Наполі. Болонья не має великих ресурсів – ані кадрових, ані фінансових, тому робота тренера в такому клубі цінується особливо високо.
Себастьян Хенесс (Штутгарт)
Нинішній наставник Штутгарта виховувався у великій футбольній родині. Він є сином віце-чемпіона світу Дітера Хенесса та племінником почесного президента Баварії Улі Хенесса. Себастьян грав не дуже довго і не дуже успішно, після чого тренував молодіжні команди Целендорфа, Лейпцига та Баварії. Влітку 2020 Хенесс очолив Хоффенхайм, з яким не показав нічого видатного. А ось у Штутгарті у молодого фахівця пішла справа. Коли на початку сезону шваби були у першій трійці, багато хто списував це на короткочасний успіх. Але після першої половини кампанії вони залишаються там же, поступаючись за очками лише Баварії та Баєру. Судячи з усього, справжній шлях у великому футболі для вихідця зі славної родини починається прямо зараз.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
