У Києві вшанували пам’ять Валерія Лобановського

Динамо Київ 13 Травня, 16:07 341
У Києві вшанували пам’ять Валерія Лобановського | 19-27 Фото: ФК Динамо Київ
13 травня – особлива дата в історії київського «Динамо».

У цей день вшановується пам’ять легендарного тренера Валерія Васильовича Лобановського, який пішов з життя 13 травня 2002 року у віці 63 років.

Спершу Лобановський прославляв біло-сині кольори київського клубу на футбольному полі як яскравий та обдарований гравець, а згодом вже у тренерському амплуа задав вектор розвитку команди на багато років уперед. Найвизначніші тріумфи в історії київського «Динамо» нерозривно пов’язані з ім’ям Валерія Васильовича, який у різні роки та десятиріччя здобував разом із «Динамо» видатні перемоги та здобував трофеї.

Кожного року 13 травня у Києві вшановують пам’ять видатного динамівця, виключенням не став і 2024 рік. Вранці найближчі люди приходять на могилу Метра на Байковому кладовищі. Це і рідні, зокрема дочка Світлана, і його учні, ті, хто грав під його керівництвом – легендарні футболісти Володимир Мунтян, Леонід Буряк, Олександр Шовковський, який нині продовжує справу Метра, намагаючись привести «Динамо» до нових вершин та тріумфів. Вшанували пам’ять видатного динамівця на Байковому кладовищі і працівники клубу.

Традиційний мітинг пам’яті Валерія Васильовича відбувся і в центрі міста, біля колонади стадіону «Динамо», який носить його ім’я і де встановлено монумент на його честь. Біля колонади зібралися як близькі Метра, так і ті, хто не знав його особисто – вболівальники, журналісти, а також учні динамівської ДЮФШ, яка теж носить ім’я Валерія Васильовича.

Відомий журналіст Олександр Липенко розповів юним футболістам та всім присутнім важливі факти з біографії легендарного тренера. Для сучасників та майбутніх поколінь Валерій Лобановський залишиться символом любові, відданості та самовіддачі великій справі – футболу, справі, якій він віддавав усього себе до останніх днів свого життя.

Гості пам’ятного дня вшанували легендарного тренера, поклавши квіти до меморіалу та схиливши голови на знак глибокої поваги до людини, ім’я якого навічно вписане золотими літерами до історії київського «Динамо».