– Як Вам епопея з ярмарком імені Георгія Судакова, якого торгували, виторговували, ціну скласти не могли, а в кінці пафосно перепідписали контракт з клаусулою чи то в 100, чи то в 150 мільйонів?
– Ще й до сих пір у всіх на слуху трансфер Мудрика до «Челсі». Всі побачили, що це справжня афера! Це гравець, у якого, крім дійсно хорошої швидкості, більше немає ніяких якостей. В українській Прем’єр-лізі у нього був простір, де він міг розбігтися, а гравці з команд-суперниць не страхували один одного. Ну, це ж український чемпіонат.
А почав Мудрик грати в АПЛ – і все. В Англії Мудрик такого простору не має. Його манеру гри вже всі вивчили. Він, виявляється, нічого не може, окрім як просто бігати. І вже ж скільки часу пройшло…
Зараз «Шахтар» захотів ще й Судакова продати за 100 мільйонів. Ні, шановні. Такого більше не вийде. Після трансферу Мудрика ніхто в Європі не буде купувати гравця з «Шахтаря» за 100 мільйонів. Якщо хтось дасть 50 мільйонів за Судакова, то це буде добре.
– З Ваших слів виходить, що Мудрик – такий собі український Форест Гамп. Бігай собі хлопчина, аби бігати. І, знаєте, я з Вами погоджуюся, бо дивлюсь майже всі матчі «синіх» в АПЛ. Але, я от пригадую, що свого часу, нехай я це бачив лише в хроніці, але ще тим спринтером був Олег Блохін. Йому швидкість не заважала.
– Олег був найкращим гравцем СРСР! Як можна порівнювати Блохіна і Мудрика? Ну ви що…
В Блохіна м’яч був мов прив’язаний до ноги, він робив фантастичні обманні рухи: ривок на декілька метрів, зміна траєкторії руху, захисник губиться, знову ривок в іншу сторону.
А Мудрик просто пхає м’яч вперед і біжить. Футбол це ж не стометрівку бігати, тут думати треба.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
