Починають щось шуміти. Як виявилося потім, це був якийсь спеціальний лом. Наступної миті вже чую тупотіння на другий поверх. Думаю: «Б###ь, п###ц, все, б###ь». Одразу цей пранк перед очима.
Забігають перших два хлопці з калашами, в масках, в бронежилетах: «Ало, підйом».
– Ти не подумав, що це пранк?
– Я вже не подумав. Вони цивілізованіше себе почали поводити. Перше питання: «Зброя є?». У мене під покривалом телефон, кажу: «Нема». Питають, чи діти є, кажу: «Ні». Далі: «А хто є?». Я: «У сусідній кімнаті хлопець».
Хочуть мене за руки підіймати, а я кажу: «Я сам, сам, що треба?». Добре, що просто найголовніший, прокурор, заходить, вмикає світло, туди-сюди. Дивиться на мене, починає посміхатися. Думаю: «Фух, певно впізнав, дай Боже, щоб впізнав». І він такий: «Блін, ти ж Мілевський! Хлопці, що ви робите? Відпустіть його».
Вони маски зняли, калаші в бік, я вже трохи спокійніший, вже нахабніший з ними: «Що таке, що відбувається?». А вони: «Зараз все пояснимо, всіх розбудимо, всіх вниз», – сказав Мілевський.
Після цього відбувся обшук.
Друг Мілевського натомість додав наступне:
«Він дістає ухвалу, а я намагаюся підглянути, що там написано. І там така історія: «Зброя, наркотики та порнографія». Ми видихнули, зрозуміли, що це нас не стосується.
В ухвалі було ім’я старого власника дому, який поїхав жити в Іспанію три роки тому. Прийшли до старого власника дому, а в цьому домі виявився Мілевський».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
