Павлов: «Шанси «Ворскли» на перемогу в Кубку набагато вищі, ніж в 2009»

Футбол України 5 Квітня, 14:46 278
Павлов: «Шанси «Ворскли» на перемогу в Кубку набагато вищі, ніж в 2009» | 19-27
Колишній тренер «Ворскли» оцінив шанси полтавчан у фіналі Кубка України проти «Шахтаря».

Колишній головний тренер «Ворскли» Микола Павлов оцінив шанси полтавчан на перемогу у фіналі Кубка України проти донецького «Шахтаря».

– Я дивився вчора трансляцію кубкового півфіналу, переживав. У цьому поєдинку краще виглядала «Ворскла», тож перемогла заслужено. Побачивши на трибуні житомирського стадіону Володю Чеснакова, послав після матчу йому sms-повідомлення, у якому привітав його з виходом у фінал і попросив, щоб він передав мої привітання і Сергію Долганському. Наприкінці травня виповниться 15 років з моменту завоювання «Ворсклою» Кубка України, і от тепер полтавська команда знову потрапила до фіналу. Я вважаю, що нинішній «Шахтар» не сильніший за той, який у 2009-му, за одинадцять днів до зустрічі з нами, виграв Кубок УЄФА. Тому шанси у «Ворскли» зараз набагато кращі, ніж тоді. Сподіваюсь, що Долганський і Чеснаков розкажуть хлопцям, як вони готувались до того переможного кубкового фіналу – і все буде гаразд.

– Не так давно полтавську команду очолив Сергій Долганський, який захищав її ворота під час Вашого тренерства в ній. Що скажете про його нинішню роботу?

– Я переживаю за Сергія Долганського, хвилююсь. Він – молодець. Ось доказ того, що потрібно довіряти своїм молодим тренерам. Довірили йому команду – і він все добре робить. Щодо недавнього матчу чемпіонату, у якому «Ворскла» поступилась 1:5 київському «Динамо», то на мою думку, рахунок не по грі. Столична команда хоч і була кращою, але не стільки м’ячів у той день повинно було у воротах полтавців побувати. Про те, що рахунок не по грі, казали навіть футболісти «Динамо».

– Фінальний матч у Рівному, проведення якого заплановано на 15 травня, збираєтесь відвідати?

– Ще раніше, коли на Виконкомі УАФ приймалося рішення, що вирішальний матч Кубка України відбудеться у цьому місті, я подумав: «До Рівного від Києва не так далеко. Якщо у фінал потрапить одна з команд, у якій я працював, то поїду, щоб за неї повболівати». Тож якщо у мене буде час, то, можливо, дійсно з’їжджу у Рівне на цей поєдинок.