Житомирське «Полісся» офіційно оголосило про підписання лівого захисника Богдана Михайліченка.
Новачок одного із лідерів УПЛ розповів про свій період в минулій команді – загребському «Динамо».
– Розкажи про свій загребський період, який він особисто для тебе був?
– Ну, що я можу сказати, що був тяжкий час. Спочатку все було добре, коли я тільки перейшов, я грав усі ігри. Коли змінився тренер, тоді почався дуже тяжкий час і мене відсторонили від команди і я тренувався один або з молодіжною командою.
– Ти сам тренувався? Тебе не допускали до тренувань?
– Ні. З молодіжною командою я тренувався два рази на тиждень, тому що в них ігри, а решту часу я тренувався сам. Жахливо.
– Тебе звинувачували в якихось «смертних гріхах»: що ти не так поводишся, не так дивишся, не так реагуєш. Можеш пояснити, як насправді було з твоєї точки зору?
– Та я сам не розумів, що трапилось. Ми відіграли гру, після гри хлопці вже переодягались і я набрав свою родину, говорив з батьком. Після цієї гри у нас було відновлення, мені зателефонував спортивний директор і сказав, що мене відсторонили від команди. І це при тому, що я ні разу не розмовляв з головним тренером.
– А що такого цікавого ти про себе почув такого нового, що ти про себе не чув?
– Те, що я не віддавався на 100 відсотків команді. Те, що не переживав за результат. І ще було, коли написали, що я був голий – на це образився тренер. Але найобразливіше було це те, що я не віддавався на 100 відсотків команді і не переживав за команду. Це взагалі не так. Я дуже хвилююсь, коли команда програє – я не знаю, як себе вести і чекаю нову гру, щоб довести, що ми сильна команда.
– У твоїй кар’єрі ще були такі ситуації — чи це така вперше?
– Ні, не було такого.
– Чи було щось корисне для тебе, що ти отримав, граючи за «Динамо» Загреб?
– Це дуже сильна команда, дуже сильні гравці і мене дуже гарно прийняла команда, ми грали кваліфікацію Ліги Чемпіонів – тому для мене це великий урок, як проходити такий період, тяжкий період.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
