Пристрасть, політика і мало альтернатив. Чому Моуріньо обрав «Фенербахче»?

Світовий футбол 4 Червня, 22:28 176
Пристрасть, політика і мало альтернатив. Чому Моуріньо обрав «Фенербахче»? | 19-27
The Athletic – про новий етап у кар'єрі одіозного португальця.

Лише після 80 хвилин захопливої, але невблаганно тривалої пресконференції стають зрозумілими мотиви Жозе Моурінью, що спонукали його перейти до «Фенербахче».

Очевидно, що деякі з цих причин залишаються невисловленими, як-от гроші, але якби головним фактором були гроші, то він був би в Саудівській Аравії або МЛС.

Незаперечний факт: те, що зробило Моуріньо справді великим тренером 10-15 років тому, вже не так актуально у 2024 році – його тактичний підхід, його спосіб управління людьми і ЗМІ. Це театр одного актора, і багато топ-клубів більше не хочуть мати з ним справу.

Проте 61-річний тренер все ще привертає до себе увагу, що довели приголомшливі сцени на стадіоні «Фенербахче» в неділю ввечері.

То чому ж саме вони? «Культура «Фенербахче» дуже яскрава», – сказав Моуріньо. «Це президент, менеджмент, рада директорів повинні бути стабільними і врівноваженими, але не вболівальники. Вони мають бути божевільними. Вони повинні бути вимогливими, щоб чинити на нас тиск. Ця пристрасть – частина моєї мотивації».

З вуст Жозе ці слова звучали переконливо. Ви відчуваєте, що це правда. Моуріньо говорить про те, що йому хочеться бігти до вболівальників, коли він святкує перемогу на останній хвилині, про те, що футболка «Фенербахче» – це його шкіра, що клуб, до якого він перейшов лише в суботу, вже став його сім'єю.

Проживши два з половиною роки в готелі під час роботи з «Манчестер Юнайтед», потім у Лондоні (місто, яке екстренер «Челсі» й досі називає своєю домівкою) під час глобальної пандемії, Моуріньо обрав місцем проживання яскраві вогні та веселі часи в Римі, а тепер – у Стамбулі.

Стамбул схожий на італійську столицю тим, що тут футбольні фанати, у найкращому сенсі цього слова, абсолютно божевільні. Це також красиве історичне місто з багатою культурою, прекрасною погодою і відсутністю лисих людей. Що за місце!


ФК Фенербахче. Жозе Моуріньо

Їхня вулканічна пристрасть, коли настають хороші часи, надихатиме Моуріньо і навпаки.

Ми відчули це в неділю під час презентації на стадіоні «Фенербахче», коли Жозе зводив з розуму 30 тисяч фанатів. Він їх затикав, він співав із ними, він пробуджував їх. Вони віддали свої недільні вечори, щоб подивитися, як він злегка помахає рукою, підпише папірець і скаже 134 слова.

Якщо ажіотаж настільки високий, то що ще вони зроблять для нього? Підуть за ним у бій? Штурмувати президентський палац?

А що він зробить для них? Якщо Грем Сунесс одного разу встановив прапор «Галатасарая» в центральному колі поля на стадіоні «Фенербахче», то на що здатен Моуріньо? Чи стане він демонструвати ультрас «Галатасарая» свій голий зад? Можливості для кривавої бійні здаються безмежними.

З точки зору футболу, незважаючи на всі розмови Моуріньо в понеділок про бажання поліпшити турецьку лігу і підвищити її престиж, «Фенербахче» – це крок вниз порівняно з його попередніми місцями роботи. Цей клуб ніколи не виходив у фінали єврокубків, а в таблиці коефіцієнтів УЄФА турецький чемпіонат посідає дев'яте місце, опинившись між Бельгією і Чехією (Брюгге і Прага – це теж круто, Жозе).

Хіба це має значення? У нього достатньо грошей, щоб полетіти жити в космос, то хто ми такі, щоб судити, де він проведе наступну частину свого життя?

Вважається, що, незважаючи на всю вагу імені Моуріньо і його успіх на попередньому місці роботи в «Ромі», де він виграв Лігу конференції Європи 2022 року і вийшов у фінал Ліги Європи минулого року, його телефон не був розпечений від дзвінків із пропозиціями про роботу.

Моуріньо публічно заявив, що шкодує про те, що не прийняв пропозицію очолити збірну Португалії, коли Фернанду Сантуш покинув її після чемпіонату світу 2022 року, але з точки зору європейських клубів топ-рівня – а багато хто з них потребували або ще потребують нового тренера цього літа, включно з «Баварією» та «Челсі» – він не отримав серйозних пропозицій, незважаючи на те, що його агент Жорже Мендеш, як вважається, сподівався на протилежне.

За даними The Athletic, «Фенербахче» вперше звернувся до Моуріньо в березні, і, хоча той висловив зацікавленість, тільки в останні тижні він почав серйозно ставитися до цієї перспективи.

З точки зору Моуріньо, і залежно від того, де він бачить осінь своєї кар'єри тренера, є можливість на рік або два зануритися в Туреччину, виграти титул, можливо, весело провести час у Європі, а потім поїхати, злегка зміцнивши репутацію після того, як все закінчилося так погано в Римі.

«Фенербахче» не вигравав чемпіонат уже 10 років – це найдовша невдала серія в історії клубу – але минулого сезону посів друге місце, набравши неймовірні 99 очок. А у чемпіонів, «Галатасарая», старіюча команда. Низці ключових гравців минулого сезону вже за 30, наприклад, воротареві Фернандо Муслері (38 років) або найкращому бомбардиру ліги Мауро Ікарді (31 рік), а Дріс Мертенс хоч і віддав у минулому сезоні рекордні для ліги 19 гольових передач, але йому вже 37. Їм скоро знадобиться перезавантаження.

«Це дуже розумний вибір для нього», – сказало The Athletic джерело, близьке до Моуріньо, яке говорило на умовах анонімності. «У такому місці, як це, його можна любити так, як він хоче».

Моуріньо зробив ставку на «Фенербахче», але й вони переманили його.

Питання про те, яка сторона це зробила, було головним на вустах багатьох із 120 журналістів на його вступній прес-конференції, під час якої домінували політичні перепалки, пов'язані з майбутніми виборами президента клубу.

Коротко кажучи, колишній президент Азіз Йилдирим (з 1998 по 2018 рік) претендує на переобрання цього місяця. Деякий час тому він заявив, що якщо виграє вибори, то найме Моуріньо. Однак чинний президент Алі Коч встиг першим, уклавши угоду до виборів, і Моуріньо похвалив президента під час своєї прес-конференції.


ФК Фенербахче. Алі Коч і Жозе Моуріньо

Моуріньо спростував припущення про те, що він радився з Йилдиримом, перш ніж погодитися на цю роботу: «Ніхто не говорить мені, що робити, і не дає мені дозволу». Він заявив, що працюватиме під керівництвом того, хто буде обраний, і наполіг на тому, що першим кандидатом у президенти, який зв'язався з ним, був Коч. Це сталося після дзвінка спортивного директора Маріо Бранко, який, як і тодішній спортивний директор «Роми» Тіаго Пінту, є португальцем.

Це була хрестоматійна пресконференція Моуріньо, сповнена жартів, шпильок і підстилання соломки перед новим сезоном.

Жарти: він викликав сміх, щоразу з фірмовою усмішкою, коли нарікав на довжину запитань: «Я не можу не помітити, наскільки вони довгі... Коротші запитання означають, що у нас більше запитань і відповідей», на довжину самої прес-конференції: «Після 20 років у футболі це найдовша прес-конференція в моєму житті», і на довжину документа, який Бранко підготував про бачення клубу: «Він був настільки великим, що його довелося скидати з повітря». Чесно кажучи, було помітно, що Моуріньо хоче більше вільного часу, а не нової роботи.

Були й шпильки на адресу «Галатасарая», оскільки він жодного разу не вимовив їхню назву, навіть коли говорив про чемпіонів минулого сезону, а також на адресу колишніх клубів – «Роми» і, можливо, «Тоттенхема». Він сказав, що у клубів, які прагнуть тільки до п'ятого місця, немає амбіцій, а «Фенербахче», за його словами, уособлює амбіції, тому що вони повинні вигравати кожну гру, щоб завоювати титул.

«Що таке амбіції? Мій дім знаходиться в Лондоні. Мати лондонський клуб, боротися за шосте, сьоме, восьме, дев'яте місце, здійснити диво і потрапити в Лігу Європи? Хіба це амбіції?

Я люблю Італію. Мати команду, де для перемоги в єврокубках потрібно зробити диво, а ти залишаєшся п'ятим, шостим, сьомим, – хіба це амбіції?

Бути в Португалії, бути вдома, відвідувати маму щодня – це амбіції?

Амбіції – це грати, щоб перемагати, відчувати тиск, коли ти повинен вигравати кожен матч, щоб стати чемпіоном. Така реальність «Фенербахче».

Це означає, що я не у своїй зоні комфорту. Проект вплинув на мене... тепер прийшов мій час вплинути на проект».

Старий-добрий Жозе.

Підстилання соломки було зосереджене не на одному, не на двох, а на трьох незапланованих згадках про те, що потрапити до Ліги чемпіонів через майбутню кваліфікацію буде складно, бо цього літа вісім його гравців беруть участь у чемпіонаті Європи, а їхній перший матч почнеться трохи більш ніж через тиждень після фіналу турніру.


ФК Фенербахче

«Я скажу те, що, можливо, не повинен говорити... але я бажаю нашим гравцям якомога раніше поїхати на Євро і повернутися додому, щоб відпочити і потренуватися», – додав він.

У залі не було стільки сміху з цього приводу, можливо, тому, що половина з цих восьми грає за збірну Туреччини.

Він навіть кинув попереджувальну репліку про те, що малі команди ліги не відбирають достатньо очок у «Галатасарая» і «Фенербахче».

«Не думаю, що [99 очок «Фенербахче» і 103 очки «Галатасарая»] це добре, це відставання [«Трабзонспора», що йде на третьому місці і набрав 67 очок] не дуже добре. Сподіваюся, наступного сезону ліга буде більш збалансованою», – сказав він.

«Я хочу, щоб ліга була сильнішою – якщо в мене буде менше 99 очок і я зможу виграти титул, це те, чого я хочу».

Тренер, який каже, що хоче виграти лігу з меншою кількістю очок, – усе це ми вже чули.

Не обійшлося і без підлабузництва: одна з журналісток заявила, що для неї велика честь поставити запитання Моуріньо, адже вона стежила за його кар'єрою з дитинства. Але не дивно, що вони в захваті: це одна з найзначніших подій, що сталися з «Фенербахче» або турецьким футболом за багато років.

Ми можемо злорадствувати з приводу кар'єрної траєкторії Моуріньо і нарікати на те, що колись найкращий тренер Європи намагається повторити свою колишню славу на меншій сцені.

А можна побажати удачі людині, яка не спокусилася на саудівські гроші, не пішла на пенсію на суперяхті в Середземному морі та приохотилася не лише до перемог, а й до тих самих справжніх футбольних емоцій любові та ненависті, що спалюють уболівальників по всьому світу.

«Я не люблю відпусток і канікул», – сказав Моуріньо. «Я сподіваюся, що ми будемо забивати голи на останніх хвилинах, і я буду бігти до натовпу, багато разів. Я все ще можу бігати, чи не так?»

Стамбул щойно став точкою на карті Європи, до якої буде прикуто дуже багато уваги.

Тім Спірс, The Athletic

Переклад і адаптація – Олег Дідух