– Дуже багато емоцій ми залишили на полі, але вони позитивні, бо рахунок, я вважаю, за грою. Ми у 2-му таймі дуже додали. Нам ці очки були потрібнішими, я думаю, ніж «Дніпру-1».
Було важко. Ми просили, щоб пограти нормально у футбол, зіграти у Києві, але розуміли і «Дніпро-1», що вони хочуть удома зіграти. Але добре, що одна тривога була, бо їхали сюди – думали, гратимемо до вечора.
Хотілося довести і самим собі, і всім, що ми ще маємо гонку. Ми забили гол на останніх хвилинах. Це рано говорити, але у таких іграх виграється чемпіонство. Але крок за кроком ми йдемо.
Тренер вірить у нас, була така промова. У перерві Ярмоленко дуже завів. Ми ніколи не ставали в коло перед матчем, але у 2-му таймі дуже допомогло, ми одразу забили гол.
Тож дуже радий, що є такий колектив, який не опускає руки, навіть коли програє такому гарному супернику, як «Дніпро-1». У нас є свій шлях, яким ми йдемо.
– Така непроста ніч була сьогодні у Дніпрі, і зранку обстріляли. Чи важко налаштовуватись на такий поєдинок?
– Чесно, ти, начебто, вже звикаєш, але в Києві це по одному, а коли сюди їдеш… Мені дружина багато гуртів із Дніпра скидала, де все це моніторила, о 5 ранку будила мене сьогодні, я не спав десь із 5 до 6, тому що були вибухи. У Києві трохи безпечніше. Я вчора їхав, бачив дуже багато тривог – 10-15 днів. Звісно, переживаєш.
Спілкуюсь із хлопцями з Дніпра. Вони звикли, а коли ми приїжджаємо – це для нас не нове, але ти в такому стресі живеш. І, щиро кажучи, воно трохи збиває. Не має концентрації на футбол.
Якщо ми граємо у футбол, то граємо у футбол. Я розумію, зараз війна йде, мене, може, десь хтось засудить, але в Києві безпечніше проводити такі матчі, – сказав Кабаєв.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
