Захисник «Полісся» Василь Кравець згадав про свій іспанський період у кар'єрі, коли він грав за «Леганес».
- Ти в Іспанії провів досить багато часу і в принципі футболісти, якщо їдуть за кордон, то намагаються там залишитися, але чому ти повернувся?
- Настала війна, повномасштабне вторгнення і тут усі мої рідні, усі ті, кого я знаю, за своє життя з ким познайомився, усі залишилися тут, ніхто не їде. А я там один сиджу та ще мама з братом не хотіли до мене виїжджати. Якщо ви не їдете до мене, я їду до вас і все.
- Тоді ти де грав?
- У мене був контракт із «Леганесом», вони готові були мене залишати. Якщо б не було б війни — я б далі собі б в Іспанії бродив по командах, шукав свою.
- Ти не пошкодував про це рішення – повернутися до України? Був би в Іспанії, прогресував би, у Прімері грав.
- Може б і грав, але це вже ніхто не знає.
- Що тобі дало те, що ти повернувся?
- По-перше, допомагаю країні за рахунок податків, це фінансова допомога армії, тут краще та легше це зробити. За кордоном також це можна було б робити, але це донати. Тут якийсь збір — ти потім дзвониш тій людині: зібрали? Каже: ні. Я кажу, скільки не вистачає – стільки. Я кажу: давай кину і все. Ось так. А в Іспанії, по-друге, важко з переводами з усіма. Іноді карти не дають скинути.
- Дуже цінна, щиро кажучи, твоя позиція. Те, що ти повернувся до України через війну. Скажи, а ти, в принципі, якщо відволіктися, хотів би ще пограти за кордоном?
- Ні, вже після того, як повернувся до України, не хочеться закордон. У мене були варіанти взимку ось до Іспанії поїхати і до Бельгії, але немає бажання.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
