Наприкінці 90-х та на початку «нульових» Україна мала чудову збірну, якій зовсім трохи не вистачило, щоб поїхати на великий турнір. Одним із провідних футболістів тієї команди був півзахисник Віталій Косовський.
У розмові з Футбол 24 легендарний хавбек «синьо-жовтих» шкодує про втрачені шанси і смакує перемогою хлопців Сергія Реброва над Ісландією.
– Віталію Владиславовичу, вчора наша збірна зробила щасливою усю націю – бодай на трохи.
– Так, це знаковий момент для всієї України. Ще до гри я замислювався над тим, що, насамперед, значення матиме результат. Нехай ми зіграємо не дуже вдало і переконливо, але важливо виграти. Вихід на Євро потрібен нашій країні. Це дійсно перемога для кожного українця. До самого турніру ще часу вдосталь. Я переконаний, що ми встигнемо підготуватися і покращити якість гри.
– Коли дивилися матч у Вроцлаві, то мимоволі згадували свій досвід зустрічей з Ісландією 1999-го?
– Якщо чесно, то ті поєдинки трохи стерлися у моїй пам’яті, тож довелося додатково читати і згадувати. Символічно, що на виїзді в Ісландії переможний гол з пенальті забив Сергій Ребров. За цей час змінилося кілька поколінь футболістів, але специфіка гри ісландців частково зберігається. Стандарти, закидання м’яча з аутів у штрафний майданчик, силовий футбол, висока інтенсивність – усе це залишається в їхніх діях дотепер. Для них це теж був важливий матч. Для декого – матч усього життя.
– Свої матчі життя ваша збірна не виграла, хоча володіла шаленим потенціалом. На жаль, на жоден великий форум ви так і не поїхали.
– У мене присутні такі думки, мені також шкода, що не вдалося зіграти на великому турнірі. Вважаю, що нам не вистачило одного очка, якоїсь дещиці, дрібниці… Зовсім трохи і ми б поїхали на Євро або на чемпіонат світу. Команда у нас справді була дуже хорошою. Я пишаюся, що мав таких партнерів у роздягальні. Та я вважаю, що нинішня збірна набагато сильніша. У складі сучасної команди є вдосталь легіонерів, які виступають на височенному рівні. У нас не було тоді стількох гравців, які виступають в АПЛ та Серії А.
– Як оціните роботу колишнього партнера по тій збірній Сергія Реброва?
– Дуже радий за нього і окремо хочу відзначити його роботу. Мені подобається, що Сергій Станіславович має своє бачення, філософію і завжди дотримується чіткої структури гри. Мені імпонує стилістика в атаці, агресивні 4-3-3 у грі з м’ячем. Я сподівався, що тренерський штаб не відходитиме від своєї моделі. І вчора наша команда знову створила багато моментів. Вірю, що до чемпіонату Європи футбол збірної України тільки покращиться.
– Ми вкотре поступалися, але змогли перемогти. Цього разу не було відчуття, що магія вольових перемог може завершитися?
– Зізнаюся, переживав. Коли ти пропускаєш першим, то цього не уникнути – завжди хвилюєшся, чи встигнемо відігратися. Водночас я мав віру в хлопців. Вони добре відреагували на пропущений гол, перехопили ініціативу, почали створювати багато моментів. Дуже сподобалася робота Віктора Циганкова, його індивідуальні дії. Людина виходить після паузи, але показує такий футбол – респект!
– «Левом матчу» було визнано Михайла Мудрика, гравця, який фактично грає на вашій позиції. Погоджуєтеся з вибором вболівальників?
– Гол Михайла не був випадковим, нам вдалася гарна комбінація. Мудрик класно пробив і вкотре довів, що є футболістом височенного рівня. Про нього багато пишуть, велика увага до цього хлопця, але він ще раз підтвердив, що володіє великим талантом. Взагалі я б хотів відзначити усю команду, але гол Мудрика був вирішальним і він заслуговує на роль найкращого гравця поєдинку. Але це далеко не його межа.
– Як і далеко не межа для всієї збірної?
– Нам є куди зростати, але зараз той момент, коли слід усім подякувати. Це спільна перемога усього колективу збірної: тренерського штабу, футболістів, усієї країни. Принагідно хочу подякувати нашим захисникам, воїнам, які нас обороняють і дозволяють грати у футбол. Це дуже важливий момент, про який треба пам’ятати. Без них нічого б не було. Ми живі завдяки цим людям, наш футбол живий. Слава Україні!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
