«Спочатку мені було дуже важко адаптуватися, тому що контраст із Бразилією був разючим, це зовсім інша культура. У перші тижні погода була незвичною: дуже холодно. До приїзду [в Україну] я ніколи не грав на снігу. У Бразилії я часто запрошував друзів до себе додому, влаштовував вечірки… До того ж, я був молодий. Але як тільки люди зрозуміють, що ви хороша людина, взаємодія змінюється на краще.
Вивчивши місцеву мову та історію країни, я зрозумів, чому люди діяли інакше. Насправді я розширив свідомість, і люди почали дружити зі мною. Моя дружина також приїхала жити до Донецька. Все це надало мені впевненості, якої мені не вистачало, і я почав виконувати поставленні завдання. За три роки ми переїхали до Києва. Там народилися й виросли мої син та донька. Ми їли борщ та сирники. Життя було хорошим, за десять років ми побачили, як країна росла, будувалася й розвивалася...»
«За три роки я став найкращим бомбардиром в історії «Металурга». Потім я виграв свій перший трофей із київським «Динамо», реалізував мрію – грати та забивати у Лізі чемпіонів.
У «Шахтарі» я пережив найкращий період у своїй кар'єрі, двічі завоював звання найкращого бомбардира чемпіонату. Тому цілком природно, що в мене виникло бажання увійти у громадянство [України]. Я навчився любити цю країну. Мені пощастило, що мене тренував Андрій Шевченко… Ні, правда, носити футболку збірної України було величезною честю у моїй кар'єрі», – сказав Мораес.
Нагадаємо, у березні 2022 року Жуніор Мораес залишив Україну, після чого продовжив кар'єру в «Корінтіансі», проте через рік з невеликим залишив бразильський клуб, так і не досягнувши успіхів.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
