– Анатолію Васильовичу, бажали один одному гарного футболу, а вийшло не зовсім так, як планували. Як вам гра?
– Якщо відверто, то «ніяк». Збірна України створила дуже мало моментів для взяття воріт. Не вистачало гостроти, креативних рішень. Зараз усі навчилися оборонятися. Коли суперник всією командою закривається на власній половині поля, то пройти захист у кілька ешелонів дуже важко.
– Якийсь рецепт розтину насиченої оборони є?
– Тут придумувати нічого не треба. Було обмаль флангових проходів. Вийшов один у Миколенка – забили. Бракувало дальніх ударів. Коли пробив Бражко, то й гольовий момент з добиванням міг вийти – коли йде удар здалеку, то й після рикошету може залетіти. Про індивідуальні дії перед штрафним суперників не казатиму – пройти захист самотужки було важко. А коли починали грати швидко в дотик, то суперники напружувалися.
– Треба бути збірною Іспанії?
– Вона грала з Албанією на Євро. Перемогли мінімально. Та гра вже для них нічого не вирішувала, а відзначу моменти, до яких треба прагнути. Іспанія завжди пришвидшує гру перед штрафним суперників. І гравці в постійному русі. Неймовірний інтелект. Тому й можуть дозволити собі грати в задоволення. Тоді забили і взяли м’яч під контроль. Сценарій схожий на той, що був у нас в другому таймі. Тільки ми не змогли зберегти ініціативу.
– У першому таймі це вдавалося.
– Тоді ситуація була інша. Албанці побудували гру на контратаках. Те, в чому сильні й ми. Так, ми контролювали м’яч, але подивіться – де?
– Далеченько від воріт.
– Отож. Як казав Валерій Васильович Лобановський, нехай катають м’яча на власній половині поля. До воріт далеко, загрози немає. Я собі відпочиваю, слідкую за грою і правильно перелаштовуюсь. Навченій команді це не важко. Суперника постійно треба тримати в напрузі. Тоді в них помилки з’являються.
– Зі збірною Албанії ми завжди важко грали.
– Наразі вона стала сильнішою. На чемпіонаті Європи Італія ледве її перемогла, хорвати внічию зіграли, причому, як і вчора, відігравалися албанці. Це треба було враховувати. Такі акценти напевно робилися. Суперник отримав дуже багато вільного простору. Й щастя було не на нашому боці. Перший гол влетів після рикошету. Коли другий, віддамо їм належне, розіграли блискуче. Ідеальна контратака. Це те, що не зробила наша команда.
За втрати албанцями м’яча, хай там скільки у них в захисті гравців залишалося, а вільні зони з’являлися. Їх треба швидко заповнювати. Це не виходило. Не було головного: швидкого переходу від оборони в атаку. Це сильно розчарувало. Швидких атак було обмаль. Таких, щоб одночасно вибігала в контратаку група з 4-5 футболістів. Проникаючих передач не вистачало. Пройшло – вивели Яремчука на ударну позицію. Гострий кут, згоден, але ж міг м’яч і в «дев’ятку» влетіти.
– Довбика і Мудрика сильно не вистачало?
– Мабуть, так. Швидкості б нам не забракло. Мудрик уміє і втекти, і обіграти. На ньому фолять, а це небезпека. Довбик кремезний, грає головою, вміє відкритися, віддати під удар. Але це інша частина. Їх не було, а в команді 20 футболістів. І класних гравців. Майстерність у них є, і висока.
– Склалося враження, що Зінченко й Маліновський, які вийшли на заміну, ще не повністю в тонусі.
– Ні, вони пройшли збори, сезон уже розпочався. Тут скоріше інше. Вийшли за 10 хвилин до завершення матчу, цейтнот, а треба рятувати гру. Були невимушені помилки, але ж вони підсилили атаку.
– Кого б ви відзначили в нашій команді?
– Забарний зіграв добре. Дуже впевнено в захисті діяв, постійно намагався загострювати попереду. У наш час, звичайно, був, як кажуть, інший футбол. Проте базові принципи залишилися. І не змінилося головне: має бути вогник в очах. У Забарного я його побачив.
– Хоч там як, а попереду ще п'ять ігор. Ситуацію можна виправити.
– Звичайно. Команда у нас хороша. Всі ігри на виїзді важко грати, але треба виходити з ситуації, яка є. Попереду Чехія. Буде набагато важче. Там збірна дуже міцна. Тим більше, її добряче покусали в Грузії (Чехія поступилася 1:4, – Футбол 24). Будуть злі й голодні. Хоча й цим можна скористатися. Повторюся: успіх принесе швидкий перехід від оборони до атаки.
– А якщо спробуємо взяти м’яч під контроль, як з Албанією?
– Чехи навряд чи це дозволять. У будь-якому випадку, мають працювати базові принципи атаки. Треба пришвидшувати гру. Як у контратаках, так і в позиційних. І чим ближче ти до суперника, тим швидше треба діяти. Не має бути місця монотонності. На атаку дається чотири секунди. Навіть коли суперник всією командою захищається, його треба виманювати, десь хитрувати. Наша команда це вміє.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
